«Справа Охендовського показує всю гниль системи, яка панувала в Україні на той час»
У грудні голові ЦВК Михайлу Охендовському - у справі “амбарної книги” Партії регіонів - оголосили підозру, однак на цьому розслідування стихло. На якому наразі етапі справа, на що очікувати найближчим часом?
Підозру ми, дійсно, оголосили. Вона підписана особисто мною, без прокурорів, без детективів - цю відповідальність я ні на кого не перекладав.
Що таке підозра? Це - перший етап кримінального провадження відносно особи. Слідству надається час - встановлений КПК - для того, щоб зібрати не просто загальну інформацію, а й докази того, що конкретна особа вчинила конкретний злочин. Мною слідство було продовжено до 14-го квітня.
Двох місяців (визначених КПК - С.К.), щоб зібрати докази, не вистачило?
Так, детективи доповіли на нараді, що їм не вистачає часу. І я його їм надав, тож до 14 квітня хочу бачити складений детективами остаточний варіант підозри і чи можна, зрештою, завершити слідство. Звичайно, є певні питання щодо необхідності тих чи інших - в тому числі й міжнародно-правових, доручень - щоб підтвердити чи спростувати твердження, які ми отримали уже після оголошення підозри з показів деяких свідків. Тому наразі слідство триває, все інше – тільки по його завершенню.
На початку лютого САП ініціювала арешт активів Охендовського, але суд прийняв цікаве рішення: арештовані 100 грн на рахунку, 22 акції і автомобіль. Це при тому, що в Михайла Охендовського декларація дуже багата. Нехай загальна власність записана на дружину чи то дітей - її зачіпати не можна - але ж є майно, коштовності, що належить лише йому, і це відображено у декларації. Чому не заарештували решту?
Ми оперували тими даними, які отримали з офіційних джерел. Декларація багата, але хто де власник, не завжди видно.
Зброя, коштовності, чоловічі годинники, вочевидь, належать не дружині з дітьми?
Не підтверджено. Не завжди так.
Михайло Охендовський відмовився від того, щоб пройти експертизу на поліграфі. Яким чином це не/вплине на подальше слідство? Експертиза на поліграфі у нас законом не врегульована, наскільки я пам’ятаю.
Коли починалася справа “чорної бухгалтерії” Партії регіонів, я - в свій час заявляв і досі дотримуюся цієї думки - навіть якщо на 100% не буду впевнений у доказовості, але за наявності обґрунтованих даних вважати, що ця особа (Михайло Охендовський - С.К.) причетна до тієї “книги” (“амбарна книга” ПР - С.К.), я направлю провадження до суду, і нехай він встановлює чи не встановлює вину. Можливо, таку позицію можна піддати критиці, мовляв, докази мають бути 100-відсотковими. Але ця справа показує всю гниль системи, яка панувала в Україні на той час. Мабуть, я діятиму більш емоційно - як громадянин, а не як прокурор - але все одно вимагатиму дотримання всіх норм права. І тому справа буде направлена до суду, коли детективи визнають, що слідство може бути завершено і вся доказова база зібрана. Я й сам від детективів НАБУ чекаю остаточної підозри і обвинувального акту.
Тож відтерміновуємо до 14 квітня, і справа йде до суду?
Думаю, це буде раніше. Наступного тижня я запланував провести нараду по цій справі. Залишився менш як місяць (інтерв'ю записувалося 14-го березня, - С.К.), тому хочу бачити вже зараз, на якій стадії провадження. Але щоб не було ніяких спекуляцій, детективи НАБУ - як незалежного слідчого органу - отримали повну свободу, аби зібрати усю доказову базу.
Михайло Охендовський встигне до того часу залишити країну?
Ми спостерігали цікаву ситуацію під час обрання запобіжного засобу, відсторонення (Охендовського від виконання обов’язків голови ЦВК - С.К.), визначення застави. Зрештою, все закінчилося особистим зобов’язанням. Саме тому схожий результат ми очікували і у справі Насірова, але, бачите, сталося не так. Тому ми повинні оцінювати ті ризики, що маємо.
