Главная — Культура — 30 декабря 2020, 14:35

Кризи, пам’ять і мистецтво: про що писав відділ «Культура» у 2020-му

Замість багатослівних підсумків цього непростого року пропонуємо просто озирнутися на ключові тексти відділу «Культура», які вийшли у 2020-му. За темами, героями та напрямком розмов і думок можна побачити, чим жила українська культура (або принаймні її значна частина) останні 364 дні.

Дарія Бадьйор, критикиня, журналістка

Про українське кіно (авжеж)

Фото: Київський тиждень критики

Кадр з фільму Атлантида

На початку року вийшов фільм Антоніо Лукіча «Мої думки тихі» – артхаусний хіт в українському кіно. Рецензію на нього написав Сергій Ксаверов: «Мої думки тихі» є справді українською комедією для глядача, якого досі не влаштовували популярні в широкому прокаті комедії». Сергій невпинно продовжував оглядати українське кіно – читайте його рецензію на «Забуті» Дар’ї Онищенко та огляди національних конкурсів на Docudays UA та «Молодості» та ОМКФ.

Діана Буцко поговорила з Наріманом Алієвим, режисером стрічки «Додому», яка гриміла минулого року на фестивалях. Нині Наріман пише сценарій для другого фільму, а також веде свій подкаст про культуру «Мінкультпривіт» (дуже душевний, рекомендуємо).

Алекс Малишенко зробив інтерв’ю з Іриною Цілик після того, як вона отримала нагороду за режисуру на Санденсі – в часи, коли ще квітли офлайн-кінофестивалі. Документальна робота Ірини – «Земля блакитна, ніби апельсин» – один з ключових українських фільмів цього року.

Анастасія Нерознак поговорила з Дар’єю Бассель і Вікторією Лещенко з кінофестивалю Docudays UA про нові реалії, в яких опинився фестиваль і всі ми.

Ще одна розмова про кіно від Діани Буцко – із Наталею Ворожбит, у якої 2020-го вийшов фільм «Погані дороги» (і отримав нагороду на Венеційському Тижні критики) та серіал «Спіймати Кайдаша».

Невелика розвідка про те, як в українському кіно розуміють конфлікт інтересів – на прикладах кількох українських продюсерів та експертів пітчингів Держкіно. До речі, один з фігурантів тексту – продюсер Артем Колюбаєв – має ГО, якому Держкіно віддало замовлення на сплату гонорарів тим самим експертам пітчингу. Здається, тема конфлікту інтересів невичерпна в українській культурі.

Список українських фільмів, на які варто чекати, попри все.

Режисерка і голова Гільдії режисерів Жанна Максименко-Довгич підсумувала все, що відбувалося в політиці стосовно українського кіно за останній рік. Спойлер: нічого, що вказувало б на розвиток.

Валентин Васянович – один з героїв цього буремного року. Його стрічка «Атлантида» вийшла в прокат у листопаді, тоді ж президент Володимир Зеленський присудив режисеру орден. Васянович від нього відмовився, чим знову виніс у порядок денний дискусію про державні нагороди у сфері культури. Ми, звісно ж, записали з ним про все це інтерв’ю.

Замість традиційних підсумків року – розмова із Юлією Сінькевич, яка подавалася на конкурс голови Держкіно минулого року, оскаржує процедуру і недавно звільнилася з Одеського кінофестивалю.

Про українську літературу

Фото: Олександр Попенко / Мистецький Арсенал

Софія Андрухович

Анастасія Платонова започаткувала в нас серію інтерв’ю з українськими письменницями: ось її неймовірні розмови з Гаською Шиян і Софією Андрухович.

Ще три розмови з українськими авторками вийшли завдяки Місяцю авторських читань у Львові – крутому фестивалю, який відбувається щорічно. Конспекти ґрунтовних розмов журналістки Олени Гусейнової з Тамарою Горіхою Зерня, Мариною Гримич та Оленою Стяжкіною. Згодом Олена окремо поговорила для нас із Оксаною Луцишиною.

Один із найгучніших скандалів цього року – судове рішення стосовно заборони книжки Вахтанга Кіпіані про Василя Стуса. Про це для нас написали Оксана Расулова та Оксана Щур.

Серія інтерв’ю від Українського ПЕН, яка продовжиться і наступного року: Олег Коцарев та Анатолій Дністровий поговорили з Леонідом Фінбергом і Тарасом Лютим. Останній, до речі, влучно написав для нас про скандал довкола використання української мови в культурі.

Підсумки року в літературі для нас зробила Оксана Щур.

Про політики та практики пам’яті, особливо в Бабиному Яру

Фото: Babyn Yar Holocaust Memorial Center

Проєкт-переможець архітектурного конкурсу в меморіалі у Бабиному Яру

Головний редактор газети «Хадашот» Михаїл Гольд написав про те, як у Києві пам’ятають справу Бейліса.

Історикиня Юлія Скубицька написала для нас про те, що означає ініціатива з перейменування станції метро «Дорогожичі» на «Бабин Яр» від нового керівництва Меморіального центру Голокосту та зокрема Іллі Хржановського.

Тему комеморації Бабиного Яру та того, як там з’явився і що робить російський режисер Ілля Хржановський, ми продовжили серією текстів:

Трилогією Івана Козленка з аналізом проєкту «Дау» та художнього методу Хржановського: частина перша, друга, третя.
Інтерв’ю з нідерландським істориком Карелом Беркхофом, який очолював наукову раду Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», але не продовжив співпрацю через прихід Хржановського.
Інтерв’ю з Яною Баріновою, колишньою виконавчою директоркою МБЯ;
Колонкою Катерини Ботанової про дискусію, яка розверзлась навколо наших текстів і текстів наших колег про призначення Хржановського і те, що він пропонує робити в Бабиному Яру;
Колонкою Івана Козленка про конструкт «радянської людини» – це ще одна рефлексія на дискусію довкола МБЯ.
Соня Кошкіна розпитала Іллю Хржановського про його ідеї у великому інтерв’ю;
Велика хроніка року присутності Іллі Хржановського в Меморіальному центрі «Бабин Яр», який розпочався не з офіційного його призначення, а набагато раніше.

Принагідно хочемо порекомендувати ще один текст про цю дискусію – Оксани Форостини на «Критиці».

Інтерв’ю з новим очільником Інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем – про комеморацію Другої світової війни, про складнощі української історії і, звісно, про ситуацію в Бабиному Яру.

Про нашу пам’ять та її специфіку у стосунку до подій Другої світової, сталінських репресій і сучасної війни в Україні висловилися Сергій Жадан, Ахтем Сеітаблаєв і Ярослав Грицак у серії текстів від Українського ПЕН.

Велика розмова з кураторкою музею польських євреїв ПОЛІН Барбарою Кіршенблатт-Джимблетт – про комеморацію Голокосту, музейні справи та Бабин Яр.

Ще одна розмова про пам’ять – цього разу про Голодомор. Ми поговорили із Дарією Меттінглі, дослідницею та історикинею, яка працює в Кембриджі – про народну комеморацію, пам’ять про виконавців та багато іншого.

Про сучасне мистецтво

Фото: EtchingRoom1

Робота EtchingRoom1 з проєкту Альбом

Ще одна серія інтерв’ю – з українськими сучасними художниками та художницями. Анастасія Платонова поговорила з Крістіною Ярош та Анею Ходьковою з etchingroom1, Лією Достлєвою.

Катерина Яковленко зробила інтерв’ю з Сергієм Братковим, торік номінованим на Шевченківську премію.

Ксенія Білаш відрецензувала для нас чимало ключових виставок, багато з яких стали якісним зрізом як сучасного мистецтва, так і кураторських, музейних і менеджерських практик у цій сфері.

Анастасія Платонова поговорила з Ольгою Сагайдак, культурною менеджеркою, засновницею аукціонного дому, про те, як працює український артринок. Згодом Ольга написала для нас колонку про законопроєкт щодо українських колекцій і захисту культурної спадщини, співавторкою якого виступала, – про його суть і долю.

Розмова про музей Харківської школи фотографії та ґрунтовне її дослідження, яке вийшло цього року – Ксенія Білаш поговорила з Сергієм Лебединським.

Міждисциплінарний мок’юментарі-проєкт «Чорнобильдорф» спочатку здавався грою в слова, але по відкриттю показав себе як потужне і цікаве висловлювання про трагедію Чорнобиля, наше майбутнє та антропоцен. Про це для нас написали блискучі тексти Тамара Гундорова та Ксенія Білаш.

Важлива тема, про яку ми поки що пишемо небагато, але обіцяємо більше – інклюзивність у мистецтві. Британська Рада в Україні дала нам привід про це поговорити: у текстах Анастасії Іванців та Анастасії Нерознак.

Про музеї

Фото: Вікторія Грівіна

Фрагмент виставки «Ген непокори». Фото: ДОКМ

Оксана Семеник продовжує розмовляти з музейними кураторами та керівниками.

Оксана Баршинова розповідає про зміни в експозиції Національного художнього музею, майбутній Музей сучасного мистецтва і як поповнюється колекція NAMU.
Тетяна Пилипчук з Харківського літературного музею – про історію Літмузею, чому його довгий час не хотіла помічати влада, навіщо йому архів Едуарда Лимонова і як реконструкція змінить музей.

Ми з головним редактором Олегом Базаром поговорили з новопризначеним директором Національного музею історії України Федором Андрощуком – про нелегальні розкопки, історичні наративи та роль музею в сучасному українському суспільстві.

Важливий текст дослідниці Вікторії Грівіної про те, як своє минуле і теперішнє переосмислює Донецький краєзнавчий музей.

