ГлавнаяЭкономикаДержава

Что такое "зеленый" тариф и почему это касается всех

Верховная Рада на внеочередном заседании в четверг приняла закон, который уменьшает так называемые "зеленые" тарифы. Является ли это наступлением на права инвесторов? Вряд ли. Будет ли это иметь последствия для обычных людей? Безусловно.

СЕС «Перово» в окупованому Криму, збудована групою Activ Solar
Фото: ua.krymr.com
СЕС «Перово» в окупованому Криму, збудована групою Activ Solar

Як “зелена” енергія стала проблемною

Почалося все з Андрія Клюєва, який в 2009 році пролобіював підвищений тариф для генерації з відновлюваних джерел енергії. Клюєв в різний час він був депутатом Верховної Ради, віцепрем'єром в уряді Миколи Азарова, секретарем РНБО та головою Адміністрації президента Віктора Януковича.

Інтерес Клюєва до відновлюваної енергетики був цілком прагматичним: його група Activ Solar будувала сонячні електростанції, а “Завод напівпровідників” був єдиним виробником полікремнію для сонячних панелей. У законі про альтернативну енергетику було закладено “місцеву складову”, яка гарантувала зелений тариф тільки тим компаніям, які купували українське – тобто Клюєва – обладнання.

В 2015 році Верховна Рада прийняла “антиклюєвскі” правки, скасувала обов'язкову “місцеву складову” та ввела єдину формулу розрахунку “зеленого” тарифу для всіх видів альтернативних джерел енергії. Він формується шляхом множення роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року (0,5846 грн за кВт-годину) на коефіцієнт для кожного виду альтернативної енергетики. У результаті виходить 9,2-46 євроцентів/кВт-год залежно від типу енергооб’єкту та дати введення його в експлуатацію. За інформацією голови енергетичного комітету Верховної Ради Андрія Геруса, це вище ніж, наприклад, в Німеччині.

Фото: facebook.com/andriy.gerus

Фото: facebook.com/andriy.gerus

Високі тарифи спричинили бум в зеленій енергетиці. В 2017 році встановлена потужність ВДЕ в Україні зросла на 30%, в 2018 – на 66%, в 2019 – на 200%, тобто втричі. На кінець весни вона досягла рівня 7117 МВт. Близько 80% зеленої енергетики в Україні припадає на сонячні станції, ще 17% – на вітряки. Решта – електростанції на біопаливі та біогазі (спалювання відходів рослинництва та тваринництва), геотермальні станції, а також малі гідроелектростанції.

Енергію, яка виробляється на СЕС та ВЕС, викуповує держава через підприємство “Гарантований покупець”. У 2020 році через масовий запуск нових альтернативних енергопроектів за “зелену” енергію потрібно заплатити понад 50 млрд грн. Це майже в чотири рази більше, ніж ще два роки назад. У “ГарПоку” не знайшлося стільки грошей, і в останні місяці рівень розрахунків впав всього до 4-5%. В результаті накопичуються гігантські борги (близько 17 млрд гривень) без механізму їх погашення.

Фото: gpee.com.ua

Все це відбувається на фоні стрімкого зниження вартості обладнання для виробництва “зеленої” енергії. За даними Геруса, сонячні модулі з 2011 року подешевшали майже у дев'ять разів – з 2,33 дол/Вт до 0,27 дол/Вт. Те саме стосується вітряків. Вартість турбіни в 2011 році складала 1,45 дол/Вт, а у 2020р вже 0,85 дол/Вт.Тобто зелена енергетика для виробників ставала все вигіднішою: вкладати треба менше, а тариф залишається стабільно високим.

Хто ці виробники? В 2019 році, за підрахунками “Бізнес.Цензора”, найбільшими з них були були структури Ріната Ахметова, шведсько-українського підприємця Карла Стурена (Герус стверджує, що Стурен начебто будує станції за гроші Валерія Хорошковського) і китайська корпорація CNBM. Остання володіє електростанціями, які за часів Віктора Януковича розвивали наближені до нього брати Клюєви.

Другий проблемний фактор зеленої енергетики – необхідність постійного балансування. Якщо над сонячними станціями зберуться хмари, а вітряки зупиняться через штиль, енергосистема втратить частину потужностей. Їх потрібно чимось замінювати. Для цього використовуються маневрові потужності, в якості яких зараз виступають ТЕС та гідроелектростанції (можна також використовувати газопоршневі станції та накопичувачі енергії – energy storage).

Колишній директор "Укренерго" Всеволод Ковальчук писав, що обсяг відновлюваних джерел енергії в Україні вже настільки великий, що енергосистема "не має можливості його безболісно балансувати". Єдиним виходом є примусове обмеження або зеленої генерації, або атомної. У результаті поточна потужність АЭС встановлює історичні мінімуми, а час від часу “Укренерго” обмежує альтернативну енергію. При цьому закон “Про ринок електричної енергії” вимагає від держави викупити її за “зеленим” тарифом. Тобто надмірна електроенергія не використовується, але за неї все одно потрібно платити.

Рівненська АЕС
Фото: facebook/Рівненська АЕС
Рівненська АЕС

Якими будуть нові правила

Прийнятий у вівторок законопроект №3658 покликаний змінити ситуацію, при якій "зелена" енергетика отримує близько 26% від всього грошового обороту на ринку, хоча її частка у виробництві – всього 8%.

Він став результатом компромісу між державою і виробниками (не всіма) зеленої електроенергії. 10 червня прем’єр Денис Шмигаль, в.о. міністра енергетики Ольга Буславець підписали відповідний меморандум з Європейсько-українським енергетичним агентством та Українською вітроенергетичною асоціацією.

Виробники погодилися на зменшення тарифів, а держава зобов'язалася погасити заборгованість по зеленому тарифу до кінця 2021 року.

Термін дії зеленого тарифу депутати залишили старим – до кінця 2029 року. Але його розмір зменшується шляхом встановлення понижуючих коефіцієнтів:

  • на 15% для сонячних електростанцій з потужністю понад 1 МВт, введених в експлуатацію в період з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року
  • на 7,5% для сонячних електростанцій з потужністю менше 1 МВт, введених в експлуатацію в період з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року
  • на 7,5% для вітрових електростанцій з потужністю окремих турбін понад 2 МВт, введених в експлуатацію в період з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року
  • на 2,5% для вітрових і сонячних електростанцій, введених в експлуатацію після 1 січня 2020 року.

Вводиться тарифний ліміт для проектів, введених в експлуатацію до липня 2015 року, на рівні 22 євроценти. В пояснювальній записці говориться, що це зменшує розмір зеленого тарифу для окремих станцій до 52%.

У ході розгляду законопроєкту депутати також підтримали правку про зменшення “зеленого” тарифу на 60% для СЕС потужністю від 1 до 75 МВт, які будуть введені в експлуатацію з 1 квітня 2021 року. Для СЕС потужністю від 75 МВт зменшення “зеленого” тарифу на 60% відбудеться з 1 листопада 2020 року.

Верховна Рада в прийнятому законі гарантувала, що “зелені” тарифи більше не будуть переглядатися.

Нові сонячні електростанції потужністю понад 1 МВт зможуть бути введені в експлуатацію та розраховувати на підтримку держави шляхом участі в аукціонах. Хто буде готовий побудувати генерацію з найменшим тарифом, той і отримує дотацію. Максимальна вартість, за якою держава готова купувати зелену енергію, тепер прописана в законі “Про альтернативні джерела енергії” і становить 9 євроцентів (з 2015 року – 8 євроцентів).

Одна з найбільших в Україні сонячних електростанції Тоkmak Solar Energy у місті Токмак Запорізької області
Фото: oilreview.kiev.ua
Одна з найбільших в Україні сонячних електростанції Тоkmak Solar Energy у місті Токмак Запорізької області

Втрати інвесторів від зниження тарифів, за оцінкою авторів законопроекту, — 6,8 млрд гривень на рік, або 2 млрд євро до кінця 20-х років. “Зниження на 15% взагалі не катастрофічне і не створює серйозних проблем для учасників, які працюють по „зелених“ тарифах”, – сказав на засіданні Верховної Ради Герус.

При цьому дефіцит “Гарантованого покупця” тільки на 2020 рік – близько 26 млрд гривень, і одного зниженням тарифів буде недостатньо, щоб розібратися з боргами. Тому перед другим читанням в законі з'явилася норма про бюджетну підтримку “Гарантованого покупця” в розмірі не менше 20% від прогнозної вартості зеленої енергії на відповідний рік.

Решту повинні компенсувати підвищенням тарифу на передачу електроенергії, в який, власне, і закладено зелений тариф. З 1 серпня він зросте у півтора рази (населення це поки що не стосується, хоча відміна пільгових 100 кВт ймовірна).

Перед другим читанням не обійшлося без несподіваних поправок. З подачі нардепа від Слуги народу Дмитра Киселевського (на момент обрання – працівник “Інтерпайпу” Віктора Пінчука), депутати звільнили від “зеленої” частини тарифу на передачу електрометалургійні підприємства “Інтерпайп Сталь”, “Дніпроспецсталь”, “Електросталь” та “АзовЕлектроСталь”. “Вони вже сплатили понад мільярд доларів за зниження викидів CO2 в рамках своїх інвестицій. Чи варто змушувати їх платити другий раз за ті самі речі?”, – пояснював на засіданні профільного комітету Киселевський.

Підписуючи меморандум з урядом, інвестори у відновлювану енергетику не відмовилися від свого права на звернення в інвестиційний арбітраж. І свої втрати вони цілком можуть вернути. А заплатять за це українці. Рано чи пізно тариф для населення піднімуть. Ну, а до того частково компенсувати зелений тариф будем опосередковано – через податки.

Андрій ВодянийАндрій Водяний, Редактор відділу "Економіка"
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram