Продолжение повести Александра Красовицкого, созданной по мотивам последних событий. Теперь автор предлагает нам заглянуть на 10 лет вперед и посмотреть, какой будет жизнь в РФ.
Издатель Александр Красовицкий написал небольшое произведение в ультрасовременном жанре чат-фикшн по мотивам последних событий. Мы публикуем его впервые.
Художница и авторка акции "Пандемия домашнего насилия" рассказывает о том, почему изображение женских половых органов считается несовместимыми с искусством, о публичном пространстве города и о
тех, кому оно принадлежит.
Уміння Вільнева працювати з довгими та досить монотонними формами дозволяє йому не збитися з ритму цього гіпнотичного пустельного болеро на дві з половиною години.
Директорка Odessa Photo Days Катерина Радченко та кураторка проєкту «Минуле/Майбутнє/Мистецтво» Оксана Довгополова – про одеський культурний контекст і проблеми місцевих проєктів.
Напередодні презентації своєї книжки на BookForum, художник і дослідник мистецтва Львова розповідає про Об’єднання Митців “artes” та культурні особливості західноукраїнської художньої
сцени.
Поетка та дослідниця культури розповідає про тоталітарний спадок, репресовану пам’ять і ландшафти історичної провини, ресурс емпатії і відповідальність як джерело сили, українські політики пам'яті
і “наших інших”.
Журналістка повторює шлях єдиної закордонної подорожі київського авангардиста, віднаходить замальовані ним місця та досліджує видимість української культури у Фінляндії
Вікторія Швидко, менеджерка проєктів у театрі ім. Лесі Українки, та Євгенія Нестерович, співзасновниця Мистецької ради “Діалог” розповідають про новий підхід до театрального менеджменту та
“студентів у вакуумі”
Це вишукано ніжна й водночас бездоганно стримана історія про життя у світі, де панують високі технології, діє новітня класова система, а генетичне редагування — звична річ.
За три дня до пожара в костеле на Большой Васильковской, где был разрушен орган, в другом киевском соборе, на Владимирской, украинский композитор отслужил электронную мессу с отсылкой к технике
органума
Розмова з письменницею та перекладачкою про особливості поезії і прози, інструментарій і стратегію бароко, проблеми літературної інфраструктури, брак системи ранжування й чітких анотацій до
книжок
Це не лише біографія фантаста, а й драматична та чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.
У п'ятому матеріалі серії «Transition Dialogue» художниця розповідає про перехід з радянського до пострадянського та про те, що ми втратили й отримали у 2014 році.
Письменниця розповідає про історію вітчизняного книжкового ринку, про те, як змінювався статус українського автора від рубежу 1980-1990-х і дотепер і як письменництво наново ставало
професією.
Куратори виставки поставили собі за мету показати «загальну картину» фотографії в Україні за 30 років. Вони відібрали 60 авторів, зіставили різні теми, оптики, середовища, заперечуючи намір
вибудувати хронологію розвитку.