Таку заяву зробила прем’єр-міністр Ана Брнабіч після терміново скликаних президентом консультацій. А все через Каталонію. Серйозність намірів, що більше схожі на жарт, глава уряду задокументує в офіційому листі, який особисто вручить представникам ЄС під час свого візиту до Брюсселя 10 жовтня.
Тепер по порядку. Відповідаючи після референдуму в Каталонії на питання журналістів речник Єврокомісії Маргарітіс Схінас зазначив, що недоречно порівнювати Каталонію та Косове, оскільки випадок із Косовим – специфічний.
Після цього з найвищих функцій у Белграді на адресу Схінаса, Єврокомісії та ЄС посипалися звинувачення у лицемірстві, подвійних стандартах та дискримінації. При цьому офіційний Белград наче вторить Брюсселю, говорячи, що у Косові, на відміну від Каталонії, референдуму не було.
Дожидатися грізного листа, який, за словами Ани Брнабіч, міститиме питання, чи діє міжнародне право лише для країн ЄС, у Брюселі не стали. Прес-аташе Євросоюзу Майя Косьянчич у письмовому повідомленні підтримала заяву колеги Схінаса, заявивши, що проголошення незалежності Косова – випадок унікальний і подвійні стандарти тут ні до чого. Очевидно Косьянчич прийняла гру в дипломатичний тролінг, зазначивши: "З нетерпінням чекаємо на прем’єрку Сербії Ану Брнабіч наступного тижня у Брюселі, аби продовжити переговори про наступні кроки Сербії на шляху до ЄС".
Примирення відкладається
Белград, який закидає Заходу лицемірство, і сам дещо переграє. Надмірна реакція Белграда на коментар єврочиновника скидається на відчайдушні спроби використати останній шанс переграти питання Косова на свою користь. Саме на жовтень місяць президент Вучич призначив широкий суспільний діалог щодо Косова з метою “примирення, прощання з косівськими міфами та прийняття реалій”.
В рамках цього процесу планувалася і конституційна реформа, а саме «осучаснення» статуту країни - в ньому йдеться, що Косове є частиною Сербії. Повне порозуміння між Белградом та Приштиною - це одна з основних умов їхнього вступу до ЄС. Аби попередити про те, що відтягувати болючий процес більше неможливо не так давно до Сербії приїздив єврокомісар з питань політики сусідства та розширення ЄС Йоганес Хаан. Він без дипломатичних натяків заявив, що ЄС не бажає імпортувати невирішені між Белградом та Приштиною проблеми. Про анонсований діалог тепер – ясна річ – ніхто й не згадує.
І поки в Белграді плекають надію на повернення Косова, якого вже здавалося, готові були цілком зректися, Приштина продовжує розбудовувати державу. На порядку денному створення Армії Косова, подання заявки на членство в ЮНЕСКО. А в процесі примирення з Сербією, що триває за посередництва Брюселя, з’явиться ще один гравець – США. Принаймні, за словами президента Косова Хашима Тачі, в увазі Білого Дому до цього значного процесу його запевнив віце-президент США Майк Пенс.
За двома зайцями
Спокусившись на можливість використати каталонський референдум як козир Сербія, що вже чекає у передпокої Євросоюзу, може втратити історичний шанс. Політика “і Косове і Європа”, яку провадив президент Боріс Тадіч провалилася, але нинішній президент наступає на його граблі.
Зіпсувати багатовікову дружбу із Францією, відкликавши своїх послів через рішення тамтешнього суду звільнити Рамуша Харадиная (нині – прем’єра Косова), видачі якого вимагає сербське правосуддя - щоб потім благословляти сербських депутатів у Косові на коаліцію та роботу в його уряді.
Витрачати роки на нормалізацію відносин із Приштиною - щоб потім категорично блокувати її членство в ЮНЕСКО чи Інтерполі.
Довго вести країну шляхом реформ, а потім після коментаря речника ЄК, який опосередковано стосується Сербії - скликати міністрів та служби безпеки – все це мало схоже на «двовекторну політику», яку декларує Вучич, а радше скидається на відсутність будь-якої зовнішньополітичної візії.
Ефект доміно
Найпоширеніший коментар сербських політиків на драматичні події в Іспанії – «а ми попереджали, що від’єднання Косова відкриє скриньку Пандори». А щоб це не звучало як зловтішання додають, що Сербія підтримує територіальну цілісність Іспанії. Як-не-як, Мадрид Косова не визнав, через ту ж таки Каталонію.
Те, що косівський прецедент спричинив ефект Доміно – очевидно. Принаймні, Росія часто використовує аргумент «чому їм можна, а нам – зась?» у випадку Криму.
Але й очевидно і те, що кості знову котяться на Балкани. Аргумент Путіна тепер озвучує лідер Республіки Сербської Мілорад Додік, який вже давно готує ґрунт для проведення референдуму щодо виходу зі складу Боснії і Герцеговини. А в сербському автономному краї Войводина з’явилися графіті «Войводина=Каталонія», на представництвах партії Ліга Соціал-демократів Войводини замайоріли каталонські прапори, а її лідер особисто поїхав до Барселони, де зустрівся з головою парламенту Каталонії. На радість Белграда пересічні мешканці автономії солідарності з каталонцями не виявили.
Поки що...