Для десятків дітей з інвалідністю було влаштовано святковий концерт та солодкі гостинці, а ще усіх покатали на крутих байках. На заході панувала святкова та радісна атмосфера. Вважаю, що саме з таких базових кроків потрібно готувати суспільство до прийняття різних категорій населення. Ми рідко зустрічаємо на вулицях та в громадських місцях людей з інвалідністю. Вони соромляться своїх вад, через те, що в нашому суспільстві досі зберігаються стереотипи, ніби таких людей, а особливо дітей, потрібно жаліти. Кожне спілкування з ними зводиться до акту скорботи і жертовності. При цьому, вся турбота виражається проведенням двічі на рік концертів в актовому залі школи. Вчора кияни змогли побачити, що підтримка - це дещо інше Кожній дитині світу потрібна увага, і це саме просте і саме важливе, що ми можемо подарувати. Не потрібно зміщувати акценти в сторону тієї чи іншої вади, пропоную всім сконцентруватися на тому, що перед вами людина.
Саме такими принципами керувались організатори і гості акції. Мене дуже розчулило те, як брутальні бородаті байкери з клубу Bandidas, уважно та чуйно ставились до кожної дитини. Це було дуже по-батьківськи.
Погодьтеся, важко уявити, що байкер та хлопець на візку можуть зустрітися у повсякденному житті. І це не перешкоджало їхньому спілкуванню. Для дітей, які все своє життя проводять на колясках та вдома, прокататись на справжньому Харлею - диво. Диво, яке вчора стало можливим.
Хлопця у візку на фото звати Антон Дубішин, незважаючи на всі свої проблеми, він має активну громадянську позицію, допомагає пораненим бійцям АТО у Київському госпіталі, пише вірші і вже видав дві книги. Головне, що має зрозуміти суспільство – інвалідність починається з голови. Сам Антон сказав, що його єдиною мрією є те, щоб люди ставились до людей з інвалідністю на рівних.
Організатор акції Олеся дуже сподівається, що скоро такі заходи стануть не чимось екзотичним, а будуть проводитись регулярно і вважатимуться нормальним явищем. Складно не погодитись із цією енергійною дівчиною. Достатньо подивитись наступне фото, щоб зрозуміти, що чужих дітей не буває і всі вони заслуговують на любов та увагу. Захід «Подаруй дитині свято», було влаштовано за підтримки небайдужих людей, які надали звукову апаратуру, солодощі та ігри.
Тепер організатори планують зробити дитячий табір для своїх підопічних у Києві, але на даний момент, отримують лише відмови від різних РДА, від мера Віталія Кличка та інших чиновників. Невже серед мільйонів квадратних метрів комунальної власності міста, ми не зможемо знайти всього 100 для дітей з інвалідністю?
Особисто для мене при виборах до місцевої влади будуть важливі конкретні справи тієї чи іншої партії або окремого кандидата. Сподіваюсь, що знайдуться претенденти в Київраду, які зможуть підтримати базові права дітей на повноцінне життя і навчаться «Бачити серцем».