ГлавнаяБлогиБлог Юлії Слободяник

Новий закон Про рахункову палату як механізм подолання корупції в сфері публічних фінансів

Ослаблення системи державного контролю у сфері економіки і фінансів, нестабільність її правового регулювання становлять реальну загрозу економіці України та національним інтересам. Кризові явища останніх років та їх наслідки загострили прояви проблеми неефективності контрольної системи, яка мала стати запорукою результативності здійснюваних реформ і боротьби з правопорушеннями в економічній сфері та корупцією. Разом з тим основою демократичного розвитку країни, гарантією її виходу з кризи і подальших соціально-економічних здобутків є співробітництво на основі довіри між суспільством і державою. Особливе місце у цьому процесі посідає інститут державного аудиту, який сприяє ефективному суспільному контролю за діяльністю влади. У багатьох країнах з давніми традиціями демократії, лібералізму, громадянського суспільства державний аудит є обов’язковим елементом управління суспільними ресурсами.

Відповідно до світових стандартів система контролю державних фінансів має бути дворівневою і складатися з зовнішнього (незалежного) аудиту, що проводиться вищим органом контролю державних фінансів, і внутрішнього аудиту, спрямованого на сприяння законності використання бюджетних коштів і ефективності діяльності державних органів. В Україні вищий орган незалежного зовнішнього контролю – Рахункову палату – було створено лише у 1996 році з прийняттям відповідного закону. На жаль, незважаючи на значну роботу, що проводиться Рахунковою палатою, та загальну позитивну оцінку її функціонування, надану визнаними міжнародними організаціями, в українському суспільстві вона не отримала належної підтримки і довіри. Основною причиною цього є відсутність реальних механізмів реагування на виявлені Рахунковою палатою порушення та слабка поінформованість громадськості щодо її діяльності.

Водночас сучасна система державного аудиту здатна задовольнити запит суспільства на отримання повної, достовірної і незаангажованої оцінки функціонування системи державного управління. Наразі у забезпеченні інформаційної прозорості збирання та використання податків, публічності процесу прийняття і формування бюджету зацікавлене не лише українське суспільство. Дотримання означених вимог є важливим фактором прискорення процесу євроінтеграції, а також ключовою умовою для співпраці з багатьма міжнародними інституціями, зокрема при отриманні фінансової допомоги з МФВ. Вирішенням означеної проблеми має стати створення ефективного механізму державного аудиту, основи якого потрібно закласти у відповідному законі. При цьому Рахункова палата, як вищий орган державного аудиту, повинна забезпечувати достовірність і доступність для громадськості інформації, що дозволяє оцінювати і контролювати дії влади. Виходячи з цього, її основні завдання полягатимуть в:

1) організації та проведенні контролю дотримання законності, відповідності, економічності та ефективності управління державними фінансовими ресурсами, державною власністю та іншими ресурсами, що мають суспільне значення;

2) сприянні забезпеченню прозорості і відповідальності у сфері державного управління;

3) розвитку методології державного аудиту і впровадженні міжнародних стандартів державного аудиту.

Чинний Закон України «Про Рахункову палату» не відповідає вимогам, що висуваються до сучасного і дієвого вищого органу державного аудиту, і потребує термінового приведення у відповідність з міжнародними стандартами у сфері контролю державних фінансів.

Саме тому на думку експертів Реанімаційного Пакету Реформ нагальною потребою є внесення найближчим часом на розгляд Верховної Ради України нової редакції закону, прийняття якого забезпечить дієвість та ефективність незалежного зовнішнього контролю процесів створення, розподілу, використання суспільних ресурсів і управління ними шляхом:

- визнання і закріплення статусу Рахункової палати як вищого органу державного аудиту в Україні;

- розширення і приведення у відповідність до сучасних вимог завдань, напрямів і сфер діяльності Рахункової палати, зокрема поширення їх на аудит доходів державного бюджету, місцеві бюджети, державні фінанси і майно у цілому, інші ресурси держави, що мають суспільне значення;

- зміцнення незалежності та об’єктивності членів Рахункової палати;

- закріплення порядку імплементації міжнародних стандартів державного аудиту ISSAI;

- удосконалення механізмів взаємодії Рахункової палати з Верховною Радою України та іншими органами державної влади для підвищення результативності реалізації пропозицій і рекомендацій палати за результатами контрольно-аналітичної діяльності;

- забезпечення механізму зовнішнього контролю якості державного аудиту, що проводиться Рахунковою палатою.

Наявність цих положень у новому законі дозволить організувати проведення дієвого зовнішнього державного аудиту у формах фінансового аудиту, аудиту відповідності та аудиту ефективності розпорядників та одержувачів державних фінансових ресурсів, збереження та використання державної власності, державних підприємств, систем внутрішнього контролю і аудиту, фінансової (бюджетної) звітності головних розпорядників бюджетних коштів, цільового та ефективного використання коштів Державного і місцевих бюджетів України, інших операцій, що мають фінансово-економічні наслідки або важливе суспільне значення. Все це дозволить підвищити фінансову дисципліну в країні та суттєво мінімізувати рівень корупції.

Юлія Слободяник Юлія Слободяник , Експерт Реанімаційного Пакету Реформ, група публічні фінанси
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram