ГлавнаяПолитика

Чи прийшов час медреформи?

Сьогодні, 8 червня, Верховна Рада повинна розглянути пакет законопроектів медичної реформи, який підготував Кабінет міністрів. LB.ua розібрався, у чому позитив реформи, хто головний противник змін у парламенті, та чому Олександру Квіташвілі не вдалось, а у Уляни Супрун все може вийти.

Фото: Владислав Мусиенко

Що за законопроекти і навіщо вони потрібні?

«Гроші почнуть ходити за пацієнтом», – цю фразу всі чули безліч разів, але хіба можна підібрати кращих слів для пояснення основного нововведення реформи.

По суті, в Україні має розпочатися державне страхування і застрахованим буде кожен, хто проживає в державі, автоматично. Новим центральним виконавчим органом стане Національна служба здоров’я. Саме вона буде здійснювати виплати лікарням та лікарям за послуги, розподіляти кошти між закладами і здійснювати контрольну функцію над ними.

На первинній ланці держава платитиме лікарю за кожного пацієнта. Кожен зможе обрати свого сімейного лікаря і укласти з ним договір. Якщо згодом ви зрозумієте, що фахівець вам не підходить, зможете його змінити. Так, медики мали б стати зацікавленими у тому, щоб надавати якісні послуги, адже від цього залежатиме їх зарплата.

Втім, не всі медичні послуги будуть безкоштовними. Покриватись державою повністю буде невідкладна і первинна допомоги, консультації сімейного лікаря та паліативна допомога, а також звернення до спеціалістів за направленням. За деякі послуги доведеться доплачувати певну частину безпосередньо в касу лікарні, за умови, якщо вартість послуги перевищуватиме зафіксовану державою суму, яка щорічно затверджуватиметься і фіксуватиметься в державному гарантованому пакеті послуг. Деякі послуги, як от естетичну медицину та неекстренну стоматологію, оплачувати доведеться повністю. Втім в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун обіцяє 100% відшкодування вартості лікування для учасників АТО, а в подальшому державне покриття розширити і на вторинну ланку а також перебування у стаціонарі лікарні.

Детальніше про зміст медичної реформи читайте в тексті: "Пацієнт ледве живий".

Хто «за», хто «проти»

Я голосую «за», а решті фракції (РПЛ) за своє голосування самим перед Богом відповідати», – кидає багатозначний погляд член фракції «Радикальної партії Олега Ляшка» Оксана Корчинська та зникає за дверима сесійного залу у вівторок, 6 червня. Того дня Верховна Рада нарешті внесла пакет законопроектів Кабміну про реформування медицини у порядок денний. З квітня цього року не вдавалось «просунути» реформу МОЗ й до цього рівня.

Фото: Макс Требухов

Спікер Ради Андрій Парубій ставив на внесення в порядок денний одразу і законопроекти Кабміну (№6327 №6329), і альтернативні їм авторства позафракційного нардепа Олега Мусія (№6327-1 , №6329-1). Мусій у минулому міністр охорони здоров’я, а зараз – член комітету охорони здоров’я і один з найбільших опонентів Уляни Супрун. В.о. міністра він почав критикувати одразу після призначення, не давши жодної спроби продемонструвати свою роботу новій команді.

«За» внесення в порядок денний не голосували фракції «Радикальна партія Ляшка», «Батьківщина» та «Опозиційний блок». Більшість голосів віддала «Самопоміч», НФ і БПП. Частково проголосували «Відродження» і «Воля народу».

Пояснення «Батьківщини» - типові для опозиційної риторики: мовляв, своїм законопроектом МОЗ хоче вбити українську медицину (так само як зняття мораторію на продаж землі хоче вбити українських фермерів, а екс-голова Нацбанку Валерія Гонтарєва намагалась вбити економіку).

Та не так членів МОЗ засмутила позиція «Батьківщини», як неочікуване голосування РПЛ – ті також не проголосували «за» те, щоб винести законопроект на розгляд.

«І це при тому, що всі їхні правки ми врахували. А правок в них було багато», – щиро дивується людина з команди Супрун.

Велику роботу МОЗу довелось провести і з мажоритарниками. Ті боялися, що через впроваджені зміни постраждають регіони. Щоб усі депутати розуміли що до чого, команда Супрун проводила детальні роз’яснення і фракціям, і міжфракційним групам.

