МОЗ та обласні адміністрації працюють над відновленням роботи лікарень на звільнених від ворога територіях Київської, Чернігівської та Сумської областей. Прийнято принципове рішення: не лише відбудовувати існуючі заклади, а й запустити новий інфраструктурний етап реформи системи охорони здоров’я.
Нова мережа закладів формуватиметься відповідно до принципу госпітальних округів та поділятиметься на надкластерні, кластерні, загальні та пункти первинної меддопомоги. Зокрема принцип кластеризації вже закладений у Плані розвитку та відновлення закладів охорони здоров’я Київщини.
Що передбачає система госпітальних кластерів?
Поділ лікарень за адміністративним принципом (міські, районні, обласні) – це наслідок ще радянської системи медицини. Він призводить до дублювання функцій лікарень та заважає конкуренції. Фактично для пацієнтів пропонують однакові послуги невисокої якості без розподілу за рівнями складності випадків.
Система госпітальних округів передбачає кілька рівнів допомоги залежно від складності випадку та важкості стану пацієнта. «Швидка» повинна доставити пацієнта не до найближчої лікарні, а до закладу, який може надати необхідний вид допомоги. Якщо пацієнта з інсультом доставити до найближчого неврологічного відділення, а не лікарні з інсультним блоком, це значно зменшить шанси на порятунок його життя. Так само й пацієнтів у більш важкому стані необхідно доставляти до потужних відділень інтенсивної терапії найвищого рівня з експрес лабораторією та моніторинговими системами.
Наближення менш складних послуг до пацієнта та концентрація високотехнологічних послуг для важчих випадків дозволить покращити надання медичної допомоги.
Наднакластерні лікарні будуть максимально оснащені сучасним обладнанням та надаватимуть пацієнту найширший спектр послуг. В кластерному медзакладі пацієнт зможе отримати медичні послуги при найбільш поширених хворобах. Загальні лікарні надаватимуть базові медичні послуги для пацієнтів однієї або кількох громад.
Поділ кожної території на госпітальні кластери – це спосіб збалансувати переваги та недоліки децентралізації, коли територіальна громада буде чітко знати, до якого госпітального кластеру вона належить та мусить враховувати роль свого медичного закладу в роботі всієї системи. Госпітальне планування надає кожній громаді орієнтир: де і які послуги мають отримувати мешканці, де необхідна співпраця з іншими громадами.
Також важливо, що подібна система є основою побудови госпітальних мереж у країнах ЄС. У Європі останніми роками найголовнішими у роботі медичної системи вважають наступні показники: зменшення термінів перебування у лікарні, зменшення кількості стаціонарних ліжок, покращення результатів лікування. Україні за цими показниками ще багато чого потрібно зробити, щоб наблизитись до сучасної європейської системи надання меддопомоги.