Чи зробить вихід з кліматичної угоди Америку great again?

Те, що виконання Сполученими Штатами Паризької кліматичної угоди ускладниться з приходом до Овального кабінету Дональда Трампа, було відомо заздалегідь. Адже Трамп заявив про план наростити в США обсяги видобутку нафти, вугілля та сланців і тим самим поставив хрест на намірах Барака Обами знизити викиди парникових газів на 26–28%. Власне, такими й були зобов’язання Америки, взяті нею в рамках Паризької угоди.

Фото: EPA/UPG

Хартія, підписана 194 країнами в грудні 2015 року в Парижі, стала першою угодою, яка визначає світовий план дій щодо стримування глобального потепління. Вона прийшла на зміну Кіотському протоколу. Кліматична угода не передбачає відмову від викопного палива і навіть не забороняє викиди вуглекислого газу. Однак всі її учасники зобов'язуються вжити заходів щодо зниження викидів, технологічно переозброїтися та адаптуватися до змін клімату. При цьому світовим лідером за обсягом промислових викидів вважають США. Але, не дивлячись ні на що, 1 червня 2017 року, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив про вихід США з Паризької угоди по клімату. «Ми виходимо з угоди, але почнемо переговори щодо входження знову або в Паризьку хартію, або в абсолютно іншу угоду на справедливих умовах для американського бізнесу, робочих і платників податків», – сказав американський президент, підкресливши, що подальші дії Сполучених Штатів будуть залежати від того, чи зможуть вони зробити висновок відносно «справедливості» того чи іншого договору.

Розберемо ситуацію. За словами Трампа, кліматична хартія ставить США в невигідне становище, водночас створюючи плюси для інших країн. Продовжуючи залишатися учасником угоди, США до 2025 року ризикують втратити близько 2,7 мільйона робочих місць. Так, в усякому разі, говорить Трамп, обіцяючи, що Америка залишиться світовим лідером в питаннях захисту навколишнього середовища.

Формально Трампа складно у чомусь звинувачувати: виходячи з кліматичної угоди, він всього лише здійснює одну зі своїх передвиборчих обіцянок, котра полягає у неучасті країни у невигідних для неї міжнародних договорах, угодах і союзах. Його виборці (принаймні, та частина, котра віддала свої голоси Трампу) знали, що до цього йде.

Щоправда, вихід з невигідних для США союзів – поки що найуспішніша частина виконання Трампом своїх обіцянок. У січні поточного року Сполучені Штати покинули транстихоокеанське партнерство (TPP). В середині травня Білий дім офіційно приступив до перегляду Північноамериканської угоди про вільну торгівлю з Канадою і Мексикою (NAFTA), переговори з якими Вашингтон розраховує почати після 16 серпня.

Щодо інших прожектів Трампа, то тут справи гірше. Його міграційний указ, який обмежує в'їзд в США для громадян ряду країн, натрапив на запеклий опір в самих Сполучених Штатах. Відразу кілька федеральних окружних судів винесли рішення про заборону його виконання, та ж доля спіткала і другу редакцію указу. Судова тяжба наразі триває.

Окрім цього, так й не розпочато будівництво стіни на кордоні з Мексикою, яку Дональд Трамп також обіцяв звести для боротьби з нелегальними іммігрантами. Ідея американського лідера, не узгоджена з місцевим урядом, здійняла у Мексиці хвилю обурення – замість вкладати кошти у спільну стіну, в країні налагодили випуск туалетного паперу з портретом Трампа.

Не щастить Трампу й зі скасуванням програми ObamaCare. Лише з третьої спроби затвердження нової концепції вдалося провести через Палату представників Конгресу, однак це – не кінець історії. В червні її обговорюватимуть у Сенаті, і не виключено, що цей процес буде не менш болісним та важким. Можливо, що різкою та безкомпромісною позицією щодо кліматичної угоди Дональд Трамп хотів підкреслити здатність бути людиною слова, проте цього не оцінили його ж співгромадяни.