На даний час пан Охендовський виконує усі, покладені на нього судом, обов’язки: з’являється до слідчих, детективів, прокурорів за першим викликом. Не хворіє, не переносить викликів. Це треба визнати. Тому казати, що на сьогодні є ризики його втечі, правових підстав немає. Якщо все-таки щось трапиться, і він зникне, все одно є заочне засудження, є розшуки, розумієте? І не факт, як краще: чи жити з розшуком, чи довести в суді свою невинуватість.
Або винуватість.
Винуватість - то наша задача.
На початку лютого голова НАБУ Артем Ситник анонсував появу ще одного фігуранта у справі “чорної бухгалтерії” Партії регіонів. Прізвища не назвав, зазначивши, що зробить це найближчим часом. Може, це зараз зробите ви?
Не можу. Цей анонс я теж чув. Надходили деякі документи - а саме проекти про підозру на погодження по деяких фігурантах - але вони повернуті в НАБУ на доопрацювання. Інформація викликаної підозри в них не зовсім відповідала матеріалам кримінального провадження.
Тобто сенсації наразі очікувати не варто?
Станом на сьогодні, я не очікую.
«Кулик виконує свої службові обов’язки в зоні АТО»
Пройдемося по найрезонансніших справах, якими займається САП. Розпочнемо зі пана Кулика, військового прокурора сил АТО. Нагадаю, НАБУ розслідувало його - можливе незаконне - збагачення. Ще у жовтні справу передано до суду. З того - часу жодної інформації.
Це провадження взяв на себе славнозвісний “кіборг” Максим Грищак (заступик пана Холодницького, - С.К,), оскільки він дотичний до військової тематики. Сам проявив ініціативу довести справу до логічного завершення. Я надав йому повну свободу дій, бо довіряю йому як процесуальному керівнику і своєму заступнику. Він і скерував провадження до суду.
В жовтні, а наразі - березень!
Все тому, що є різні питання по підсудності. Спочатку справа йшла у Солом’янський суд, потім, чомусь, визначили Голосіївський, де вона наразі знаходиться. Засідання вкотре переносяться, пішла стадія відводів - суддів, прокурорів. Це - те, про що мені доповідав процесуальний керівник, який це провадження забезпечує. Тому - через низку процесуальних затягувань - до розгляду справи по суті ми ще не приступили. Але дати ми оголошуємо завчасно. Процес відкритий.
Кулик перебуває в Україні?
Так. Наскільки я знаю, він виконує свої службові обов’язки в зоні АТО.
Одеський припортовий завод (справа щодо закупівлі природного газу за завищеними цінами, що нанесло збитків державі у розмірі 205 мільйонів гривень - С.К.). На засіданні 7 лютого суд відхилив прохання НАБУ помістити під домашній арешт фігурантів справи - Перелому та Щурікова, адже запобіжний захід їм не був продовжений…
Також там розглядалося питання щодо відсторонення від посади.
Давайте детальніше...
Дійсно, ми неодноразово заявляли клопотання як про відсторонення (Щурікова - від посади першого заступника голови правління заводу - С.К.), так і про обрання запобіжного заходу. Наші клопотання суд відхилив. Останнього разу - через те, що ми їх передчасно заявили - адже була лише стадія попереднього розгляду. Наша позиція тверда. Ми й надалі будемо клопотати про відсторонення і про той запобіжний захід, який просили. Слухання триває. 17-го лютого провадження почали розглядати, розгляд по суті перенесли аж на 5 квітня.
Ви розслідуєте справу, доводите її до суду, а там вона гальмується чи взагалі розвалюється - невесела тенденція.
Ми не звинувачуємо суди напряму в розвалі чи гальмуванні. Ми розуміємо, що країна перебуває в режимі «реформи»: реформа поліції, реформа прокуратури, реформа суду. Третина вакансій суддів не заповнені. Інколи ми бачимо, що трійку суддів об’єктивно не можна сформувати: коли, наприклад, в когось із трьох - за два місяці - спливає термін повноважень, і цей суддя вже не може слухати справу. А “запасних” суддів немає.
Не завжди можна казати про те, що суди винні, адже в них теж реформа, а реформа – це процес болючий. На з’їзді суддів це питання також підіймалося: я хотів почути, що ж буде із заповненням і з укомплектуванням штатів. Сподіваюся, що судова реформа пройде успішно. Але спершу нам потрібно створити Антикорупційний суд, скільки вже можна про це казати?!
Зараз наші провадження слухаються не лише в Солом’янському суді Києва. Справа судді Бурана, наприклад, - в Миколаївській області. І тричі слухання відкладали через те, що підозрюваного не могли доставити до зали суду. Виявляється, на розвозі - одна машина! А везти “вбивць” із “хабарниками” в одній машині забороняють інструкції.
До того ж, я мав розмову з деякими суддями в Києві, і навантаження в них - 238 справ на людину. Я приходжу до судді просити про те, щоб розглянув справу, а він мені показує записник, де на кожні 15 хвилин розписані справи на два тижні наперед. І каже: «Дивіться, пане прокуроре, я вам даю блокнот, впишіть свою справу, куди бажаєте!» А час розписаний з 9 ранку до 8 вечора.
Звичайно, є процеси затягування, кожний з них будемо висвітлювати, не мовчатимемо, але огульно всіх під одну гребінку стригти не варто.
Наступна справа - Андрія Пасішника, що була порушена за заявами пана Абромавічуса, колишнього міністра економіки - через тиск на нього задля ніби-то призначення Пасішника замміністра.
Справа в суді вже давно. Але ми не можемо розпочати судове слухання через низку обставин, незалежних від нас.
І зумовлені вони судом. Вгадала?
Так.
Яка «несподіванка»! Чому ж так мало інформації про це взагалі?
У нас немає можливості для потужної піар-компанії, але ми викручуємося. Запустили судовий барометр на офіційній сторінці САП в фейсбуці - він показує, скільки за тиждень у яких провадженнях антикорупційна прокуратура брала участь, які провадження слухатимуться. До того ж, розсилаємо журналістам список запланованих на тиждень проваджень.
«Терпіть, все буде добре, ми просто робимо свою роботу»
Наприкінці 15-го року НАБУ забрало у Генпрокуратури - за підслідністю - два епізоди, в яких фігурує функціонер команди Януковича, екс-міністр екології пан Злочевський. Перший епізод стосується заволодіння посадовими особами Мінекології в 2011-13-ому роках бюджетними коштами при проведенні процедури закупівель та зловживання службовим становищем. Другий - зловживань цих же осіб в 2011-12-ому роках під час надання дозволів на використання надр приватними компаніями. Коли будуть результати цих розслідувань?
Я не готовий відповісти, адже справ багато. Але зараз іде така фейсбук-обструкція, ніби ми зливаємо справу Злочевського, програючи позови. Інколи після того всього думаєш, що краще би взагалі позовів не подавали...
Або не забирали справу у Генпрокуратури...
Намагаєшся щось зробити, а тебе ще й, чомусь, звинувачують. Найбільше це впливає на моїх підлеглих - людям таке обливання брудом просто не зрозуміле. А я кажу їм: «Терпіть, все буде добре, ми просто робимо свою роботу». Можливо, так не завжди буде.
Ще питання, і будемо зі Злочевським завершувати. НАБУ забрало в Генпрокуратури також провадження, де фігурують колишні співробітники ГПУ, котрі дозволили зняти арешт з його лондонських рахунків. Що наразі із цим провадженням?
Розслідуємо, з’ясовуємо, хто і які доручення кому направляв. Звідкись з’явилися листи…
Представників Генпрокуратури?
Так. Які (листи, - С.К.) стали підставою для зняття арешту з цих рахунків.
Ви можете назвати якщо не прізвище, бодай посаду фігурантів? Це - заступники генерального прокурора, безпосередньо генеральний прокурор?
Ні, це - рівень слідчих, начальників відділів, але, за законом, тут - наша підслідність. Якщо ті, хто підписували (дозвіл на зняття арешту з рахунків Злочевського у Лондоні - С.К.), дадуть покази на тих, хто їх просив це робити, тоді говоритимемо предметніше.
Ви над цим працюєте? Які часові перспективи?
Давати час по провадженнях – справа невдячна. Скажеш - три тижні, тебе запитають, а ще нічого не зроблено. Тому я не хочу окреслювати часові межі.
