«Законом не передбачено порядку ліквідації Верховного Суду України»
Мабуть, ви скучили за розглядом справ.
Безперечно, судді повинні здійснювати правосуддя. Я цим займаюся 33 роки. Більш того, брав активну участь в суспільному житті судової системи, займав стійку позицію щодо судоустрою. З 1995 року працюю у Верховному Суді України. Після здобуття незалежності Україною виникла нагальна потреба у створенні власних інституцій для підвищення кваліфікації працівників судової системи, тож у Верховному Суді України було створено центр підвищення кваліфікації, а в регіонах України – чотири філіали. Вісім років обіймав посаду заступника голови Ради суддів. З метою обміну досвідом проходив стажування в країнах Європи, в США, Канаді.
І хотіли би продовжити працювати суддею Верховного Суду.
Мова ведеться не про моє бажання, а про реформування судової системи, яке має відбуватися з додержанням Конституції України. Оскільки сама судово-правова реформа – це практично процес державотворення, тож важливо в цьому процесі пам’ятати про незалежність судової гілки влади.
Усі державні органи діють відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України). Розподіл влади між законодавчою, виконавчою і судовою гілками передбачений ст.6 Конституції. Повинні застосовуватись механізми стримувань і противаг, щоб одна гілка влади не «з’їла» іншу. Коли наступає між ними дисбаланс, виникає диктатура або узурпація влади.
Виглядає так, ніби судді ВСУ хочуть заблокувати процес ліквідації суду, передачі майна Верховному Суду.
Ми (судді ВСУ – LB.ua) не блокуємо процес ліквідації. Законом «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року не передбачено порядку ліквідації Верховного Суду України як конституційного органу та передачі його майна до Верховного Суду. Крім того, Конституцією України та Законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» взагалі не передбачено ліквідацію Верховного Суду України.
Верховний Суд України є органом публічного права з конституційним статусом, який не можна ліквідувати без внесення змін до Конституції України. Більш того, Верховний Суд України постійно та послідовно дотримується реформування системи судоустрою, проте таке реформування, повторюсь, має відбуватись з дотриманням Конституції.
Щодо приміщень та майна, що належать Верховному Суду України і державі, то сьогодні ними безперешкодно користуються апарат та судді Верховного Суду.
Тобто інформація про те, що судді ВСУ зумисно розсаджують працівників свого апарату, аби зайняти більше приміщень, - чутки?
Так, дійсно чутки. Судді і працівники Великої палати Верховного Суду та Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду користуються приміщеннями Верховного Суду України.
У Верховному Суді України було скорочено 159 посад. Навіщо нам більше приміщень? Ми намагаємось працевлаштувати працівників Верховного Суду України, у зв’язку з чим звернулись з відповідним проханням до інших державних органів. Пункт 7 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про судоустрій і статус суддів» не дає практичного виходу із ситуації і не передбачає порядку ліквідації Верховного Суду України. Про це ми говорили ще в 2016 році.
У тому ж році судді ВСУ звернулись до Конституційного Суду щодо конституційності окремих положень Закону «Про судоустрій і статус суддів».
Так. Ми послідовно відстоюємо свою позицію. Ст. 125 Конституції передбачено, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради президент після консультацій з Вищою радою правосуддя. Відповідний закон щодо ліквідації Верховного Суду України ухвалено не було. Та й не може бути ухвалений без внесення відповідних змін до Конституції України.
У червні 2016 року парламент вніс зміни до ст. 125 Конституції, згідно з якими назва найвищого судового органу України змінюється: замість «Верховний Суд України» стає «Верховний Суд». Разом з тим конституційний статус цього органу залишається без змін, і пропоновані положення не можуть тлумачитися як такі, що уможливлюють реорганізацію чи ліквідацію Верховного Суду України під час зміни назви (рішення Європейського суду з прав людини в справі «Бака проти Угорщини» (BAKA v. HUNGARY) від 23 червня 2016 року.
Це також підтверджує позиція суб'єкта законодавчої ініціативи, викладена в пункті 3.9 Пояснювальної записки до Законопроекту «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»: «Законопроект визначає, що найвищим судом у системі судоустрою України є Верховний Суд. Оскільки цей суд є єдиним найвищим судом у системі судоустрою України, а всі суди є судами України, запропоновано змінити назву цього суду з «Верховний Суд України» на «Верховний Суд». Таким чином, текст Основного Закону держави позбавляється наслідків механічної адаптації назви «Верховний Суд Української Радянської Соціалістичної Республіки», здійсненої шляхом її заміни на «Верховний Суд України».
В пункті 12 Перехідних положень Конституції йдеться про те, що усі судді, обрані чи призначені до набуття чинності Основного Закону, продовжують здійснювати свої повноваження до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.
У рішенні Євросуду у справі «Бака проти України» йдеться про принцип незмінюваності суддів як такий, що захищає проти свавільного звільнення з високої суддівської посади. Усі судді Верховного Суду України обрані безстроково в законний спосіб. Внесеними змінами до законодавства України суддям Верховного Суду України заборонено здійснювати конституційні повноваження. У зв’язку з чим, ми не здійснюємо розгляд справ та не отримуємо суддівську винагороду в повному розмірі відповідно до Закону України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів» (попередня редакція закону, якою передбачено оклад суддів ВСУ у 20 тис грн. – LB.ua).
Те, що судді ВСУ отримують лише оклад і не здійснюють правосуддя може стати причиною подання скарги до суду?
Так.
Будете позиватися до суду?
Час покаже. Сподіваюсь, знайдемо вихід із ситуації в межах українського законодавства і не будемо дивувати світ.
«Верховний Суд не визначений правонаступником Верховного Суду України»
Суддям ВСУ закидають те, що вони також брали участь в конкурсі, але не пройшли.
Брати чи не брати участь в конкурсі – це було право судді, а не обов’язок.
Не брала участь лише одна суддя ВСУ – Галина Канигіна.
Це її вибір.
Ви для себе зрозуміли, чому не пройшли усіх етапів конкурсу?
Я оскаржив рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів до суду (Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду – LB.ua). Справа перебуває в провадженні суду.
Він зробив свій вибір, я не можу оцінювати його дії.
ВККС проводила співбесіди з суддями вищих спецсудів, куди би вони хотіли перейти після ліквідації судів. Запрошували і суддів ВСУ, однак ви відмовились.
Комісія розмістила відповідне повідомлення на веб-сайті. Ми, в свою чергу, не відмовились, а на зборах суддів прийняли рішення про звернення до ВККС із заявою щодо відкладення розгляду цього питання до прийняття Конституційним Судом рішення щодо нашого конституційного подання.
Така собі холодна війна.
Ні, не холодна війна. Ми намагаємося законним шляхом врегулювати ситуацію, яка склалась.
Переведення суддів Верховного Суду України до вирішення конституційного подання може ускладнити і так напружену ситуацію (в судовій системі – LB.ua). Крім того, суддів хочуть перевести в апеляційні суди, які вже ліквідовані Указом Президента України.
Нашу позицію знають усі органи влади і суддівського самоврядування, з якими ми активно комунікуємо.
З президентом з цього приводу спілкувалися?
Ні. Під час спілкування з Олексієм Філатовим (заступником голови Адміністрації президента Олексієм Філатовим – LB.ua) я передав лист Президенту. На сьогодні його відповіді, на жаль, ми не отримали.
Долю суддів повинні вирішити органи суддівського самоврядування – Вища кваліфкомісія суддів і Вища рада правосуддя. Чому ви блокуєте процес ліквідації апарату, передачу майна?
Ми не блокуємо. Мова ведеться про незалежність судової інституції – Верховного Суду України. На перший погляд виглядає, що ліквідація Верховного Суду України повинна відбуватися так само як ліквідація будь-якого міністерства чи підприємства. Але це не так. Верховний Суд України – конституційний орган. Ліквідувати його, ухваливши закон без внесення відповідних змін до Конституції України, неможливо. Завтра прийде новий радикальний парламент і вирішить ліквідувати Кабмін, або навіть оновлений Верховний Суд. Що тоді?.. В умовах поділу влади жодна з її гілок не може претендувати на пріоритет щодо іншої.
До речі, Законом «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що Кабінет міністрів як конституційний орган приймає рішення про ліквідацію, реорганізацію чи створення міністерства або відомства. Кабмін приймає постанову за поданням міністра. На основі цього документа створюється ліквідаційна комісія, що розпоряджається майном, переводить апарат.
У випадку зміни назви міністерства чи відомства змінюється лише реквізити, печатка. Ми проходили це коли Верховний Суд УРСР перейменовували у Верховний Суд України. Це не мало жодних наслідків для суддів, апарату, майна. А сьогодні нам (суддям ВСУ – LB.ua) пропонують самоліквідуватись без відповідного нормативного документу та внесення змін до Конституції.
Тобто потрібно видалити ВСУ з переліку статті Закону «Про судоустрій і статус суддів», щоб привести його у відповідність до Конституції.
Враховуючи, що зміни до Конституції не внесено, тому в законодавця не було підстав зазначати про те, що Верховний Суд України ліквідується.
У такому випадку суддів ВСУ потрібно буде перевести до Верховного Суду?
Я би не хотів забігати наперед.
Проте слід звернути увагу, що згідно з Конституцією, повноваження судді припиняються у разі досягнення 65-річного віку, припинення громадянства, набрання законної сили обвинувального вироку, визнання судді безвісти відсутнім або померлим. Перехідними положеннями до Закону про внесення змін до Конституції (щодо судоустрою) передбачено, що судді, обрані безстроково, продовжують здійснювати свої повноваження до звільнення або до припинення їх повноважень з підстав, визначених Конституцією України.
Разом з тим, в Конституції йдеться, що незгода на переведення до іншого суду в разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому працює суддя, є підставою для його звільнення.
Суддя Верховного Суду України може здійснювати правосуддя в суді нижчого рівня за його згодою. Примусове переведення судді до такого суду можливе лише в разі реорганізації або ліквідації суду, проте, як зазначали ми вище, ні ліквідації, ні реорганізації Верховного Суду України не відбулося. Це не передбачено Конституцією і законами України.
Більш того, в разі ліквідації організації відбувається знищення жорстких дисків і передача всіх матеріалів в архів. Тобто ми не зможемо передати їх Верховному Суду, оскільки законодавством це не передбачено. Верховний Суд не визначений правонаступником Верховного Суду України. Про це сам Верховний Суд вказує, звертаючись до Верховного Суду України з листами.
Крім того, до нас звертаються громадяни, аби отримати довідки, до прикладу, про реабілітацію їх родичів – жертв політичних репресій. Ми розглядали таку категорію справ впродовж 1991-1998 років. У випадку ліквідації суду складеться ситуація, коли громадяни по аналогії звертатимуться до Верховного Суду. Але він не матиме цих документів і не зможе їм надати такі довідки.
Якщо суддям Верховного Суду потрібно буде переглянути практику Верховного Суду України? Без архівних матеріалів їм буде складніше це зробити.
Виходить, в Україні зараз існує два Верховних Суди?
В Законі «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що на базі Верховного Суду України створюється Верховний Суд. Проте не зазначено, що означає в розумінні цього Закону термін «матеріально-технічна база суду» і яким чином вона повинна переходити до нового Верховного Суду.
Ви також зазначили, що скоротили 159 посад апарату суду. Хто переводить або звільняє працівників, якщо законодавством покладено такі повноваження на керівника апарату або його заступника? А ці посади сьогодні в ВСУ не заповнені.
Такі повноваження здійснює керівник управління кадрів.
Чи не виникнуть згодом у працівників апарату ВСУ ситуації, коли їхнє звільнення чи переведення буде визнано в суді незаконним, у зв’язку зі здійсненням цього процесу неналежною особою?
Керівник управління кадрів є належною особою. Жодних проблем не повинно виникнути, оскільки він діє відповідно до посадових обов’язків, передбачених Положення про управління кадрової роботи, затверджене наказом керівника апарату.
«Судді приймають рішення в ліквідованих судах. Для цього треба бути дуже сміливим»
Голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк перевів із Вищого спецсуду з розгляду цивільних справ на посаду заступника апарату ВСУ Валентина Сердюка, що займав аналогічну посаду, аби той провів ліквідацію установи. Аби перешкодити цьому, судді ВСУ виключили зі штатного розпису посаду заступника керівника апарату суду.
Відповідно до ст. 150 Закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року, голова Державної судової адміністрації призначає на посади керівника апарату та його заступника за поданням голови Верховного Суду України, чого не було враховано головою Державної судової адміністрації під час призначення на посаду заступника керівника апарату Верховного Суду України.
Сердюк був переведений, а не призначений.
Переведення на посаду здійснюється як призначення. У відповідності до вимог вищезгаданого закону, без відповідного подання голови Верховного Суду України ніхто не може обійняти посаду керівника чи заступника керівника апарату суду. До того ж посада заступника керівника апарату суду у Верховному Суді України відсутня, її скоротили. Є наказ про відмову в допуску заступника керівника апарату до виконання обов’язків. Тепер це питання лежить в площині чинного законодавства.
Чому тоді суддів ВСУ зібрались, щоб ліквідувати саме посаду заступника керівника апарату?
Оскільки на сьогодні судді Верховного Суду України не здійснюють правосуддя, ми скоротили, як я вже казав, 159 посад, а також посаду заступника керівника апарату суду. Це було здійснено з метою оптимізації структури і штатного розпису Верховного Суду України.
Після цього Рада суддів прийняла рішення, в якому застерегла суддів ВСУ від використання зборів суддів для перешкоджання ліквідаційній процедурі.
Питання ліквідації Верховного Суду України лежить в площині Конституції, а не повноважень Ради суддів України.
Рада суддів України – це орган суддівського самоврядування, до повноважень якого не належать питання правового тлумачення норм законів і формування правових висновків.
Попри загальну повагу до рішень органів суддівського самоврядування ми (судді ВСУ – LB.ua) зазначаємо, що рішення Ради суддів України від 12 квітня цього року прийнято без врахування положень Конституції України, Закону «Про внесення змін до Конституції (щодо правосуддя), конституційного подання Верховного Суду України від 3 жовтня 2016 року, без участі представника Верховного Суду України, без з’ясування дійсних обставин щодо припинення діяльності та ліквідації Верховного Суду України та поза межами компетенції органу суддівського самоврядування.
У випадку ухвалення Конституційним Судом рішення на вашу користь, які способи його виконання?
Давайте залишимо це питання на розсуд органів, до повноважень яких це відноситься. Як було зазначено вище, є проблема в пункті 7 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про судоустрій і статус суддів».
Парламент може внести зміни і прописати механізм виходу з цієї ситуації. Таких способів може бути декілька.
Необхідно вирішувати це питання в правовому полі. І це залежить від усіх органів, які мають відповідні повноваження.
Подаватимете скаргу в Європейський суд з прав людини?
Час покаже. Ми маємо намір вирішити це питання в Україні. У нас немає мети звертатись до європейських інституцій і принижувати державу. Ми маємо професійно вийти з цієї ситуації, відповідно до вимог Конституції та законів. І таких механізмів достатньо.
Очевидно, якщо суддів ВСУ переведуть до Верховного Суду, це критикуватимуть представники окремих громадських організацій, адже ви не пройшли конкурс.
Я не берусь прогнозувати, хто як сприйматиме будь-які рішення. Судді розглядають безліч справ і майже кожного разу одна зі сторін є незадоволеною. Головне, щоб рішення було в правовому полі та захищало права та інтереси громадян.
Ми прагнемо, щоб в нашій державі всі почали діяти в межах Конституції. Важливо, щоб судді не боялися приймати рішення.
На сьогодні склалась дуже критична ситуація: понад три тисячі вакансій в судах, справи не розглядаються.
Більш того, судді приймають рішення в ліквідованих судах. Для цього треба бути дуже сміливим…
Наприкінці минулого року президент ліквідував усі суди. Іншими указами він створив суди, але по суті в них ще немає суддів. Тож легітимність чинних судів може бути поставлена під сумнів громадянами. Якщо Європейський суд почне розглядати справи з цього приводу, то виникне питання легітимності судів, створених у відповідності до вимог закону, на яке йому доведеться давати відповідь.
