Тільки не Рожкова
Лідери БПП і НФ минулого четверга божилися, що голоси за призначення Якова Смолія є, і перекидали провину за відкладене голосування на колег по коаліції. В БПП стверджували, що голосування перенесли через те, що “Народний Фронт” хоче розглядати всі кадрові питання за один день. Кілька «фронтовиків» такі наміри підтвердили – мовляв, “щоб партнери по коаліції не “кинули” їх з призначенням омбудсмена”.
Водночас, у “Народному Фронті” обурювалися, що БПП не може назбирати достатньої кількості голосів за призначення Смолія у власній фракції, а всю провину за відтермінування вирішення питання НБУ скидають на них.
Найбільші дискусії у багатьох фракціях точились з приводу переобрання заступників Смолія. Багато депутатів хотіли звільнення заступниці голови НБУ Катерини Рожкової, яка розчищає банківський ринок (серед проектів, які вела Рожкова, - націоналізація ПриватБанку). Діяльність, яку вона курує, оцінюють по-різному. Міжнародні організації й іноземні кредитори України зазвичай схвально відгукуються про цю частину роботи НБУ, а от колишні власники і вкладники банків-банкрутів, навпаки, критикують у навмисному доведенні того чи іншого банку до банкрутства.
Багатьох депутатів також не задовольняє політика Нацбанку щодо комерційних банків. До того ж, після звільнення Рожкової з’явилася б ще одна вакантна посада – новий предмет політичного торгу між коаліційними фракціями за можливість поставити на це місце “свою” людину.
Депутати, котрі бажають відставки Рожкової були й у "Блоці Петра Порошенка".
“Коли на фракцію приходив Смолій, Олександр Третьяков запитав у нього, чи готовий він звільнити Рожкову. Сказав, що від цього залежатиме голосування за його призначення. Смолій чітко сказав, що звільняти заступників не буде”, - розповідає один з депутатів БПП.
Олександр Третьяков очолює одну з груп усередині БПП, тому його позиція є досить вагомою.
Сам Третьяков на прохання кореспондента LB.ua прояснити свою позицію відмахнувся, що на фракції просто “пожартував”. Також він сказав, що, на його думку, з призначенням Смолія в парламенту проблем не виникне.
У “Народному Фронті”, за словами одного з депутатів, багато тих, кого Смолій не задовольняє, але на останній фракції “фронтовики” начебто вирішили дати голоси за його призначення. Мовляв, “у БПП за нього все одно немає голосів, а так вони не зможуть валити провину за провальне голосування на нас”.
Питання звільнення Рожкової, до речі, було принциповим і для “Самопомочі”.
“Таке питання (про звільнення Рожкової, - LB.ua) справді ставили перед Яковом Васильовичем. На що він відповів, що не планує ніяких кадрових змін серед заступників. Чому ми ставили таке питання? Тому що протягом останніх двох років діяльності саме до Рожкової було багато питань. Тому що саме її департамент відповідав за призупинення ліцензій, виведення з ринку банків. Це питання зараз найгостріше вплинуло на банківську систему. Тому присутність чи відсутність пані Рожкової буде впливати на політику Нацбанку в стосунку до банківських установ України. Ми вважаємо, що політика Нацбанку в стосунку до комерційних банків мала б змінитися. В нас не питання до конкретного прізвища, в нас є питання до політики банку як регулятора”, - розповів депутат “Самопомочі” Олег Лаврик, зазначивши, що рішення про голосування за призначення Смолія “Самопоміч” прийме лише на засіданні фракції наступного понеділка.
Інші опозиційні фракції: “Батьківщина”, “Опоблок” і «Радикальна партія Олега Ляшка” - вже заявили, що не підтримуватимуть призначення Смолія.
У РПЛ сподівалися, що омбудсменом стане їх кандидат - адвокат Андрія Лозового Андрій Мамалига. Однак цю посаду, за словами депутатів, вже “віддали” “Народному Фронту”. Хоча Лозовий стверджує, що це ніяк не вплинуло на їхню позицію щодо призначення Смолія.
“ Мамалига – мій близький друг і адвокат, мій, Мосійчука і Олега Валерійовича, але це ніяк не пов’язано”, - сказав він LB.ua.
Поділили по-братськи
Як стверджують співрозмовники LB.ua у фракціях БПП і НФ, коаліція вже розподілила між собою й інші посади.
Так, головою Центральної виборчої комісії мала б стати близька до президента юристка Світлана Кустова, її заступницею – теперішня заступниця міністра юстиції Наталія Севостьянова (квота “ Народного Фронту ” ).
Головою Рахункової палати, за попередніми домовленостями, мали б обрати представника групи “УДАР” Валерія Пацкана (на цю посаду також претендував близький до секретаря РНБО Олександра Турчинова депутат Руслан Лук’янчук).
А Уповноваженою з прав людини сподіваються призначити депутата від НФ Людмилу Денісову.
Один з депутатів “Народного Фронту” заявив LB.ua, що посаду омбудсмена обміняли на голову Рахункової палати.
Пристрасті навколо омбудсмена
Як відомо, зараз крісло Уповноваженої Верховної Ради з прав людини займає Валерія Лутковська – вона була призначена на посаду ще за президентства Віктора Януковича, у квітні минулого року минув термін її перебування на посаді.
І хоча Лутковська могла подаватися на другий термін, вона цього не зробила, а ласу посаду приглянули собі три парламентські фракції :“Народний Фронт” висунув Людмилу Денісову, РПЛ – Андрія Мамалигу, а БПП – Сергія Алєксєєва.
Тоді кілька правозахисних організацій, зокрема Amnesty International, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Freedom House нагадали, що омбудсмен не може бути політичною кандидатурою. І запропонували, на їхню думку, компетентних у цій сфері людей, які могли б займати незаангажовану позицію, зокрема адвоката і письменницю Ларису Денисенко і правозахисника Євгена Захарова. Щоправда, обоє від участі у конкурсі на цю посаду відмовилися. Відтак кандидатами на посаду залишилися вже троє висунутих фракціями осіб.
У фракції “Народний Фронт”, де сподіваються, що цю посаду займе їхній депутат, кажуть, що претензій до Лутковської багато. Дорікають, що вона не надто різко засуджувала дії “Беркуту” під час Майдану і не відвідувала суди стосовно майданівців.
Читайте:Валерія Лутковська: звільнити не можна залишити
У правозахисних колах про Лутковську, навпаки, відгукуються позитивно. Зазначають, що саме за час її роботи на посаді впроваджено Департамент національного превентивного механізму. Цей департамент, у тому числі спільно з неурядовими організаціями, моніторить дотримання прав людини у місцях несвободи.
“Я вважаю, що, з погляду теперішньої ситуації, найкращим варіантом було б, якби Лутковська залишилася. Вона збудувала систему, вона дуже добре порається зі своєю роботою. Хоча є, звичайно, певні недоліки – брак публічної комунікації у сфері прав людини”, - каже правозахисник Борис Захаров.
Велика “група підтримки” у Лутковської й у політичному середовищі.
За словами декотрих депутатів, вона “зручна” генеральному прокуророві Юрію Луценку. Добрі стосунки в Лутковської начебто і з віце-спікером Верховної Ради Іриною Геращенко, з якою вона працює в Мінській групі.
Група “УДАР”, яку частково асоціюють з депутатом Сергієм Льовочкіним, як стверджує співрозмовник LB.ua, теж сподівається, що Лутковська залишиться на посаді, бо теперішня Уповноважена начебто є креатурою Льовочкіна.
Та попри таку підтримку Лутковської в парламенті, у “Народному Фронті” сподіваються, що Людмила Денісова зможе стати омбудсменом уже наступного тижня. Голосувати планують у вівторок. Того ж дня депутати хочуть розглянути і переобрання голови Рахункової палати, і голови НБУ. Однак, фракції коаліції настільки не довіряють один одному, що кожна з них вимагає, аби їх питання стояло першим у порядку денному.
Чим відома Людмила Денісова
Усе своє життя Людмила Денісова працювала на державних посадах. У 1998-му була міністром економіки Криму, того ж року посіла крісло міністра фінансів Криму . З 2000-го по 2005-й працювала депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим. У 2005-му вступила в партію “Батьківщина”. За списком цієї політичної сили у 2006 році була вперше обрана у Верховну Раду. 2007 року була міністром соціальної політики в уряді Юлії Тимошенко, а 2014 року зайняла таку саму посаду вже за прем’єрства Арсенія Яценюка. На позачергових парламентських виборах у 2014 році Денісова пройшла в парламент за списками партії “Народний Фронт”.
Але такий багатий політичний досвід не додає вагомих плюсів на посаді омбудсмена.
“ Денісова, за всієї моєї поваги до неї, є фахівцем із соціальної політики саме з позиції держави. Але знань у сфері прав людини у неї немає. Вона не є правозахисником”, -каже Захаров.
Сама Денісова влітку, під час засідання парламентського комітету з прав людини, на якому вирішували, чи відповідають кандидати, висунуті фракціями, критеріям посади, заявила, що правозахисною діяльністю вважає свою роботу на посаді міністра соціальної політики. Також депутат згадала, що відстоювала права Юлії Тимошенко під час судового процесу над нею.
У біографії Денісової, про яку відгукуються як про професіонала в соціальній сфері, є, однак, багато неоднозначних епізодів.
Зокрема, кримські журналісти, які колись працювали в тижневику “События”, співвласником якого була Денісова, заявляли про порушення своїх трудових прав з боку депутата.
У грудні 2011 року журналістам цього видання без пояснень припинили виплачувати зарплату. У березні 2012 року через заборгованість зарплати всі 12 членів колективу тижневика подали заяву на звільнення. Втім в офіційному звільненні їм відмовили. Через це журналісти змушені були подати до суду.
За словами головного редактора “Событий” Руслана Югоша, перша інстанція стала на бік роботодавця, однак апеляція і касація визнали неправомірність дій власника видання. Остаточним рішенням суд ухвалив звільнити працівників і виплатити їм зарплати.
“ Суд став на бік тих, хто дійшов до останньої інстанції. Безпосередньо, що стосується мене (кожен з журналістів видання подавав окремий позов), можу сказати, що була задоволена вимога звільнити нас на тій підставі, щодо якої наполягали ми - тобто порушення роботодавцем Трудового кодексу та законів про працю, та виплатити нам компенсацію за моральну шкоду”, - розповів Югош.
Однак Денісова, за словами колишнього головного редактора видання, не поспішала віддавати гроші.
“ Денісова не вважала за потрібне виконувати рішення українського суду. Ми отримали свої гроші, вже коли Крим захопила Росія. Фірма існувала в окупованому Криму. Чи на той час власником була Денісова, мені невідомо”, - сказав він LB.ua.
Денісова також фігурувала в корупційних скандалах. У 2000 році прокуратура затримала її за підозрою у зловживанні службовим становищем. Але справу незабаром закрили. А у 2009 році журналістка Тетяна Чорновол, яка зараз є колегою Денісової по фракції, писала, що Державна податкова служба зобов'язала підприємців, які подавали звіт в електронній формі, користуватися послугами посередницької приватної фірми ТОВ “ Оператор електронної реєстрації та звітності” , якій підприємці мали заплатити, щоб відправити звіт у податкову. Частину грошей посередник нібито переказував на рахунки компанії ТОВ «Медіа фільм», яку пов'язують з іменами Денісової і Андрія Сенченка.
LB.ua написав Людмилі Денісовій повідомлення з проханням прокоментувати цю інформацію, однак поки що вона не відповіла.
Ризики
Як відомо, міністром внутрішніх справ є однопартієць Денісової Арсен Аваков.
З ним пов’язують полк “Азов”, який діє в структурі МВС, і ГО “Національні дружини”, що є частиною цього руху (хоча лідер “Азову” й афілійованих з ним рухів Андрій Білецький заперечує те, що його структури діють в інтересах Авакова).
Попри це, “Національні дружини”, склад яких сформовано з праворадикальних активістів і колишніх учасників АТО, у співпраці з поліцією патрулюють вулиці українських міст, щоб “допомагати державі наводити порядок – боротися зі злочинністю та алкоголізмом”. У методах “Нацдружин” уся країна вже мала можливість переконатися під час ухвалення бюджету в Черкаській міській раді.
Та навіть якщо відкинути претензії до “нацдружинників”, дії самих правоохоронців потребують постійного моніторингу з боку Уповноваженого з прав людини. Наприклад, під час нещодавньої операції МВС у наметовому містечку під Верховною Радою (в результаті якої поліцейські знайшли 9 бойових гранат) 11 осіб потрапили у лікарню – у багатьох були серйозні травми голови. Окрім того, три журналісти заявили про агресивні дії з боку правоохоронців щодо них. Омбудсмен Валерія Лутковська тоді зазначила, що правоохоронці не мають права бити по голові та шиї, а тому, за її словами, “є питання до пропорційності застосування сили” під час обшуків у наметовому.
Однак якщо посаду Уповноваженого займе людина, близька до міністра внутрішніх справ, є ризик, що вона може не так об’єктивно реагувати на певні порушення прав людей з боку правоохоронців або таких неоднозначних структур, як “Нацдружини”.
Відкритим питанням залишається й те, за якою процедурою обиратимуть омбудсмена. 13 липня минулого року під час розгляду законопроекту про Конституційний Суд народні обранці посварилися через поправку №536. На думку частини депутатів, ухваливши її, вони зберегли таємне голосування під час процедури обрання омбудсмена. Частина впевнена, що під час голосування, навпаки, була передбачена відкрита процедура призначення Уповноваженого.
Колега Денісової по фракції депутат Леонід Ємець переконаний, що правильно було б проводити голосування за відкритою процедурою.
“ Конституційний Суд визначив, що таємне голосування – це неконституційно. Стаття 84 Конституції передбачає, що всі голосування мають бути відкритими”, - говорить він.
Правозахисники ж наполягають, що обирати Уповноваженого потрібно таємним голосуванням, що э нормальною практикою у світі. За такою процедурою буде неможливо відслідкувати, яка фракція дала голоси за того чи іншого кандидата. Відтак ускладнюється можливість політичного торгу.
“ Правозахисні організації заявили, що не будуть вважати особу, обрану таким чином, легітимною. Це буде скандал, великий скандал, нічого доброго з цього не вийде. Але незважаючи на всі “договорняки”, серед народних депутатів є так само багато людей, які вважають, що найкраще, щоб Лутковська залишилася”, - говорить Захаров.