За цей час були виявлені існуючі неузгодженості в законодавстві, які можемо поділити на дві групи.
Перша група – це методологічні неузгодженості, що існували з початку 2015 звітного року.
Друга група стосується проблем, які виникли після переходу з 1 січня 2016 року з річного звітного періоду, до звітних періодів квартал, півріччя, 9 місяців, рік, тоді як цілий ряд показників можливо розрахувати тільки при складанні річної податкової звітності з податку на прибуток.
Перша група неузгодженостей повинна була бути виправлена ще в 2015 році. Пропозиції щодо коригування статей ПКУ з цього приводу були погоджені в Міністерстві фінансів влітку минулого року, але законодавчих змін, на жаль, не відбулось до теперішнього часу.
З тих методологічних правок минулого року, що були погоджені на користь платників податків, найбільш значимою є включення до різниць, на які зменшується фінансовий результат до оподаткування, суми списаної за рахунок резерву дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам безнадійної за правилами ПКУ. Це відновлення справедливого підходу при визначенні податкових різниць.
Було запропоновано також змінити поняття невиробничих основних засобів та невиробничих нематеріальних активів. Вони повинні вважатися невиробничими, якщо не призначені платником податку для використання в господарській діяльності.
Методологічна правка, яка була погоджена на користь бюджету стосувалась встановлення різниці, що збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, враховану у витратах звітного періоду відповідно до П(С)БО або МСФЗ. Це також відновлення справедливого підходу до визначення оподатковуваного прибутку, оскільки інша норма ПКУ передбачає зменшення податку на прибуток на суму податку на нерухоме майно.
Крім питань неузгодженості законодавчих норм торік Міністерством фінансів були також підтримані пропозиції фахівців ДФСУ стосовно встановлення додаткової податкової різниці, яка збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та згідно цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку на прибуток або оподатковуються за ставкою 0% (крім фізичних осіб).
Друга група проблем з’ясувалася після підготовки податкової звітності з податку на прибуток за 2015 рік та за перший квартал 2016 року.
Коли в останні дні минулого року під «новорічну ялинку» перебудовували річну звітність на квартальну, то не замислилися над тим, що стали не співпадати строки подачі звіту з трансфертного ціноутворення з новими строками подачі річної звітності з податку на прибуток, а також над тим, що неможливо в квартальній звітності підтвердити витрати за правилами цін, визначених за принципом «витягнутої руки».
Влітку цього року Міністерство фінансів поновило роботу з підготовки пропозицій щодо законодавчого врегулювання проблем, які існують при визначенні прибутку підприємств, що підлягає оподаткуванню.
Зараз процес підготовки законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України» в частині внесення змін до розділу ІІІ ПКУ та пов’язаних із ним норм в розділі І, розділі ІІ, розділі ХХ ПКУ знаходиться на завершальній стадії.
Активно працює робоча група з цього питання, до якої Міністерством фінансів залучені фахівці ДФСУ, секретаріату профільного комітету Верховної Ради України, фахівці з професійних громадських об’єднань та об’єднань роботодавців. До роботи також долучаються Народні депутати України – члени профільного комітету Верховної Ради.
Більшість напрацювань минулого року враховано, в тому числі і ті, які я вище навела в цій інформації.
Врегульовано нові проблеми, які виникли із відміною річного звітного періоду по податку на прибуток. Наприклад, встановлюється, що не застосовуються штрафні санкції до платника податку у разі подання ним уточнюючого розрахунку до декларації з податку на прибуток за попередній звітний рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст.39 ПКУ у термін не пізніше першого травня звітного року (строк подачі звітності з трансфертного ціноутворення).
Крім технічних та методологічних правок Міністерством фінансів пропонуються деякі нові норми як на користь платників податків так і на користь бюджету.
Наводжу ті, що стосуються основних засобів:
- для платників податку на прибуток у період до 31 грудня 2021 року пропонується при розрахунку амортизації основних засобів надати можливість застосовувати з 1 січня 2017 року 25-відсоткову річну норму амортизації (за прямолінійним методом), але тільки для основних засобів, що вводяться в експлуатацію починаючи з цієї дати;
- пропонується ввести додаткову податкову різницю, що збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на ремонт невиробничих основних засобів, віднесених до витрат відповідно до П(С)БО або МСФЗ, а витрати на поліпшення невиробничих основних фондів не підлягають амортизації, для цілей оподаткування.
Але ці норми ще продовжують обговорюватись.
Я представляю в робочій групі Всеукраїнську громадську організацію «Спілка податкових консультантів України» та Федерацію роботодавців України, оскільки Спілка є асоційованим членом Федерації.
Як представник цих двох організацій я хочу наголосити на тому, що для заохочення нових інвестицій в вітчизняному законодавстві необхідно вводити на термін не менш ніж 7 років пряме віднесення до складу витрат 100 відсотків суми фактично здійсненних інвестицій в цей період для створення нових основних засобів в податковому періоді здійснення таких інвестицій. Це одна із моделей інвестиційного підходу до оподаткування прибутку підприємств, яка активно використовується в європейських країнах для зростання їх економік.
Експертна група ВГО «СПКУ» пропонує Міністерству фінансів України розглянути можливість застосування такого підходу до оподаткування прибутку підприємств з 2018 року.
P.S.
Коли ця інформація для широкого кола фахівців в галузі оподаткування прибутку була вже мною підготовлена, пролунали звинувачення на адресу Міністерства фінансів (в деяких засобах масової інформації за підписами окремих журналістів) в спробі заборонити роботу підприємств-платників податку на прибуток із «спрощенцями» 3 групи, які не є платниками ПДВ.
Як представник робочої групи по внесенню змін до розділу ІІІ ПКУ, хочу заявити, що жодного разу така пропозиція з боку фахівців Міністерства фінансів України не була запропонована ні в письмовій, ні в усній формі.
А журналістам раджу ретельно перевіряти інформацію, отриману від анонімного джерела.