«Підозри громадянину Мартиненку немає»
Під час минулого нашого інтерв’ю у грудні ми з вами говорили про справу Миколи Мартиненка, яка - вже на той час - «зависла». Тоді ви висловили сподівання, що вона скоро «відвисне». На запитання про те, що заважає завершити слідство - адже Мартиненко мандат склав, ВР процес не гальмує - ви відповіли: очікуєте відповіді міжнародних відомств. На той час: від Чехії отримали, від Швейцарії - чекали. Що змінилося відтоді?
По-перше, немає справи щодо Мартиненка. Присвоєння їй відповідного хештегу - справа рук фейсбуку. Є низка проваджень, наприклад, в сфері атомної енергетики, але
підозри громадянину Мартиненку немає. Питання наразі у деяких міжнародних дорученнях. В лютому мої підлеглі їздили до однієї з країн ЄС, щоб прискорити процес.
До Чехії?
Ні.
Швейцарії?
Не скажу. Сподіваюся, коли надійде (в САП - С.К.) підозра на погодження з НАБУ, тоді вже можна буде предметно говорити.
Підозра для пана Мартиненка?
Так. Якщо надійде.
Відповідь по Мартиненку від Швейцарії була?
Таємниця слідства.
По «Енергоатому» є два епізоди. Щодо першого - затримано п’ять осіб, що підозрюються у заволодінні коштами однієї з атомних електростанцій «Енергоатому» в розмірі 30 мільйонів гривень. Наразі вони утримуються під вартою з можливістю застави. Правильно?
Хтось із них заплатив заставу, мені доповідали. Але не можу зараз сказати, хто саме.
Але ви контролюєте цю справу?
Звичайно. І робимо все, щоб якнайшвидше її закінчити.
Другий епізод по «Енергоатому» - про що ми говорили в контексті Мартиненка - стосується закупівлі «Енергоатомом» у чеської «Шкоди» обладнання з переплатою…
Так, я казав, що є доручення, слідство триває.
Угу. Але з Мартиненком пов’язують ще одну справу - по Об’єднаній гірничо-хімічній компанії, ОГХК. І розслідування щодо неї НАБУ, здається, почало після звернення Айвараса Абромавичуса?
Неправда.
Тоді як?
НАБУ почало розслідування після того як отримало інформацію про наявність злочину. Не треба нав’язувати, що ми тільки чекаємо, поки хтось нам щось скаже.
В січні трьом підозрюваним обрали запобіжний захід, що далі? Чого і якої дати ми чекаємо?
Січень, лютий, березень...Думаю, до того часу слідство ми завершимо. Хтось з підозрюваних, по цій справі - не назву точно хто - сплатив заставу.
Добре. Йдемо далі суддя Чаус. Його затримали у Молдові - він запросив політичний притулок.
Я одразу сказав журналістам, що коли людина, котра перебуває у розшуку, раптово приходить і здається, це означає два варіанти: або закінчилися гроші на те, щоб переховуватися; або є якийсь план стати політичним біженцем. Бачтие, друге пророцтво збулося.
Мені просто цікаво, чим він обґрунтовуватиме необхідність політичного притулку. Ми покажемо ті банки (Чаус закопував гроші, в тому числі і хабарі, у звичайних скляних банках - С.К.), покажемо неполітичний характер звичайного корупційного злочину.
Чи варто чекати Чауса найближчим часом в Україні?
Ми сподіваємося і робимо все. Навіть більше скажу: за міжнародним правом, тимчасовий або екстрадиційний арешт встановлюється десь, як правило, на 30-40 діб. Чаусу обрали 15, тому ми були змушені пришвидшити надання інформації молдовським колегам. Документи в Кишинів завезли особисто.
Ви їздили?
Ні. Їздили детективи НАБУ, щоб вкластися в терміни, визначені молдовським судом. І ми подивимося, як перевірятиметься наявність політичного складу в цій справі, адже злочин - суто корупційний, трагікомічний, я б навіть сказав, став справжнім мемом. Більш того: 10 серпня ми знайшли оці банки з доларами, а за тиждень я був на Сорочинському ярмарку (проходив у 2016 році з 16 по 21 серпня - С.К.), і там вже продавались відповідні сувеніри.
