Росія планує для міжнародних компаній новий стимул піти

Економічна «спецоперація» в Росії триває. Результатами вівторка стали рішення російських депутатів допомогти іноземним бізнесам піти з РФ, виходи внаслідок санкцій, а також нові випадки наближення російських компаній до дефолту.

Фото: EPA/UPG

Російська влада продовжує генерувати випадкові нелогічні рішення, які тим не менш допомагають нищити економіку агресора. Вже вкотре депутати Думи зареєстрували законопроект, яким дозволяють вводити зовнішнє управління в іноземних компаніях, які пішли з російського ринку через війну РФ в Україні.

В загальних рисах це чимось схоже на рейдерство в законі. Оскільки подібні ініціативи аж ніяк не схожі на цивілізовані практики ведення бізнесу, такий крок може змусити задуматися навіть ті міжнародні компанії, які не збиралися залишати країну-агресора. Навряд бізнес, який звик до чітких правил гри, зацікавлений працювати в країні, влада якої здатна порушити всі права приватної власності так само легко, як і кордони суверенної держави.

Подібні кроки Росії роблять велику послугу для зусиль України, бо дають міжнародним компаніям додатковий стимул піти з країни-агресора. При чому паралельно працюють і інші фактори, зокрема санкції.

Після заборони на постачання до РФ телекомунікаційних технологій в рамках 5-го пакету санкцій ЄС слідом за Ericsson з Росії йде і фінський виробник телекомунікаційної техніки Nokia. На російський ринок припадало лише 2% продажів компанії.

Крім того, фінська мережа фастфудів Hesburger вже в квітні закриває всі свої фастфуд-ресторани в Росії, а мережа будівельних гіпермаркетів ОВІ продасть російському інвестору свої магазини.

Питання з робочими місцями скоріш за все буде поставати все частіше і перед російськими компаніями. Не лише через санкції, але й через масові дефолти. РЖД, яка на початку тижня стала першою, по чиїм виплатам було визнано дефолт, вже просить Британію видати ліцензію для проведення платежів. Лише на початку шляху до дефолту опинилася і золотодобувна компанія власника Сєвєрсталі Nordgold – компанія не змогла погасити $8,25 млн виплат через технічну неможливість провести платіж.

Ті компанії, у яких немає боргових зобов’язань, продовжують відчувати наслідки санкцій. Через відсутність поставок з-за кордону у будівельних гіпермаркетах закінчується імпортна сантехніка та будівельна хімія.

Такі випадки тягнуть за собою і кризу на ринку нерухомості: строки здачі новобудов будуть затягуватися, а орендодавці складських приміщень вже прогнозують падіння попиту на 40-50% з квітня.

Ярослав Железняк Ярослав Железняк , Голова депутатської фракції Політичної Партії "ГОЛОС" у Верховній Раді дев'ятого скликання
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram