Головною причиною сплеску попиту на валюту в січні 2022 року є саме психологічний чинник, пов'язаний з інформаційним фоном навколо геополітичного напруження та реакцією на нього з боку учасників ринку (підприємств, нерезидентів, населення).
Так, наприклад, під дією різних факторі, в тому числі і геополітичних, відбувається зменшення портфелю ОВДП у власності нерезидентів: мінус 9.2 млрд грн з початку року (понад 300 млн дол.). Додатковий чинник – сезонне та тимчасове зростання попиту на іноземну валюту через активізацію бюджетних виплат наприкінці 2021 року. Є і інші фактори, але вони менш значимі.
В політиці самого НБУ на валютному ринку нічого не змінилося. Він лишається відданим принципам гнучкого курсоутворення, за якого НБУ лише згладжує надмірні курсові коливання, тоді як курс визначається балансом попиту та пропозиції на ринку. Зокрема, витрачено з початку року 750 млрд. дол. США з золотовалютних резервів для згладжування курсових коливань.
Наявні обсяги валютних резервів (понад $30 млрд.) дозволяють Національному банку, за потреби, продовжувати активно діяти і далі на валютному ринку в послідовний та передбачуваний спосіб для нівелювання тимчасових сплесків. Але не фіксувати курс гривні…
Багато хто думає про гривнепад чи банкопад, як це було в 2014 році. Хотілось би відповідально зазначити, що на сьогодні порівняно із 2014 роком валютний ринок України має за собою надійне макроекономічне підґрунтя, а також є значно стійкішим до шоків, зокрема завдяки відмові свого часу від фіксації валютного курсу та проведенню Національним банком політики плаваючого курсоутворення. Тому такої ситуації точно не буде.
Більшої стійкості ринку додає і досвід стресової ситуації навесні 2020 року, спровокованої пандемією COVID-19, а також стримана реакція ринку на концентрацію військ Росією біля кордону з Україною у квітні 2021 року.
Як довго гривня буде послаблюватися і чи можливе посилення гривні?
Як зазначалося вище, наразі відсутні фундаментальні (макроекономічні) чинники девальвації гривні – дефіцит поточного рахунку платіжного балансу за підсумками 2021 р. склав близько 2% ВВП (загальновизнана норма не більше 4% ВВП), а розмір ЗВР покриває понад 4 місяці майбутнього імпорту (норма не менше 3 місяців). На те, що теперішня ситуація зумовлена переважно психологічним чинником вказує також стрімке збільшення середньоденних загальних обсягів продажу іноземної валюти на міжбанківському ринку, що, з початку року зросли більше ніж на 60% р/р. (близько 570 млн дол США в 2022 р. проти 350 млн дол США в 2021 р.).
У разі деескалації напруги ми неодмінно побачимо припинення девальвації та певне укріплення курсу гривні.