![](https://i.lb.ua/000/40/5b7bc0ae0504d.jpeg)
В Україні НБУ задіяв розширений арсенал традиційного монетарного інструментарію, що дало можливість підтримати економіку та зберегти фінансову стабільність. Але, якщо порівнювати монетарну політику НБУ з політиками центральних банків східно-європейських країн у 2020 році, то можна зробити наступні висновки:
1) Перебування інфляції впродовж 11 місяців 2020 року нижче нижньої межі цільового діапазону мало обмежувальний ефект на економічну активність. Відхилення середньорічної інфляції від таргету становило -2,3% у 2020 році та було одним із найбільшим серед східно-європейських країн.
2) В результаті реальна облікова ставка в середньорічному вимірі була найвищою серед країн Східної Європи (5,1% ex-post), що визначає жорсткість монетарної політики упродовж більшої частини 2020 року.
3) Волатильність РЕОК гривні за 2 роки становила +/-17%, що не сприяло інвестиційному плануванню, тим самим перешкоджаючи формуванню передумов стійкого економічного зростання (рис. 1).
Рис. 1. Окремі показники монетарного та інфляційного розвитку України у 2020 році
![](https://i.lb.ua/060/44/60377768a59dd.png)
![](https://i.lb.ua/089/11/60377804c94d3.png)
Національний банк минулого року не задіяв інструменти нетрадиційної монетарної політики, яку задіяли близько 20 центральних банків країн, які розвиваються, а саме: викуп активів, цільове рефінансування, зменшення нормативів резервування по кредитних операціях і т. д. На мою думку, не всі інструменти нетрадиційної монетарної політики потрібно запроваджувати у нас в Україні на даному етапі розвитку. Але при відповідних умовах, наприклад, цільове рефінансування могло б бути ефективним для активізації кредитування.
Розширення монетарного інструментарію НБУ у 2020 році через запровадження довгострокового рефінансування не стимулювало зростання кредитування реальної економіки.
Працюючі кредити в економіку за рік зросли лише на 3,3%, в т. ч. нефінансовим корпораціям - лише на 0,4% (з врахуванням ефекту девальвації національної валюти). Рівень кредитування економіки зберігається на позначці 13-14% ВВП вже протягом 4-х років та є одним із найнижчим показників у світі.
65% чистого приросту кредитування економіки 2020 року пов'язане з реалізацією фіскальних стимулів за програмами компенсації відсотків («5-7-9») та надання пакетних гарантій за банківськими кредитами суб'єктам малого та середнього бізнесу.
Кредити рефінансування Національного банку порівняно з іншими країнами не дають помітного поштовху для стимулювання кредитної активності банків. Україна збільшила кредити рефінансування на 1,4% ВВП, а приріст банківських кредитів в економіку становив лише 1,2% (при загальному рівні «працюючого» кредитування близько 13% ВВП).
Серед інших країн Східної Європи, низхідна мультиплікація кредитів рефінансування спостерігалася лише в Угорщині: 7,6% проти 7,2% ВВП (загальний рівень кредитування економіки Угорщини – 46% ВВП). Найвищий мультиплікативний ефект серед країн з приростом рефінансування понад 1% ВВП спостерігається в Вірменії, Білорусі, Хорватії, Росії, Туреччині (рис. 2).
![](https://i.lb.ua/078/02/603778f77d5ce.png)
У структурі активів банків домінування ОВДП збільшується, і вже перевищило 35% від депозитів клієнтів (таблиця 1).
Таблиця 1. Окремі показники активів банківської системи України
![](https://i.lb.ua/001/52/6037792954055.png)
Висока дохідність державних запозичень та значний процентний диференціал між ставками за кредитами НБУ та державними цінними паперами обумовлює збільшення інвестицій банків в ОВДП та стримує розвиток кредитування. Обсяг державних цінних паперів у портфелях банків у 2020 році зріс на 182,9 млрд. гривень або 54,4%, тоді як, починаючи з квітня 2020 року, приріст кредитування економіки призупинився: коливання номінального приросту працюючих кредитів відбуваються в межах +/- 1 % до попереднього року (з врахуванням ефекту зміни обмінного курсу).
І на завершення. Ціль по інфляції в 2020 році ми виконали. Фінансову стабільність зберегли. Питання якою ціною ми це зробили, чи сприяла монетарна політика НБУ економічному зростанню … Виконання завдання із розвитку кредитування та в цілому банківської системи також залишається проблематичним.
З огляду на це, рішенням Ради Національного банку України від 23.02.2021 Правлінню НБУ було рекомендовано розглянути можливість перегляду умов та параметрів інструментарію довгострокового рефінансування Національного банку з метою підвищення ефективності функціонування інституту фінансового посередництва та розширення банківського кредитування економіки та поінформувати Раду про запровадження комплексу заходів, спрямованих на активізацію кредитної активності банків.