У США рішення президента викликало велике суспільне обурення. До Білого дому вийшли сотні протестувальників з численними плакатами на підтримку Паризької угоди, а три американські штати – Каліфорнія, Вашингтон і Нью-Йорк – пішли наперекір рішенню федеральної влади і заявили про свою прихильність до кліматичної хартії. Глава The Walt Disney Company Роберт Ігер на знак протесту вийшов з усіх президентських рад, де він перебував. Так само вчинив і засновник компаній SpaceX та X.com Ілон Маск.

Певна річ, що демарш Сполучених Штатів наштовхнувся не лише на жорстку реакцію всередині країни, а й сколихнув увесь світ. Відразу ж після того, як Трампом було ухвалене відповідне рішення, до Білого Дому зателефонувала канцлер Німеччини Ангела Меркель, намагаючись (певна річ, марно) відмовити главу американської адміністрації від нерозумних рухів. Подзвонив до Вашингтона і президент Франції Еммануель Макрон, який заявив, що вихід США з Паризької угоди скасовує подальші переговори про нові домовленості в рамках даного документу.

«Промені розчарування» надіслали Трампу й інші світові лідері. Про своє невдоволення говорив, зокрема, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, котрий, однак, запевнив, що його країна «непохитна у своїй готовності боротися зі зміною клімату та підтримувати чисте економічне зростання». З аналогічними запевненнями виступила влада Великобританії, Мексики, Японії та інших країн. Емоційніше за інших висловився президент Болівії Ево Моралес, заявивши, що Америка «зрадила Мати-Землю».

Нарешті, на подію з жалем відреагували й міжнародні організації. В ООН рішення Трампа назвали «великим розчаруванням», а в Європейському Союзі заявили, що Брюссель продовжить виконувати умови Паризької угоди, однак вихід з неї США може нашкодити планеті. На своєму 43-му саміті в Італії, що завершився 27 травня, лідери держав «Великої сімки» умовляли Дональда Трампа «залишитися» в угоді, однак це їм не вдалося. У підсумковій декларації вони змушені були визнати свою поразку через позицію США.

Отож, наразі Дональда Трампа похвалити складно. Він продовжує розчаровувати як своїх співгромадян, так і міжнародну спільноту. Однак якби справа була тільки в розчаруванні. Експерти побоюються, що ослаблення зобов'язань Сполучених Штатів, на частку яких припадає 14% всіх світових викидів шкідливих речовин в атмосферу, ставить під загрозу здатність світу уникнути зміни клімату. І справа не тільки в тому, що США вийшли з Паризької хартії, але й в тому, що після цього їхній приклад можуть наслідувати інші.

Так, Центр за американський прогрес (Center for American Progress) назвав рішення глави Білого дому «безрозсудним для американської економіки, національної безпеки та громадського здоров'я». Фахівці центру пояснюють це тим, що «зміна клімату вже зараз обходиться все більш дорогою ціною, вона загрожує нашим військовим активам і підвищує ризики політичної нестабільності в усьому світі».

Та, окрім всього іншого, своїм рішенням Америка завдає собі вагомих репутаційних втрат. Фахівці неурядового Фонду інформаційних технологій і інновацій (ITTF) назвали вихід з Паризької угоди «відмовою США від світового лідерства», що, на їхню думку, може «ускладнити для США створення нових міцних альянсів з іншими країнами та з інших питань, які викликають взаємну стурбованість».

Курс на ізоляціонізм Дональда Трампа, безперечно, загрожує політичним перспективам самого Трампа, а також міжнародній значимості Америки. Що ж стосується усіх екологічних ризиків, то про них вже було сказано вище. Куди веде свій корабель кормчий на ймення «Трамп», сказати поки що важко. Та з навігацією у нього явно значні проблеми. Велич знаходиться не так, куди він тягне свою державу. Погано, коли особисті амбіції лідера вкупі з його слабкими менеджерськими талантами застять країні правильний напрямок.

Михайло Поживанов Михайло Поживанов , Політик, громадський діяч, депутат Верховної Ради чотирьох скликань
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram