Для деяких українських чиновників війна вже закінчилася, а, можливо, навіть не починалася. У ЗМІ та соцмережах вже починають з'являтися повідомлення то про відродження старих схем «розпилу» бюджетних коштів, то про продаж «гуманітарки», то про відкати на Митниці. Корупціонери на війні гірші за мародерів. Адже, обираючи свій гаманець, вони фактично працюють на боці агресора.
Проблема полягає в тому, що громадськість це обговорює неофіційно, у «кухонних» розмовах, без конкретики та прізвищ. І такі звинувачення мало того, що нерезультативні, але й дають прямо протилежний ефект, нариваючись на зустрічні вимоги, цілком обґрунтовані, «не розгойдувати ситуацію», особливо у воєнний час. Пора з цим закінчувати. Тим більше, що на Україну після перемоги очікує мільярдне західне фінансування на відродження економіки та інфраструктури. А при слові «фінансування» у найгіршої частини держапарату з'являється нездоровий блиск в очах та нові офшорні рахунки.
Антикорупційну систему України і в мирний час було складно назвати ефективною, незважаючи на довгий перелік борців із корупцією: Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з питань запобігання корупції, Вищий антикорупційний суд, Бюро економічної безпеки. І це, не рахуючи традиційних ОГПУ, ДБР, МВС та СБУ та маси «антикорупціонерів-розслідувачів». Наразі, під час війни, на корупціонерів у вітчизняних правоохоронних органів взагалі не залишається вільних рук. Усі переважно зайняті розслідуванням військових злочинів. А часу на роздуми і зволікання у нас немає.
Єдиною стороною, крім громадян України, кровно зацікавленої в тому, щоб мільярди євро та доларів на відновлення країни не прилипли до спітнілих рученят місцевих злодюжок, є самі донори. Антикорупційні механізми та пошук «брудних» грошей у західних країнах відпрацьовані на порядок краще, ніж в Україні. Крім цього, за їхніми плечима ширший досвід повернення вкрадених у народу грошей не лише своїх платників податків, а й до бюджетів третіх країн.
Світові фінансові розвідки зараз зайняті пошуком руzьких грошей, захованих в офшорах та інших «податкових гаванях», щоб за їх рахунок, зокрема, профінансувати збитки, завдані Україні війною. Паралельно вони можуть пошукати «брудні» гроші українських «еліт», вкрадені у народу. Єдиний варіант не допустити «розпилу» міжнародної допомоги під час війни та після нашої перемоги – це завдати превентивного удару по офшорам нечистих на руку українських чиновників зараз.
Глава Держфінмоніторингу Ігор Черкаський ще у березні звернувся до президента FATF із закликом внести Росію та Білорусь у «чорний список». Я закликаю ФБР, Мін'юст США, FATF та аналогічні держоргани Великобританії та інших європейських держав розпочати розслідування щодо «брудних» українських грошей. Всі ці фінрозвідки мають повну картину: як, куди і на яких рахунках осідають корупційні долари, євро і фунти стерлінгів. Вони мають бути у цьому зацікавлені, і вони знають, де шукати.
Міністерство юстиції США ще у 2010 році розгорнуло Ініціативу щодо повернення викрадених клептократами активів, до складу якої входять кваліфіковані юристи. За ці роки в рамках проекту вже заарештовано незаконно надбані активи на 3,2 млрд доларів, а 150 млн. доларів вже повернуто платникам податків.
В українському законодавчому полі покарання за корупцію під час війни також має бути прирівняне до відповідальності за співпрацю з ворогом. І ми вже працюємо над написанням відповідних законопроектів. Поки українці захищають безпеку цивілізованого світу від московської орди, західні країни мають відкрити другий антикорупційний фронт та вдарити по «грошових мішках» корупціонерів із попередньої та нинішньої влади. Втекти від «довгої руки» західного правосуддя та насолодитися награбованим не вдасться нікому. Запитайте у Павла «Пилосмока» Лазаренка.
Ми зараз сплачуємо дуже високу ціну за незалежність України. І буде злочином перед загиблими українцями та наступними поколіннями вийти з цієї війни тією самою корумпованою країною, якою ми до неї увійшли.