Про музей сучасного мистецтва

Музей сучасного мистецтва – тема, яка вже давно вирує в культурних і довколакультурних колах. Державного такого музею немає, є лише приватні ініціативи, які продовжує аналізувати Анна Калугер: Про плідність хаосу: Музей сучасного мистецтва Одеси та Протест против пустоты в пустоту.

Про ініціативу зробити Музей сучасного мистецтва в Києві – спочатку на базі НХМУ, потім окремо – ми поговорили з її ідейною натхненницею Ольгою Балашовою.

Про культурну політику

Фото: Cергій Нужненко

Авжеж, ми говорили і про це.

З Олександрою Коваль – про Інститут книги і те, на що впливає читання книг.

Анастасія Платонова проаналізувала зміни, які спіткали – на краще – Шевченківську премію.

Після масштабного об’єднання міністерств культури, молоді та спорту та інформаційної політики прийшло очікуване їх роз’єднання. Ми поговорили із заступницею міністра культури Світланою Фоменко, яка після відставки Володимира Бородянського і перед приходом на посаду Олександра Ткаченка виконувала обов’язки міністерки. З Олександром Ткаченком ми, звісно, теж поговорили – майже відразу після його призначення міністром.

Колонка про культурні політики в державі поміж двома міністрами культури: «Видається, тут йдеться про перемогу інерції і поразку принципу зусилля. Для компетентності і професійності потрібні зусилля. Для того, щоб дотримуватись карантину, потрібні зусилля. Для того, щоб розібратись в предметі, потрібні зусилля. Щоб бути людиною, потрібно робити зусилля кожного дня. Досвід останнього року вкотре за часи української незалежності демонструє, що для досягнення умовного «успіху» – обіймання певних посад, наприклад, – потрібно лише бути в правильному місці в правильний час. А зусилля нехай робить хтось інший. І ось на це порожнє місце, де мають бути компетентність, порядність і критичність, заповзає щось інше. Що – ми побачимо вже дуже скоро».

Інтерв’ю з Ельмірою Аблялімовою, колишньою директоркою Бахчисарайського заповідника, про культурну спадщину кримських татар і про те, як вона артикулюється засобами дипломатії.

Колонка Ірини Подоляк про те, чому варто переглянути політику роздавання державних нагород культурним діячам.

Ще одна розмова про артикулювання Криму та культурних наративів у дипломатії – з першою заступницею міністра закордонних справ Еміне Джеппар. Про культурну дипломатію ми поговорили з Марією Пезенті, колишньою очільницею Українського інституту в Лондоні.

Розмова, яка, як і багато інших, зачіпає кілька тем: і пам’ять про Майдан, і музейну справу, і ставлення держави до культури. Напередодні Дня гідності ми поговорили з директором Музею Майдану Ігорем Пошивайлом.

Про карантин та ковідні реалії в культурі

Фото: EPA/UPG

Надія Заварова написала для нас щемкий і щирий репортаж із зачиненого на локдаун Рима.

Катерина Василевська зробила підбірку книжок про епідемії, захворювання та медицину – для того, щоб увійти в затяжний карантин підготовленими.

Сергій Ксаверов написав огляд фільмів на цю тему – один із найбільш популярних матеріалів у «Культурі» цього року.

Ще одна спроба притлумити тривожність, яка посилилась у зв’язку з тотальним локдауном – список книг на випадок посиленого вельтшмерцу від українських інтелектуалів/ок.

З початком локдауну уряд оголосив про секвестр бюджету – країна потребувала грошей для боротьби з ковідом. Перше, що порізали – бюджет на культуру. Українські менеджери культури й очільники інституцій не забарилися з відповіддю. Ми опублікували колонки Олесі Островської-Лютої, Ірини Подоляк, Івана Козленка та Володимира Шейка.

Разом з європейськими інституціями, які працюють у Києві, проаналізували, як країни Євросоюзу допомагають культурним індустріям в часи коронакризи. Український мінкульт теж ініціював допоміжні заходи, але вони не зовсім спрацювали – гранти інституційної підтримки, які надавали Український культурний фонд та Інститут книги, використати було дуже складно через блокування коштів на культуру Держказначейством. Але про це поговоримо пізніше, зробивши аналіз культурної політики Олександра Ткаченка.

Коротенькі розмови з менеджерами українських фестивалів про те, як вони дають собі раду в розпал пандемії та карантину.

Репортаж Діани Буцко про те, як карантин переживали кінотеатри, музеї та театри.

Наприкінці року не можна було не перевірити пульс кінотеатрів, які переживають карантин по-своєму. Тож ми записали велику розмову із Сергієм Зленком, власником кінотеатру Boomer, членом правління Союзу кінотеатрів України та заступником голови Ради з державної підтримки кінематографії.

Як виживали театри, блискуче проаналізувала Анастасія Гайшенець (спойлер: все не так погано, як здається).