Ще приклад. Насірова затримали 2 березня, а заарештували 7-го. Того ж дня я був у Жовтневому палаці на “Лізі Сміху” (проект Студії “Квартал-95” - С.К.), де почув характерні жарти про голову ДФС. Народ в нас швидко орієнтується та перетворює важливі події на меми.
«Без бою я не здамся. І з боєм не здамся!»
Справа МАУ. Здається, вона доволі сира. Я б хотіла, щоб ви і докладно про неї розповіли, оскільки після того, як проводилися обшуки, деталей не було. Чим ці обшуки завершилися? Який процесуальний статус справи?
По справі МАУ все дуже складно, і, водночас, просто. Суть в тому, що компанія повинна була сплачувати кошти на розвиток авіації у спецфонд, і цей збір регулювався постановою Кабміну. Проте Податковий кодекс - після набуття чинності - постановив, що всі збори і податки в країні регулюються лише ним. Але авіакомпанії - за звичною традицією – продовжували, на підставі постанови Кабміну, перераховувати цей збір у спецфонд, стягуючи попередньо кошти з пасажирів. МАУ їх також стягувала, але за цільовим призначенням не перераховувала. Проте сума збитків, яку інкримінує орган слідства, зависла, бо поки слідство тривало і МАУ, і Авіаслужба подали один на одного до суду в рамках одразу двох судочинств – господарського і адміністративного – про зобов’язання сплатити ці кошти.
Справа вже пройшла всі інстанції і повернулася в адміністративну, суд в листопаді 16-го року постановив відмовити в позові МАУ про визнання незаконними цих платіжок, а в мотивувальній частині зазначив: відмовляє не тому, що компанія неправа, а через те, що згідно з Конституцією, кодексом, ці рахунки-фактури, які Авіаслужба вимагає від МАУ сплатити, не є обов’язковими до сплати, адже не регулюються чинним Податковим кодексом.
Через це є чітка позиція прокурора - доки немає остаточного рішення по справах, які в рамках адмінсудочинства напряму впливають на розмір і суму шкоди у кримінальному процесі, ми не можемо в цій справі йти далі, адже буде наявна службова недбалість. Прокурор - знаючи, що є сумніви по збитках - піде в суд, притягне особу, а вона отримає виправдувальний вирок через неузгодженість по судових рішеннях, про які мали уяву.
Доки ми не отримаємо відповіді на просте питання: чи має МАУ платити ці кошти як обов’язковий платіж, чи цей рахунок-фактура, як написав суд у своїй ухвалі, носить «інформативний характер», йти до суду ми не можемо.
Зрозуміло.
Випереджаючи ваше питання про Коломойського, одразу зазначу: те, що він приходив на прийом в квітні (2016 року - С.К.), знали усі. Цього факту я не від кого не приховував. Але чомусь в листопаді це почали видавати за сенсацію попри те, що в червні була порушена справа відносно Антонюка (особа, що вважається наближеною до Коломойського, - С.К.), якщо вже на те пішло, і ще одна - по «іранським авіалініям» (вочевидь, маються на увазі «Українські середземноморські лінії», що планувала рейси до Ірану – С.К). Справа Антонюка пішла до суду, і ми відстоюємо за нею свою позицію.
Оскільки вже зачепили олігархів, давайте продовжимо розмову Дмитром Фірташем. Ви подавали повторний запит у Господарський суд Києва з тим, щоб визнати незаконною приватизацію Запорізького титано-магнієвого комбінату та про повернення його державі. Який результати наразі?
По-перше, є провадження по директору цього комбінату, яке слухається у суді. Але крім кримінального процесу, ми ще й подали позов щодо приватизації, оскільки Фонд держмайна тоді не захотів цим займатися. Суд нам двічі відмовляв - нібито, через несплату судового збору - хоча ми його сплачували, розказував, що не долучили чеки. Згодом - була “неправильна” підсудність, чому, мовляв, позов поданий в Господарський суд міста Києва, а не Запоріжжя. Київський суд відправив наш третій позов в Запоріжжя, але від того суть не змінилася. Що цікаво, Господарський суд міста Києва, розглядаючи справу, порушень не знайшов, а Запорізький Господарський суд чомусь вбачив - по тих самих фактах - порушення. Але без бою я не здамся. І з боєм не здамся! Ми і далі діятимемо в рамках закону. І цей позов доведемо до свого логічного завершення. Скільки б разів нам його не повертали, і якими б надуманими не були підстави.