«Чому мажоритарники боялись? Бо департаменти Обласних державних адміністрацій накрутили, що ліквідують таке поняття як субвенція. Так, ліквідують. Тепер ОДА не будуть отримувати грошей. Гроші будуть отримувати лікарі від пацієнта, згідно з договорами вони будуть укладати угоди з лікарнями. Тепер угоди будуть вигідні для людей, а не для головного лікаря і керівника департаменту обласного управління охорони здоров’я», – пояснює лідер «Самопомочі» Олег Березюк.

Фото: Макс Требухов

Щоб вгодити усім, була створена навіть спеціальна міжфракційна робоча група з доопрацювання законопроекту МОЗ. За вимогою цієї групи, з законопроекту було викинуте усе, що могло б суперечити законопроекту про страхову медицину, авторства нардепа від НФ Людмили Денисової (№4981). В МОЗ кажуть, що поки даний законопроект вони не підтримують, але в подальшому «різне може бути». «Загалом, з фракцією «Народний Фронт» одразу порозумілись», – розповідають в команді Супрун.

У фракції БПП за включення в порядок денний проголосували в основному під впливом позиції президента, який під час Ради Реформ висловив свою підтримку в.о. міністра. Хоча, скільки з них підтримають законопроект у першому читанні саме законопроект Кабміну, не відомо (адже депутати голосували одночасно і «за» винесення на розгляд альтернативного пакету Мусія, який, до слова, збігається з урядовим на 70%).

Головний опонент

Одразу після призначення Уляни Супрун в.о. міністра, екс-міністр ОЗ Олександр Квіташвілі застеріг: «Про Уляну Супрун можу сказати тільки хороше. (..) Головне, сподіваюсь, що на той комітет, який представляє пан Мусій і всі ті «товарищі», які вже півтори роки забивають реформу МОЗ, знайдеться управа і вони все підтримуватимуть».

Головними опонентами Квіташвілі під час його роботи, дійсно були екс-міністр ОЗ позафракційний Олег Мусій і нардеп від БПП, голова комітету ОЗ Ольга Богомолець.

Такими ж «обіймами» зустрів профільний комітет і Уляну Супрун. Непорозуміння з членами комітету часто закінчувались скандалами і фейсбук-баталіями.

У середу, за день до голосування, Олег Мусій переконував LB.ua, що у доопрацьованому законопроекті МОЗ не врахувало дві третини пропозицій народних депутатів. Зокрема, не розмежували повноваження Національної Служби здоров'я. Вона здійснюватиме і повноваження оплати за послуги лікування, і функції контролю, що, на думку Мусія, створює корупційний ризик. Також у законопроекті не враховані принципи децентралізації, а саме не збережена медична субвенція. Тож нардеп вважає законопроект МОЗ спрямованим на "побудову мегакорупційної структури".

Фото: Макс Требухов

"Слова про корупційну складову абсолютно безпідставні, адже буде кілька рівнів контролю,– пояснює помічник Супрун Павло Ковтонюк, - Питання надання медичному закладу ліцензії буде регулювати МОЗ, Національна Служба здоров’я буде перевіряти виконання договорів, вона ж працюватиме за договорами з лікарнями. Також, згідно з побажаннями президента і робочої групи, в перспективі буде створена додаткова Агенція з контролю і поліпшення якості медичних послуг".

Ольга Богомолець у коментарі LB.ua зазначила, що "реформа охорони здоров'я вкрай потрібна", але додала, що у законі Кабміну відсутні державні гарантії на лікування дітей, дітей-сиріт, породіль, психічно хворих, інвалідів та інших груп соціально-незахищених людей. За її словами, не надані в законі і державні гарантії на розвиток трансплантації.

Активістка «Центру протидії корупції» Олександра Устінова вважає реформу МОЗ навпаки антикорупційною, адже за її допомогою увесь чорний кеш, що існує в лікарнях, можна буде вивести у білу площину. А така риторика Богомолець, на думку Устінової, не що інше як популізм та спроби вибити політичні дивіденти. Адже навіть найбагатші країни світу не покривають стоматологію, психіатричну допомогу і реабілітацію, каже Олександра.

«До того ж коли дійшла справа до технічних правок, Богомолець навіть не була присутня на засіданні. Поїхала до себе в Радомишль і виставляла звідти фотки. Начебто вона проводить там «виїзний комітет духовності», – зазначає активістка.

Декотрі активісти і депутати вважають, що гостра поведінка окремих членів комітету не випадкова. Начебто, таким чином вони намагаються лобіювати інтереси окремих структур.

«Цікавий момент з реабілітацією, на якій наголошував Мусій. Йдеться про те, що ця послуга має покриватися за бюджетний кошт. Насправді, вони вже реєстрували законопроект про надання державних гарантій та державної фінансової допомоги тій же клініці Козявкіна, яка по суті є приватним закладом. Це чистої води лобізм», – каже Олександра Устінова.

Фото: Макс Требухов

Окрім цього, Олег Мусій – президент Всеукраїнського лікарського товариства, тому можна припустити, що у першу чергу він відстоює інтереси саме лікарів, багатьох з яких нововведення лякають. Лікарі бояться скорочень та не до кінця розуміють, скільки зароблятимуть після введення змін. «Надалі лікарі будуть заробляти більше, але не одразу. Спершу фінансування піде на зарплату менеджера, закупівлю обладнання, залишок буде не таким і великим. Лікарі не розуміють скільки зароблятимуть, а обсяг роботи і відповідальність зросте. Тому й критика – через нерозуміння», – розповідають в Реанімаційному пакеті реформ.

Та найсмішніше, що будучи міністром, Олег Мусій був головою Стратегічної групи, яка розробляла основи реформи. Згідно з цими напрацюваннями і створювались законопроекти Кабміну. Тому, виходить, що Мусій критикує свою ж роботу, зазначає Устінова.

"Заяви про лобізм не відповідають дійсності, бо законопроект передбачає застосування саме методики Казявкіна, яка є унікальною і приватною власністю клініки Козявкіна. Насправді, прогресивна сучасна методика, від якої держава відмахується. Держава не хоче купувати патент і ліцензію розуму, напрацювань пана Козявкіна. Використати безкоштовно інтелектуальну власність у світі вважається злочином, а у нас вважається нормою", - прокоментував заяви Устінової Олег Мусій, додавши, шо турбується і про медичних працівників і про пацієнтів.

Супрун - не Квіташвілі

Хоча, основа реформи, яку намагався запровадити попередній міністр Олександр Квіташвілі, збігається з законопроектами теперішнього Кабміну, в Квіташвілі нічого не вийшло. Його ініціативи загинули на рівні комітету ОЗ, зазначає співрозмовник LB.ua в РПР. Грузинський реформатор не хотів «влізати» в політичні ігри. Та найбільшою проблемою стала відсутність підтримки на рівні уряду і президента, якою користується Уляна Супрун. На відміну в.о. міністра, яка змогла вибити собі трьох власних заступників, Квіташвілі у свій час нав’язали п’ятьох заступників, серед них Олександру Павленко, яка до цього обиралася у Верховну Раду від БПП за округом у Києві, а у 2011 році була адвокатом фармацевтичної фірми «Дарниця», директором якої є нардеп від БПП Гліб Загорій, та головного лікаря Олександрівської лікарні Романа Василишина. Пізніше Генпрокуратура затримала його на отриманні хабарі.

Фото: Сергей Нужненко

Активісти відзначають, що Супрун в політичному розумінні сильніша, ніж Квіташвілі, якому не вистачило сили сформувати власну команду та зрозуміло пояснити суть реформи усім фракція і громадськості. Робота не проста, а чи вдячна, буде видно цього тижня.

Засідання комітету охорони здоров'я у середу пройшло, як завжди, емоційно. Мусій схиляв присутніх до свого законопроекту і критикував законопроект МОЗ. Після довгої дискусії від представника МОЗ надійшла пропозиція у четвер з голосу включити кілька положень від законопроекту МОЗ у законопроект Мусія, щоб народні обранці проголосували вже хоч якийсь із законопроектів.

«Якщо не проголосувати пакет цього літа, то реформа відтермінується на невизначений термін. Уже зроблені певні кроки, наприклад, президентом підписаний закон про автономізацію лікарень. Для того, щоб цей механізм запрацював, треба, у тому числі, внести зміни у бюджетний кодекс, що пропонується законопроектом. Усе це комплексні зміни», – наголошує член РПР Тетяна Юрочко.

Тереза ЛащукТереза Лащук, журналістка
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram