Продолжение повести Александра Красовицкого, созданной по мотивам последних событий. Теперь автор предлагает нам заглянуть на 10 лет вперед и
посмотреть, какой будет жизнь в РФ.
Издатель Александр Красовицкий написал небольшое произведение в ультрасовременном жанре чат-фикшн по мотивам последних событий. Мы публикуем его впервые.
Художница и авторка акции "Пандемия домашнего насилия" рассказывает о том, почему изображение женских половых органов считается несовместимыми с искусством, о публичном пространстве города и о
тех, кому оно принадлежит.
Режисерка розповідає про прем’єру "Говорить Софія" на Bouquet Kyiv Stage, жіночий вимір історії та роботу в кіно.
Уміння Вільнева працювати з довгими та досить монотонними формами дозволяє йому не збитися з ритму цього гіпнотичного пустельного болеро на дві з половиною години.
Директорка Odessa Photo Days Катерина Радченко та кураторка проєкту «Минуле/Майбутнє/Мистецтво» Оксана Довгополова – про одеський культурний контекст і проблеми місцевих проєктів.
Напередодні презентації своєї книжки на BookForum, художник і дослідник мистецтва Львова розповідає про Об’єднання Митців “artes” та культурні особливості західноукраїнської художньої
сцени.
Поетка та дослідниця культури розповідає про тоталітарний спадок, репресовану пам’ять і ландшафти історичної провини, ресурс емпатії і відповідальність як джерело сили, українські політики пам'яті
і “наших інших”.
Третій матеріал із серії — розповідь дослідника дерев’яних церков Закарпаття Михайла Сирохмана про три періоди нищення цих пам'яток у ХХ ст.
Рецензія на книжку американської дослідниці мистецтва про історію українських феміністичних та активістських мистецьких практик
Журналістка повторює шлях єдиної закордонної подорожі київського авангардиста, віднаходить замальовані ним місця та досліджує видимість української культури у Фінляндії
Вікторія Швидко, менеджерка проєктів у театрі ім. Лесі Українки, та Євгенія Нестерович, співзасновниця Мистецької ради “Діалог” розповідають про новий підхід до театрального менеджменту та
“студентів у вакуумі”
Це вишукано ніжна й водночас бездоганно стримана історія про життя у світі, де панують високі технології, діє новітня класова система, а генетичне редагування — звична річ.
За три дня до пожара в костеле на Большой Васильковской, где был разрушен орган, в другом киевском соборе, на Владимирской, украинский композитор отслужил электронную мессу с отсылкой к технике
органума
Режисерка фільму-переможця ОМКФ 2021 «Стоп-Земля» розповідає про перехід від документалістики до ігрового кіно та особливості роботи з підлітками
Співзасновниця “Культурної агенції ∀” Аліна Ханбабаєва та співзасновник «гараж хаб» Роман Видро розповідають про живу комунікацію та взаємну освіту.
Поблизу Львова з’явився історико-культурний заповідник з історичною реконструкцією княжого замку та VR локаціями
Розмова з письменницею та перекладачкою про особливості поезії і прози, інструментарій і стратегію бароко, проблеми літературної інфраструктури, брак системи ранжування й чітких анотацій до
книжок
Це не лише біографія фантаста, а й драматична та чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.
Засновниця Dofa.fund Ольга Сагайдак та директорка Hromadske Юлія Федів розповідають про освітню кризу у сфері менеджменту культур.
У п'ятому матеріалі серії «Transition Dialogue» художниця розповідає про перехід з радянського до пострадянського та про те, що ми втратили й отримали у 2014 році.
Письменниця розповідає про історію вітчизняного книжкового ринку, про те, як змінювався статус українського автора від рубежу 1980-1990-х і дотепер і як письменництво наново ставало
професією.
Куратори виставки поставили собі за мету показати «загальну картину» фотографії в Україні за 30 років. Вони відібрали 60 авторів, зіставили різні теми, оптики, середовища, заперечуючи намір
вибудувати хронологію розвитку.
У четвертому матеріалі серії ексдиректор Центру Довженка розповідає про перехід, який зробила Україна у 2004-му і 2014-му.