Тобто Фірташ може попрощатися із Запорізьким титановим комбінатом?
Не те, щоб попрощатися. В чому, власне, суть злочину? Було державне підприємство – Запорізький титано-магнієвий комбінат. Напівживе. У 2013 році з‘явився інвестор, який захотів створити ТОВ, де 51% акцій належав би державі в особі Фонду держмайна, а 49% - інвестору. Він зобов’язувався сплатити 110 млн доларів на модернізацію підприємства і запустити його, аби воно могло погасити борги, накопичені раніше. А що відбулося насправді? Держава свої умови виконала: на базі державного підприємства створили ТОВ, інвестором якого виступила кіпрська компанія, де кінцевим бенефіціаром, як ми підозрюємо, є той, про кого ви кажете (Фірташ - С.К.). Але замість того, щоб гроші направити на модернізацію і запустити підприємство, їх витратили на новостворене підприємство, розрахувалися за борги попередника, державного підприємства, але перед кіпрською компанією. Тобто гроші провели по колу, і вони повернулися звідки вийшли, а ми маємо не ДП (100% державна власність), а ТОВ, де державі належить лише половина пакету.
Враховуючи, що умови договору не виконані - модернізація не відбулася, ми й вимагаємо розірвання цього договору. Робимо все, щоб повернути державі фактично вкрадене в неї майно. Фактично, не юридично. І юридично це все обгрунтувати. З цим питаннями ми зверталися до прем’єр-міністра, першого віце-прем’єр-міністра.
Наостанок поговоримо про Антикорупційний суд. Це питання лобіюєте ви, Артем Ситник, є чітка позиція західних партнерів - США, ЄС. Але по факту справа гальмується. Днями Вища рада правосуддя забракувала законопроект щодо Антикорупційного суду авторства Сироїд, Найєма, Заліщук, Лещенка та ін., альтернативи якому наразі немає. Чи можна розраховувати на те, що до кінця 2017 року ми дійсно матимемо хоча б законодавче забезпечення діяльності Антикорупційного суду?
Не знаю. Коли мене питають, чи буде Антикорупційний суд, чи запрацює він коли-небудь, я завжди відповідаю словами Лесі Українки: “Contra spem spero” («Без надії сподіваюсь»). В цьому суді ми будемо однією зі сторін, ми не вправі і не будемо жодним чином втручатися в процес його формування. Це незаконно, неправильно - і з моральної, і з юридичної точки зору. Але ми бачимо, що цей процес чомусь не йде належним чином.
Його блокує Банкова?
Не готовий і не можу так стверджувати.
Очікуєте на появу альтернативного законопроекту?
Антикорупційний суд має бути, а за яким законопроектом… Мені важливо, щоб він запрацював.
Цього року?
Хоча б до кінця цього року. Адже в наших реаліях має бути проголосований законопроект, який набуде чинності не пізніше червня, щоб була змога до кінця року провести конкурс, набрати суддів, тоді Антикорупційний суд запрацює з 1 січня 2018 року. Хоча сам конкурс ще не дає гарантії того, що все вчасно запрацює, оскільки потрібне приміщення, є суто матеріальні проблеми - ті ж канцтовари.
Те, з чого свого часу починала САП?
Мені було простіше: Пшонка в свій час збудував приміщення. Знав би, що там буде згодом Спеціалізована антикорупційна прокуратура, може й не будував би. А от в Ситника було важче: в тих «трущобах», які йому дісталися, треба було неабиякий господарський талант проявити. Але це з кожним буває. Зараз через те саме проходить НАЗК. Отримати наказ про призначення і наказ про створення ще не означає, що орган запрацює.
... В мене досі сім вакансій. Дві хвилі конкурсів – і ми не набрали необхідної кількості людей. Тому всі, хто любить право, кажуть, що вони досвідчені юристи, гарно критикують у фейсбуці, у квітні буде конкурс до САП (це на правах реклами) - якщо хочете, подавайте документи, проходьте знання законодавства, проходьте General Skills, проходьте співбесіду і тоді – Welcome to САП!