Пані Королевська, яка минулий рік напрацювала умовно на номінацію “Український прорив 2011 року”, сьогодні зосереджено працює на трьох фронтах. По-перше, минулого року очолила Всеукраїнську громадську організацію “Громадянський рух “Вперед!” і веде в одній упряжці з малим та середній бізнесом наступальні дії проти фіскальних органів та влади в цілому. Акції “впередівців” є точковими у визначених регіонах країни. Приміром, у Хмельницькому, де кількість дрібних риночників перейшла рубіж 30 тис. осіб, рухові “Вперед!” вдалося розкинути намет під вікном робочого кабінету губернатора Василя Ядухи. Десяток хмельницьких підприємців провели грудневий тиждень просто неба, який завершився абсолютно низьким коефіцієнтом корисної дії. По-перше, з ними проігнорував зустрітися очільник ОДА, надавши на “розтерзання” кількох своїх підлеглих. По-друге, вимоги до Прем’єра Азарова внести зміни до Податкового кодексу закінчилися струшуванням повітря і пустим ехом.
Наступний фронт Королевської пов’язаний з теплим партійним місцем. Колишній лідер УСДП і перший заступник міністра фінансів в уряді Тимошенко Євген Корнійчук через політичні мотиви був змушений “зілляти” партію. При цьому передача парткерма відбулася у кращих українських традиціях – убивчим аргументом слугувала не думка партійців на місцях, а коронна фраза “Юля не буде проти”. Загонувшись у туніку миротворця, Наталя Юріївна приступила до “великого прання”, перетягнувши з ВО “Батьківщина” деяких відомих політиків.
Третій фронт, який дещо ослаблений, замикається на фракції “БЮТ-Батьківщина” у Верховній Раді. Як член цієї фракції, пані Королевська залишається ретранслятором того порядку денного, якого формує ув’язнена леді Ю. Проте дивно сприймати від Наталі Юріївни деякі заяви, оскільки вона безперечно претендує, якщо не крісло лідера опозиції, то бодай його короткотермінової оренди до виходу з тюрми Тимошенко. Зокрема, в авторській статті, розміщеній у газеті “Україна молода”, вона говорить категоричними словами: “Юлія Тимошенко залишається головною “точкою збирання” опозиційних сил… Другого харизматичного лідера в опозиції немає”. Самодостатні політики на кшталт Арсенія Яценюка або того ж Віталія Кличка можуть не зрозуміти цей посил.
“Запрошення на танго”, яке озвучила пані Королевська до партії Кличка (а тепер уважно – проведене, як “рішення Правління Політичної ради Української соціал-демократичної партії”!), має на увазі пошук нових союзників для гуртування в оновленій Верховній Раді. Адже не секрет, що частина нинішніх бютівців відверто не рівно дихають у бік Королевської.
Вибір на Віталія Кличка впав не випадково, тому що його політична сила молода і набирає рейтинги серед населення (це, здебільшого, пов’язано не стільки з ідеологією “УДАР”, скільки незаплямованістю та шаленою популярністю самого Кличка, як титулованого боксера). А тому більшість опозиційних лідерів, як по священну воду, шикуються у черги до Віталія, аби подружитися. У тому числі й Наталя Юріївна.
Що з того вийде, потрібно зачекати до першого раунду переговорів опозиції, який пройде 22 січня, на День Соборності-Свободи. За інформацією опозиціонерів планується підписання документу про об’єднання з подальшим спільним заділом на мажоритарні округи.