Показовим стало рішення Німеччини, яка довго відмовлялася підтримувати нафтове ембарго, але вже у понеділок 2 травня погодилася підтримати не лише поступову відмову від російської нафти, але й миттєву заборону імпорту з країни-агресора. Країна заявила, що зможе знайти альтернативні джерела вже до кінця літа.
Нові санкції ЄС з якимось зрозумілим планом відмови від російського «чорного золота» можуть з’явитися вже на цьому тижні. Втім, вони починають діяти ще до ухвалення. Так, шведські та голландські порти відмовилися приймати та розвантажувати танкер з російським дизпаливом. Адміністрація визнає, що санкції не забороняють їм прийняти судно, але відмовляються «на основі міжнародної солідарності».
Газовий шантаж Росії теж не пройшов для агресора без наслідків. Залякування «вентилем» підштовхнуло Європу швидше відмовитися від одного з ключових енергетичних джерел експортної виручки Росії. В результаті за підсумками квітня видобуток газу в РФ скоротився на 5,2%, а експорт до «недружніх» країн – майже на 27% в порівнянні з минулим роком.
Через санкції проти Росії та пов’язані з ними проблеми у логістиці, поставках, проведенні фінансових операцій, співпрацю з російськими контрагентами в енергетичній сфері розривають й іноземні компанії. Так, фінська Fennovoima розриває контракт з Росатомом на будівництво АЕС «Ханхіківі-1». Серед причин – неможливість російської сторони виконувати зобов’язання. Через проблеми з постачальниками та банками країни від закупівель російського вугілля відмовляється один з топ-10 світових виробників сталі індійська Tata Steel.
Перепочити Росії не дають і окремі санкції. Так, Нова Зеландія 2 травня запровадила санкції проти оборонних підприємств та сенаторів Держдуми РФ. А під кінець дня останній гол у ворота агресора забила UEFA, яка відсторонила російську збірну з футболу від участі у цьогорічному чемпіонаті Ліга націй, російським клубам заборонила грати у єврокубках сезону 2022/23, а також анулювала заявку РФ на проведення чемпіонатів Євро-2028 та Євро-2032.