ГлавнаяЭкономикаДержава

Чи потрібен в Україні вищий спеціалізований суд з питань іноземних інвестицій?

Нещодавні спроби рейдерських захоплень відомих в Україні потужних бізнесів, дії органів МВС та СБУ, внаслідок яких паралізується діяльність підприємств ІТ-галузі, непоодинокі випадки шахрайства в державних майнових реєстрах та інші злочини проти власності підприємств та громадян, захмарна корумпованість судової системи та органів правопорядку не додають позитиву інвестиційному клімату та, незважаючи на перспективний український ринок, очевидно, відлякують іноземних інвесторів від України. Не хоче йти іноземний інвестор в Україну.

Фото: Сергей Нужненко

Представляється, що на цьому тлі масштабному залученню іноземних інвестицій в Україну не допоможе створення розрекламованих в медіа та не передбачених законом квазі-органів – президентських інвестиційних рад, урядових офісів, комісій та інших утворень, які імітуватимуть бурхливу діяльність.

Як відомо, «сінгапурське диво» з’явилося, серед іншого, завдяки дуже поважному та, можна сказати, пестивому, тендітному ставленню з боку держави до іноземного інвестора та іноземних інвестицій. Діючий в Сінгапурі у середині минулого століття політичний режим усвідомлював, що іноземні інвестиції – це один з основних двигунів економічних перетворень у країні. Економічна ситуація в Україні, що склалася, показує, що прямі іноземні інвестиції в економіку країни стають, без перебільшення, необхідною «живою кров’ю» для багатьох економічних зрушень та реформ.

Світова доктрина та практика іноземного інвестування показують: різноманітні пільги, наприклад, податкові канікули, митні (тарифні) преференції тощо ніколи не були факторами, які би головним чином впливали на рішення іноземного інвестора інвестувати в певну країну. Основні чинники тут для іноземного інвестора – це політична та правова стабільність в країні, а також захист права власності і свободи підприємницької діяльності.

Сингапур
Фото: EPA/UPG
Сингапур

У свою чергу, на практиці захист права власності та забезпечення свободи підприємницької діяльності іноземного інвестора досягається, серед іншого, ефективними і справедливими державними судами, а також державними органами примусу (органами правопорядку і виконання законів).

Причому, провідне місце в ієрархії вказаних вище органів посідає саме національний суд – державний орган, який ухваленням обов’язкових до виконання рішень захищає власність іноземного інвестора, та забезпечує йому вільне, без перешкод, здійснення інвестиційної діяльності на території держави-реципієнта.

Реформування судової системи в Україні – це далеко не створення за допомогою Заходу та грузинського досвіду патрульної поліції, яка становить лише невелику частину в новій українській поліції-міліції. Процеси модернізації у сфері правосуддя виглядають більш складнішими. Особливо враховуючи здатність всього старого, зашкарублого мімікрувати та приховано чинити опір реформам.

Природно виникає риторичне запитання: чи має Україна борсатися у цій штучно створеній нею самою, її політиками та юристами, «багнюці» наступні 25 років своєї незалежності?

Створенням Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Україна виконала вимоги західних країн-кредиторів, які, як уявляється, керувалися позитивним світовим досвідом роботи спеціальних державних утворень по боротьбі з такими негативними соціальними явищами як корупція та мафія. Згадаймо хоча б спеціальну групу «недоторканних» в США у 20-30-х роках минулого століття на чолі з Еліотом Нессом (Eliot Ness) та запроторення ним за грати на 11 років гангстера Альфонсо Капоне. Вбачається позитивним і створення в Україні відповідно до нового закону Вищого антикорупційного суду, який в якості суду першої інстанції буде розглядати окрему категорію корупційних кримінальних справ.

Зрозуміло, що корумповані суди, корумпована судова система не можуть запропонувати суспільству надійний захист іноземних інвесторів в межах національної юрисдикції. У ситуації, коли держава Україна не в змозі існуючими засобами, існуючими судами, забезпечити надійний захист прав іноземних інвесторів (як втім, і національних), коли відсутність такого захисту стає головною завадою у залученні прямих іноземних інвестицій в Україну, коли відсутність таких інвестицій викидає країну на узбіччя прогресу та цивілізації, а її доросле населення потерпає від безробіття, зубожіє та скочується на маргінес, одним з інструментів подолання вказаних негативних явищ міг би, на нашу думку, слугувати окремий державний судовий орган, покликаний на здійснення ефективного правосуддя у захисті прав іноземного інвестора.

Фото: podillya.tv

Тому, як би це не здавалося на перший погляд нісенітним, уявляється, що на цьому етапі існує потреба у створенні окремого державного судового органу, який би опікувався саме питаннями захисту прав власності іноземних інвесторів та забезпечення безперешкодного здійснення ними інвестиційної діяльності в Україні. Це все ж таки не Міністерство інформаційної політики, не «інвестиційні ради», «офіси» …. Ні. Це буде реальний орган судового захисту з реальною владою.

Приміром, поряд з такими вищими спеціалізованими судами як Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд, створення яких передбачено нещодавно прийнятим Законом про судоустрій і статус суддів, було б доцільно, на нашу думку, створити Вищий суд з питань іноземних інвестицій, який би не симулював у медіа-просторі натужну діяльність, а практично, фактично захищав би на національному рівні права іноземних інвесторів в Україні.

Серед основних завдань такого суду мали би бути розгляд по першій інстанції справ, пов’язаних із захистом права власності (майнових прав) іноземних інвесторів в Україні, а також спори іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями з органами державної влади України (на превеликий жаль, держава, її бюрократичний апарат залишається головним «рейдером» в країні).

Створення такого спеціалізованого суду, об’єктивного, неупередженого, справедливого, який в розумні строки та ефективно забезпечував би захист прав іноземних інвесторів в Україні, сприяло би, за нашим переконанням,  на теперішньому етапі українського буття значному підвищенню довіри до України, як до країни-реципієнта прямих іноземних інвестицій.

Здається, що витрати на утримання такого суду будуть мізерними у порівнянні з тими зисками, які одержить Україна: це серйозне покращення інвестиційного клімату та, як результат, збільшення обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну, що означатиме надходження вкрай необхідних приватних фінансових ресурсів, створення таких необхідних робочих місць, передання новітніх технологій тощо. А загалом – Україна зробить ще один крок до вкрай вистражданого нею цивілізаційного шляху розвитку.

P. S.: Після того, як ця стаття була вже готова для опублікування, з’явилася публічна заява відомого політика щодо необхідності створення «спеціальної палати з питань конфліктів інвесторів усередині господарського суду» «для захисту прав зовнішнього та внутрішнього інвестора». Незважаючи на наявність у нас низки «технічних» зауважень до цієї політичної заяви, слід, все ж таки, відзначити і наявний позитив, а саме: зріст усвідомлення важливості реального забезпечення захисту інвестицій в Україні.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram