«Судова влада не здатна до самооновлення»
Одним із ключових питань нової сесії парламенту є судова реформа. 30 вересня в законну силу вступають конституційні зміни в частині судоустрою. Очевидно, результат запровадження реформи – тест для нинішньої влади в цілому.
Так, дійсно це - тест для влади в цілому, оскільки жодна з гілок державної влади: законодавча, виконавча чи судова, не є більш важливою за іншу. Так, формування судової є частиною функціонування держави. І якщо нам (владі – ред.) не вдасться впоратись з цим завданням належним чином, то ми абсолютно реально можемо втратити таку перспективу найближчим часом, а, можливо, і державу в цілому.
Президент і парламент гарантували українському суспільству якісні зміни в судовій системі. Адже самостійно вона не здатна до самооновлення, не може відмовитися від корупції, адміністративних чи політичних впливів.
Отже, якщо судова реформа не буде ефективною, то Президент і парламент розпишуться у власній неспроможності змінити країну. Послідує логічний висновок: влади в країні немає.
Згідно з новими законодавчими змінами, суддів уже не призначатиме Верховна Рада і Президент. Хоча за останнім таки залишається функція підписання подання Вищої ради правосуддя про призначення судді. Таке повноваження Глави держави називаються церемоніальним, але у випадку, якщо він відмовиться візувати відповідний документ, законодавством не передбачено механізмів на нього вплинути.
Звичайно, цією церемоніальною функцією можна зловживати. Однак, уявіть собі ситуацію, коли суддя пройшов всі конкурсні процедури, і Вища рада правосуддя направила Президенту подання на його призначення, а той відмовляється його підписувати. Думаю, буде скандал, який точно не на користь Президенту.
Законом («Про судоустрій і статус суддів» - ред.) чітко визначено: Президент зобов’язаний цю функцію виконати. Ігнорування прямої норми закону закінчується Майданом. Тобто можна не виконувати закон, стати диктатором, але це призведе до відповідних наслідків.
Щоб запрацювала судова реформа в повну силу, потрібно спочатку ухвалити низку профільних законопроектів.
Дійсно, парламент повинен ухвалити кілька законів. Перший з них – Закон «Про Вищу раду правосуддя». Проект цього закону підготувала Адміністрація Президента за участі Ради з питань судової реформи. Щоправда, ряд депутатів напрацювали свій законопроект. Тож спробуємо поєднати ці два документи в один.
Другий важливий законопроект – «Про Конституційний Суд». Щодо цього проекту серед окремих депутатів і представників Адміністрації президента триває дискусія. Наприклад, ми («Народний фронт» - ред.) наполягаємо на тому, що цей закон повинен передбачати кадрове оновлення КС. Якщо запроваджуємо судову систему, то не повинно бути жодної людини на посаді судді будь-якого рівня, до якої виникали би запитання щодо її професійності, чесності чи відкритості. У протилежному випадку довіра до суддів не відновиться.
Якщо говорити про нинішній склад Конституційного Суду, то там продовжують працювати судді, котрі приймали рішення про передачу Януковичу додаткових повноважень Вони повинні за це відповісти.
Хоча, на мій погляд, Адміністрація Президента не налаштована на оновлення складу КС. Можу лише додумувати, чому… Офіційно її представники стверджують, що запровадженням конкурсу для суддів КС ми нібито порушимо Конституцію (в Конституції міститься вичерпний перелік вимог щодо початку та закінчення повноважень судді КС - ред.).
Законом «Про судоустрій і статус суддів» передбачено створення ще Антикорупційного Суду. На якій стадії розробка відповідного законопроекту?
Так, третій закон, який потрібно ухвалити для реалізації судової реформи, - це закон «Про Вищий Антикорупційний Суд». Хоча - за важливістю - я би поставив його на перше місце.
Є два законопроекти про Антикорупційний Суд, розроблені представниками громадськості. Вони поки не зареєстровані в парламенті, перебувають на доопрацюванні. Один із них передбачає, що Україна залучатиме американських суддів впродовж певного періоду. Переїзд та витрати на їх проживання оплачуватиме американський уряд. Однак, решту деталей цієї ідеї обговорювати не варто. Адже кілька тижнів тому відбулася нарада за участю представників міжнародних партнерів та депутатів, де ми озвучили таку ідею. І міжнародники висловили сумнів, що американський уряд на це погодиться.
