Бізнесова гавань для українців
Війна з Росією на Донбасі, економічна криза та неефективність державного апарату змушують чимало наших громадян шукати можливостей за кордоном. І більшість з них обирає для нового початку саме Польщу.
Чому? У Польщі стабільна ринкова економіка, чітке і прозоре законодавство, порівняно з Україною низьке податкове навантаження, достатньо ефективна судова система. Та й географічна близькість і незначний культурний і мовний бар’єри спрощують вибір.
Пандемія перешкодою не стала: наприкінці 2020 року в Закладі соціального страхування (ZUS) у Польщі було зареєстровано понад 21,5 тис. іноземців, котрі ведуть бізнес у країні – це на майже 11 відсотків більше, ніж попереднього року.
І якщо кілька років тому власну справу в Польщі відкривали здебільшого громадяни країн Євросоюзу, то зараз серед іноземців-власників фірм стає все більше українців. Так, наприкінці березня польська щоденна газета «Rzeczpospolita», посилаючись на дослідження агентства зайнятості «Gremi Personal» (заснованого вихідцями з України), повідомила, що у лютому 2021 року майже чотири з п’яти економічних іммігрантів з України мали плани або збиралися розпочати власний бізнес у Польщі.
«Це означає, що з минулого року група українців, які хочуть розпочати власний бізнес у Польщі, зросла на третину», – повідомляє «Rzeczpospolita».
Водночас згідно з дослідженням агентства з працевлаштування «EWL», восени 2019 року більш ніж 27% українців, які працюють у Польщі, розглядали можливість відкрити власний бізнес у цій країні. Серед ключових секторів їх цікавила сфера послуг чи торгівлі, а також культурно-розважальна галузь, будівництво, логістика, готельна справа. І хоча коронавірус зірвав деякі з цих планів, зацікавленість до відкриття та розвитку власного бізнесу не зменшилася.
«Цю тенденцію можна побачити в реєстрах ZUS: кількість українських громадян, які ведуть бізнес у Польщі, зросла більш ніж на одну п’яту, до 5,9 тис. за останній рік», – пише «Rzeczpospolita».
На думку експертів «Gremi Personal», український бізнес у Польщі стає все більш цивілізованим та упорядкованим. Представник агентства Мірка Сергій додає, що українки, які раніше прибирали будинки та офіси, тепер самі відкривають клінінгові компанії. Будівельники ж з-за східного кордону створюють ремонтно-будівельні фірми, укладають офіційні контракти та виставляють рахунки.
Утім як зазначає «Rzeczpospolita», власники компаній з більшою частиною іноземного капіталу, які працюють у Польщі, найчастіше походять з Німеччини, Нідерландів та Кіпру. Тоді як фірми з підприємцями та капіталом з України, Білорусі, Росії чи країн Балтії не перевищують й 1%, проте їхня кількість поступово зростає.
Східноєвропейське економічне диво
Попри пандемію, Польща швидше за інші європейські країни виходить із кризи. Так, на думку економістів PKO Bank Polski, у 2030 році економіка Польщі має шанс увійти до двадцятки найбільших економік світу.
А німецька щоденна газета «Tagesspiegel» стверджує, що Вишеградська четвірка на чолі із Польщею під час пандемії є набагато важливішою для економічної стабілізації Німеччини, ніж Китай.
«Усі говорять про Китай, але все ж чотири країни ЄС у Східній Європі більш важливі для стабілізації економіки Німеччини під час пандемії коронавірусу», – пише Крістоф фон Маршалл, посилаючись на останні дані Східного комітету німецької економіки (Ost-Ausschuss der Deutschen Wirtschaft), у виданні від 27 березня. Автор акцентує: Польща є прикладом економічного дива.
«Динаміка економічного успіху після демократичного повороту в 1989 році і вступу до ЄС у 2004 році відрізняє цю країну від усього регіону. Польща перевершила більші країни, такі як Росія, Італія та Велика Британія, і з 2020 року займає п’яте місце в списку найбільших торгових партнерів Німеччини. Додаткова вартість товарообміну сягає 123 млрд євро», – пише фон Маршалл й додає, що «Польща є стабілізатором німецької економіки під час коронавірусної кризи».
Чому так? Тут варто пам’ятати, що на відміну від більшості найрозвиненіших країн, Польща за останні тридцять років зазнала низки великих потрясінь: російський дефолт, стагнація 2001-2002 років, фінансова криза, криза єврозони тощо. Вони мали різний характер, глибину та тривалість. Проте всі досить серйозно вплинули на польських підприємців.
Нині польські компанії, як правило, мають меншу заборгованість і використовують більше власного капіталу, аніж західні. Те, що може заблокувати розвиток у звичайний час, допомагає їм вижити сьогодні.
Також працює урядова допомога для найбільш постраждалих галузей економіки. Приміром, так званий промисловий щит (tarcza branżowa) – пакет допомоги для підприємців, які найбільше постраждали від осінньо-зимової хвилі пандемії COVID-19. Він надається на підставі закону та розпоряджень Ради міністрів Польщі.
У березні цього року прем’єр-міністр Матеуш Моравецький оголосив, що продовжив виплати з «промислового щита». Для цього уряд виділив додатково 4,5 млрд злотих.
Вагоме значення для стабілізації польської економіки становитиме бюджет ЄС на 2021-2027 роки в розмірі понад трильйона євро. Польща буде найбільшим одержувачем цих коштів. До 2027 року Варшава може отримати 139 млрд євро у вигляді грантів і кредитів.
Новий бюджет ЄС – це, перш за все, хороша можливість для підприємців і організацій, які співпрацюють з дослідними установами, через що ситуація на ринку праці має всі шанси швидко повернутися до допандемічного рівня.
Вірогідно, в подальшому кількість тих українців, які розпочинатимуть власну справу у Польщі, дійсно зростатиме. І причина тут не лише у прозорих правилах гри, які є в сусідній із нами республіці і яких немає в Україні. Ключова причина – стрімкий розвиток Польщі, яка усе ближча до заповітної мети – східноєвропейського регіонального лідерства.