Я більше схиляються до другого варіанту, який полягає в тому, щоб міжнародні інституції взяли участь в конкурсному доборі і перевірці суддів.
Банковій не вигідно ухвалювати законопроект про Антикорупційний Суд. Черговий – після НАБУ – головний біль.
Я чув такі думки. Тому виступаю за те, щоб вищезгадані законопроекти щодо судової системи ухвалювалися разом. Як от: закон про судоустрій і статус суддів ми (депутати – ред.) ухвалювали разом зі змінами до Конституції. Вони один одного доповнювали. Існувала загроза, що Рада ухвалить зміни до Основного закону, а на закон голосів вже не вистачить.
Тим не менше, вплив Банкової на судову систему збережеться. Оскільки склад Вищої Ради юстиції, а в майбутньому Вищої Ради правосуддя залишається незмінним до 2019 року. Половину членів ВРЮ називають де-факто підконтрольними АП.
Ми запровадили ряд запобіжників, аби уникнути зловживання повноваженнями з боку членів ВРП. Зокрема, буде сформована Громадська рада доброчесності, котра слідкуватиме за процесом добору суддів. Фактично це - окремий орган, який формується з громадських організацій, що збиратиме всю інформацію про суддів і матиме можливість звертатися до НАБУ.
Самим добором суддів займатиметься Вища кваліфікаційна комісія суддів. Впродовж перших півроку після запровадження реформи відбуватиметься відбір суддів Верховного Суду. До його складу можуть увійти судді, науковці чи адвокати з досвідом роботи в юридичній галузі 10 років. І, власне, Громадській раді доброчесності і громадськості треба прослідкувати, щоб це оновлення відбулося.
«50% суддів не довели свою спроможність пройти переатестацію і, відповідно, не можуть продовжити працювати»
Вища рада правосуддя акумулює в собі чимало повноважень: вона призначатиме, звільнятиме суддів, зупинятиме їхні повноваження у зв’язку з притягненням до відповідальності і навіть розподілятиме бюджет на судову систему. Зважаючи на те, що більшість її складу становитимуть в майбутньому судді, чи існує, на вашу думку, загроза, фактичного замкнення судової системи?
Ті повноваження, якими тепер наділяються члени ВРП, передбачені європейськими стандартами. Так само, як і те, що більшість з її складу складатимуть судді…
Щодо замкнення судової системи, то вона вже давно замкнена. Раніше Раду суддів очолювали голови судів, яких на цю посаду рекомендувала та ж Рада суддів. Згодом парламент заборонив одночасно бути керівником суду і членом Ради суддів. Висновки про якість роботи судів також подають самі судді.
Разом з тим, будь-який вплив ззовні на суддівське самоврядування призведе до зловживання. Суд повинен бути незалежним.
Проблема в тому, що нинішній склад суддів в більшій мірі продемонстрував, що змінюватися не має бажання. Суддя Чаус – яскравий тому приклад.
Під час нещодавнього конкурсного відбору суддів, котрі претендують на довічне призначення, траплялись непоодинокі випадки, коли Вища кваліфікаційна комісія суддів рекомендувала на призначення суддів, котрі не змогли пояснити джерела походження свого майна чи провалили тестування. І вона все одно їх рекомендувала!
Статистика свідчить: понад 50% суддів не довели свою спроможність пройти переатестацію і, відповідно, не можуть продовжити працювати на посаді судді.
ВККС професійно справляється зі своїми функціями. Справа в тому, що до 30 вересня члени комісії діяли в старих умовах і не могли використовувати додаткові підстави, щоб позбавити суддю статусу. Тобто, наприклад, рекомендувати звільнити суддю за невідповідності, що наявні в декларації. Нинішнє законодавство передбачає проведення відповідного розслідування і притягнення до відповідальності суддю в такому випадку.
Зі вступом в силу конституційних змін, вводяться так звані правила доброчесності – це додаткові чинники, які ВККС може використати для позбавлення статусу судді без порушення кримінального провадження.
У червні цього року Конституційний Суд відновив щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці. Після цього масово посипались заяви про відставку, особливо від суддів із значним досвідом. Таке собі «очищення» системи від «старих» кадрів?
Звичайно, таке рішення (КС – ред.) сприятиме очищенню системи. Ті судді, котрі не хочуть проходити переатестацію, подавати додаткові декларації, боячись «світити» свої маєтки, пишуть заяви і йдуть. Крім цього, є й ті судді, котрі втомились від публічності.
Хоча я б не говорив, що саме очищення системи було основним завданням КС під час ухвалення вищезгаданого рішення. Думаю, КС подякував своїм товаришам і прикрив їм старість високими пенсіями. Судді-корупціонери мали б нести відповідальність за невідповідність своїх декларацій реальним доходам чи неправомірні рішення, однак, вони тишком-нишком йдуть на пенсію. Але Конституційний Суд у нас один. І тільки він має остаточне право визнавати конституційність чи неконституційність норм закону.
Чи не виникне проблема з професійними кадрами в судовій системі?
Саме тому не було прийняте рішення про звільнення усіх восьми тисяч суддів в один момент. Після цього виник би хаос, неможливість забезпечити право громадянина на судове звернення. Тому оновлення судової системи відбувається поетапно.
Спочатку – впродовж півроку – оновиться Верховний Суд. Він буде ключовим, зокрема, для формування єдиної судової практики. До речі, введенням єдиної судової практики ми руйнуємо корупцію в судах. Бо на чому сьогодні будується корупція? На можливості отримати необхідне судове рішення. Не сподобалось рішення одного суду, йдеш в інший і отримуєш потрібне рішення. Один і той же суддя умудрявся приймати різні рішення за аналогічними справами. А все просто: законодавство давало йому таку можливість.
Тож новими законодавчими змінами вводиться єдина судова практика. Верховний Суд визначить, як має розглядатись конкретний спір, і суди всіх інших інстанцій зобов’язані не виходити за задані рамки.
Змінами в Конституцію вводиться так звана адвокатська монополія на представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення, за винятком окремих випадків. В адвокатських колах поширюється інформація, що відповідну норму в законодавстві пролобіювало керівництво Ради адвокатів України, близьке до Андрія Портнова.
Окремі представники Ради з питань судової реформи, які готували ці зміни до Конституції, дійсно були надзвичайно зацікавлені в тому, щоб лише адвокати здійснювали правозахисну діяльність. Однак, ті пропозиції, які подавали на початку роботи над конституційними змінами, значно відрізняються від тих, котрі увійшли в остаточний варіант.
Зокрема, вимога щодо представлення в суді інтересів іншої особи виключно адвокатами не стосується соціальних і малозначущих справ. Що таке малозначущі справи, законодавство відповіді не дає. Тому монополії адвокатів на сьогодні жодної немає.
Серед плюсів такого нововведення – можливість будь-якого громадянина бути представленим в суді професійним адвокатом. І якщо хтось хоче стати адвокатом, то автоматично погоджується на те, що його відправлятимуть на так звані соціальні завдання.
«Кандидати в депутати у декларації мають писати, чи підпадають під люстрацію»
У березні цього року Венеціанська комісія вкотре рекомендувала Україні внести зміни до закону про люстрацію, одним із співавторів якого ви були. В порядку денному ВР наразі є це питання?
Так. Наразі чекаю рішення профільного комітету (з питань правової політики та правосуддя – ред.) щодо внесеного проекту змін до закону про люстрацію. Дивним чином, коли я був на сесії ПАРЄ (Парламентської асамблеї Ради Європи – ред.) (графік якої, до речі, затверджується раз на рік і заяви про відрядження подаються в Апарат Верховної Ради задовго до поїздки) комітет розглянув питання про зміни до закону про очищення влади, де я є автором. Відбулося закрите засідання і без обговорення (наголошую!) присутні члени комітету проголосували за відправлення проекту закону автору на доопрацювання.
Чому з таким поспіхом і без вашого відома?
Залишу цю інформацію офф-рекордс. Тому що для мене дуже важливо заручитися підтримкою членів комітету, щоб таки внести зміни до люстраційного закону.
У проекті змін до люстраційного закону пропоную запровадити люстраційну перевірку і щодо суддів КС. В нинішньому варіанті йдеться про всіх суддів, крім суддів КС. За рекомендацією Венеціанської комісії, хочемо доповнити перелік тих, хто повинен проходити таку перевірку. Крім цього, хочу зобов’язати кожного кандидата в депутати у своїй біографії, яку подає в ЦВК, писати, чи підпадає він під люстрацію. Думаю, виборці мають право це знати.
Конституція передбачає вичерпний список вимог щодо кандидата в депутати. Тож не можна заборонити комусь балотуватися через те, що він підпадає під люстрацію.
Тому ми вирішили, що кожен кандидат на виборах народних депутатів і депутатів місцевих рад повинен написати у своїй біографії, підпадає він під люстраційну перевірку, чи ні. Якщо він напише неправду, то такий документ вважатиметься недійсним, і ЦВК поверне його кандидату для виправлення. Якщо цей кандидат відмовиться внести відповідну правку, то не зможе балотуватися.
Ви думаєте, нинішній склад парламенту проголосує за таке нововведення?
Парламент не дуже хотів голосувати за люстрацію в початковому вигляді. Але зробив це. Впевнений, що і зараз - з підтримкою громадськості - внесемо правки в закон про люстрацію.
Ви лобіюєте зміни до закону про люстрацію серед депутатів? Вони готові їх підтримати?
На словах: всі – «за». Але голосування покаже…
«КСУ планує скасувати люстраційний закон»
Повернемось до розгляду проекту закону в комітеті парламенту. Голова комітету – Руслан Князевич, депутат від «Блоку Петра Порошенка». Можна зробити висновок, що пропрезидентській політсилі, а отже й Президенту, сьогодні не вигідно змінювати закон про люстрацію?
Знову ж таки, не хочу заглиблюватися в мотивацію окремих осіб. Якщо почну влаштовувати розборки, то, боюсь, зміни до люстраційного закону внесені не будуть.
Але ж повинне бути певне пояснення таких дій депутатів!
Пояснення дуже просте: величезна кількість дуже багатих людей в цій країні потрапили під люстрацію. Починаючи від Льовочкіна, Тігіпка, Арбузова, Азарова, і закінчуючи нижчими за посадою представниками колишньої влади. На 10 років їм заборонено брати участь у державному управлінні, працювати на держслужбі. Сьогодні вони трохи очухались після Майдану, їм вже не так страшно, і вони дуже хочуть повернутися до попередньої діяльності.
Конституційний суд з грудня 2014-го не може визначити долю закону про люстрацію. В червні цього року з’явилася інформація:має намір визнати закон неконституційним. У ЗМІ навіть був оприлюднений відповідний проект рішення. Очевидно, лише через тиск депутатів і громадськості таке рішення поки не прийнято.
У ЗМІ є фотодокази того, що Конституційний суд планує скасувати закон про очищення влади. Мабуть тому, що шестеро суддів КС, які свого часу приймали рішення щодо повернення до Конституції 1996 року, що сприяло узурпації влади Януковича, самі підпадають під люстрацію.
Конституційний Суд явно перевищив свої повноваження, відкрите кримінальне провадження. Більше того, є рішення Верховного Суду у справі екс-голови КС В’ячеслава Овчаренка, в якому визнано перевищення влади суддями КС.
Тож під час розгляду закону про люстрацію судді КС, котрі, повторюю, самі підпадають під люстрацію, повинні заявити про самовідвід, оскільки існує конфлікт інтересів.
Чому, на вашу думку, КС так довго відтягує з прийняттям рішення щодо люстраційного закону?
КС не хоче приймати рішення. Він давно сформував його, але боїться озвучити.
У листопаді минулого року вас викликали на допит в Генпрокуратуру з приводу нібито тиску на КС.
Так. Провадження відкрито за поданням окремих суддів КС. Зібрані всі публічні виступи щодо люстраційного закону міністра юстиції Павла Петренка, начальника люстраційного департаменту Міністерства юстиції Тетяни Козаченко і нас з Єгором Соболєвим (депутатом від «Самопомочі» - ред.). Всі ми виступаємо у цьому провадженні в якості свідків.
Ця справа досі розслідується?
Я не отримував жодного офіційного повідомлення від Генпрокуратури про закриття справи.
Відомий конституціоналіст Віктор Мусіяка в інтерв’ю LB.ua заявив, що «люстрація в нинішньому вигляді, без внесення змін до закону, — це не очищення, а зачищення влади». «Ми вже це проходили неформально при двох попередніх президентах. Результати пожинаємо і зараз», - додав він.
При двох президентах справді відбувалося зачищення влади: звільняли людей старої команди і призначали своїх. Саме це було основною ціллю влади.
Мета ж нашого закону про очищення влади – інша: усунути тих людей, які свідомо, понад рік працювали на злочинний режим Януковича, розуміючи, що завданням цього державного апарату є корупція і диктатура. Посадовці часів Януковича явно продемонстрували, що вони не здатні бути ефективними державними управлінцями. Думаю, за рік кожен із них мав можливість розібратись, в яке середовище потрапив і прийняти рішення: залишатися в ньому чи ні. Вони не працювали на українську державу, а збагачували окрему команду, котра прийшла до влади.
Сьогодні десятки судів по всій Україні призупинили розгляд проваджень щодо люстраційних справ, очікуючи рішення Конституційного Суду. У випадку визнання закону неконституційним, скарги можуть дійти до Європейського суду з прав людини…
Закон про очищення влади жодним чином не порушує українське законодавство. А, відповідно, не може бути підставою для розгляду в ЄСПЧ.
Ніхто ж не звертається до ЄСПЧ з вимогою прибрати з кваліфікаційних вимог, наприклад хірурга, вимогу мати вищу медичну освіту. Ця вимога нічим не відрізняється від люстрації. Особа 10 років не може працювати на держслужбі. Втім, може бізнесом займатись, вільно пересуватись, тобто її конституційні права не обмежені.
«Сьогодні в парламенті немає голосів за призначення суддів»
На минулому тижні парламент мав змогу востаннє проголосувати за звільнення чи обрання суддів, оскільки зі вступом змін до Конституції запроваджується новий механізм відбору, звільнення та призначення суддів. Верховна Рада проголосувала за звільнення 386 суддів. Однак, так і не призначила «п’ятирічок».
Для призначення цих суддів немає голосів. Не всі депутати готові голосувати за всіх кандидатів, котрі подані до парламенту. Наприклад, серед них є суддя Кицюк, якого ні я, ні чимало моїх колег не маємо наміру призначати суддею.
Хоча частину з цих суддів-«п’ятирічок» ми зобов’язані призначити. Йдеться про так званих суддів АТО, котрі залишили свої домівки і переїхали з окупованої території. Переконаний, що держава повинна подякувати їм за таку громадянську позицію.
Такі як Кицюк залишаються на посаді і отримують зарплату. За два роки з бюджету було витрачено понад 340 млн грн. на суддів, стосовно яких в парламенті «зависли» подання про звільнення чи призначення довічно.
З 30-го вересня цими суддями займеться Вища рада правосуддя. Законодавство передбачає, що всі «п’ятирічки» звільняються і проходять загальні конкурси. ВРП оцінить результати переатестації і прийме відповідні рішення щодо кожного судді. Впевнений, що більшість із тих, подання стосовно яких перебуває сьогодні в ВР, не будуть призначені.
Тож парламент свідомо затягував процес з їхнім призначенням, щоб потім перекласти всю відповідальність на ВРП?
Ні, не свідомо. Набагато ефективніше було би винести ці подання на голосування і частину з них провалити, таким чином, звільнивши окремих суддів. А суддів АТОшників призначити довічно.
На жаль, не всі депутати займають таку позицію. Хтось популістськи заявляє, що ніколи ні за кого голосувати не буде. Хтось розповідає, що Кицюк, наприклад, - не такий вже й поганий…
Більше того, парламент не спромігся створити резерв із понад сотні суддів. В Україні є 15 судів, де правосуддя взагалі не здійснюється. Ми напрацьовували перелік суддів для резерву, однак, в окремих фракціях періодично знаходяться депутати, які мають прихильність чи неприхильність до того чи іншого судді. І в результаті вони не готові голосувати за список в цілому. Тож сьогодні в парламенті немає голосів ні за призначення суддів, ні за формування резерву.
«Регіонали ніколи не були й не будуть патріотами»
Ще 7 червня Петро Порошенко подав в парламент для призначення 11 кандидатів в члени Центральної виборчої комісії. Спочатку йшлося про те, що Верховна Рада не голосує за оновлення ЦВК, оскільки 17 липня відбувались довибори в парламент. Однак, чому це питання й досі не вирішено?
Ви пам’ятаєте, що спочатку Президент попросив кожну фракцію парламенту подати кандидатів в члени ЦВК. І «Народний фронт» подав трьох кандидатів (Андрія Магеру, Леонтія Шипілова і Ганну Онищенко – ред.). На жаль, в поданий Президентом список потрапив лише один – Шипілов. А кількох осіб «приписали» «Народному фронту», хоча ми не маємо до них жодного відношення. Таким чином, і голосувати ми готові лише за одну нашу кандидатуру.
Ваша фракція продовжує наголошувати на тому, що в новому складі ЦВК повинен бути Андрій Магера?
Ми наполягаємо, що серед трьох кандидатур, поданих від фракції Президенту, є Андрій Магера.
Ми не можемо впливати на подання Президента. Можемо лише голосувати чи не голосувати за окремо взятого кандидата.
Керівник фракції БПП Гринів повідомив, що консультації тривають.
Яка сьогодні комунікація у вашої фракції з партнерами по коаліції – БПП?
Ми – вимушені союзники. Якщо хтось із нас вийде з коаліції, - це розвал парламенту, а в фіналі, можливо, і розвал країни.
Звісно, крім фракцій, котрі формально перебувають в коаліції, ситуативно з нами голосують й інші: «радикали», «Самопоміч» і «Батьківщина». Фактично коаліція налічує близько 270 депутатів, юридично – близько 240.
Часто під час розгляду стратегічних питань до голосування залучаються депутати від груп «Воля народу», «Відродження». Як вам голосувати разом із колишніми регіоналами?
Мені важливо голосувати за закон. Як голосують інші, мене, чесно кажучи, не дуже хвилює. Якби хтось спробував завести до формальної коаліції Опозиційний блок або колишніх регіоналів під приводом, що потрібно втримати формальну коаліцію, то краще вже йти на розвал парламенту. Формальне визнання екс-регіоналів частиною нинішньої влади означає знищення самої держави. Вони ніколи не були і не будуть патріотами України. У них абсолютно проросійська позиція.
Якщо вони голосують за потрібні нам закони, – Слава богу! Але нам з ними не по дорозі. Вони це роблять з якихось власних міркувань.
«Ми не можемо йти на наступні вибори за старим законом»
Майбутнє коаліції в тому числі залежить і від ситуації в «Народному фронті». Ви погоджуєтеся з тим, що якщо НФ серйозно не візьметься за розвиток партії, до наступних парламентських виборів не доживе?
Ніхто не обіцяв, що хтось буде все життя депутатом або чиновником…
Саме тому «Народний фронт» - тимчасовий проект?
Ні, не тимчасовий. Якщо ви пригадаєте попередню виборчу кампанію, то НФ прогнозували від 1,5 до 2,5% рейтингу. А ми отримали понад 22%.
Який у нас буде рейтинг на наступних виборах, побачимо ближче до них. Втім, моя позиція – влада не повинна бути самоціллю. Вона повинна бути інструментом для досягнення конкретної мети.
Для мене основним завданням сесії парламенту попереднього скликання було прибрати режим Януковича. Нинішнього – судова реформа і реформа виборчого законодавства. Ми не можемо йти на наступні вибори за старим законом, оскільки це би означало зберегти торгування голосами через мажоритарку і виборчі списки.
Хто управляє вашою фракцією? Поширюється інформація, що сьогодні цим здебільшого займається Арсен Аваков.
Можливо, комусь і важко повірити, але наша фракція досить демократична. У нас немає окремої групи осіб, котрі нав’язують свою позицію всім решта.
Щодо Авакова, то він – давній член нашої партії. Ми його звичайно чуємо, але, повторюсь, у нас немає того, хто би впливав на фракцію більше, а хто – менше. Тим паче, шляхом певного владного примусу.
Конкретно фракцією як одиницею парламенту керує Максим Бурбак.
А Арсеній Яценюк чим займається?
Він керує в більшості партією, займається стратегічними питаннями.
Ви особисто з ним часто спілкуєтесь?
Достатньо часто.
Про що?
Наразі про судову реформу.
Досить часто ви виступаєте одноосібним гравцем у фракції, відстоюючи, зокрема, окремі законопроекти. Чи комфортно вам працювати, зважаючи, що й в парламент ви прийшли як мажоритарник?
Робота на мажоритарному окрузі накладає особливу відповідальність, бо «списочник» може літати в хмарах, займатися високою стратегією фракції, а мажоритарника завжди турбують побутові проблеми округу.
Втім, я – член фракції «Народного фронту», тобто частина цієї команди.
На наступних виборах від якої політсили балотуватиметесь, визначились?
Не хотів би про це зараз говорити. Сьогодні триває робота над новим законопроектом про вибори до парламенту з відкритими списками. Думаю, впродовж місяця-двох матимемо цілісний законопроект і змінимо виборчу систему, в тому числі повернемо блоки партій. Сподіваюсь, це дозволить по-новому говорити про майбутню структуру парламенту.