І Україна, і США наразі переживають непрості часи. Якщо ми боремося з агресором, то Штати перебудовують зовнішню політику через загрозу втратити світове лідерство. Глобальні трансформації у світовій економіці та міжнародних відносинах останніх 30 років призвели до суттєвих змін у взаємодії США з іншими країнами. Вони оптимізують свої ресурси та переосмислюють пріоритети: замість Росії першим суперником став Китай, замість Близького Сходу пріоритетним напрямком стала Південно-Східна Азія. Вони закривають неефективні проєкти, щоб перевести економіку на технологічний лад XXI століття. Частково через це США вивели війська з Афганістану і ухвалили аналогічне рішення щодо Іраку, розпочали переговори з Іраном та запустили діалог із Росією.
У цей період глобальних змін Україні потрібно було продемонструвати свою важливість як стратегічного партнера, з яким можна налагодити взаємовигідну співпрацю. Саме це стало метою зустрічі президентів.
Деякі критики розбирають візит Володимира Зеленського до США по деталях, шукаючи “зраду” та негатив, із лупою роздивляючись заяви сторін і текст декларації. Дехто навпаки відривається від реальності та називає цю зустріч фантастичною та ледь не історичною. Та в ситуації, коли країни роблять чи не перші, але впевнені кроки назустріч одна одній, крайнощі не потрібні.
Які результати візиту маємо по факту:
1. США та Україна нарешті відновлюють роботу Стратегічної комісії, яка не засідала протягом 3 років, а саме на її рівні відбувається основна робота у двосторонньому форматі;
2. підписано низку важливих рамкових угод, які передбачають запуск десятків проєктів у галузі енергетики, військово-технічної співпраці, інфраструктури загальною вартістю у десятки мільярдів доларів;
3. Україна вперше презентувала найбільш повний та чіткий список пропозицій для американських інвесторів та бізнесу — “План трансформації України” загальною вартістю $ 277 млрд, завдяки якому ми зможемо вирватися із пастки пострадянських традицій та здійснити прорив у розвитку одразу кількох ключових галузей;
4. підписано потужну та комплексну оборонну рамкову угоду, яка відкриває Україні можливості отримати доступ до новітніх військових технологій;
5. США зобов’язалися оновити двосторонню Хартію про співпрацю, яка є фундаментом розвитку стратегічних стосунків зі США;
6. Україні додатково виділили $ 60 млн військової допомоги, $ 45 млн на гуманітарні потреби та $ 12 млн на боротьбу з пандемією COVID-19;
7. позиція США щодо окупованих територій, Росії, євроатлантичної інтеграції України, енергетичної безпеки, “Північного потоку-2” лишається незмінною, Вашингтон підтвердив підтримку України у цих болючих питаннях і гарантував запровадження нових санкцій проти РФ у разі подальшої ескалації.
Усі ці домовленості, звісно, не означають, що життя українців раптово і дуже швидко зміниться — попереду ще багато роботи. Але це дозволяє нам впевненіше стояти на своїх позиціях, коли лідер США чітко артикулює світу, що наші країни є партнерами, а українське питання — важливе та не полишає порядку денного в США навіть у часи великих змін.
Ініціативи співпраці є — а що далі? Втілювати їх у життя — тепер вже наш обов’язок як народних депутатів. Зокрема, підтримувати тісний контакт з Вашингтоном на міжпарламентському рівні. Щоб ідеї та рамкові домовленості перетворились на комерційні контракти, інфраструктурні проєкти та стратегічні угоди, потрібні регулярні контакти з нашими партнерами, послідовна та комплексна зовнішньополітична діяльність. Саме це є запорукою успіху.
Відносини між США та Україною поки що не є непохитними. По суті, дійсно тісних і глибоких стосунків між нашими державами ніколи й не було. І тепер, як і західноєвропейські країни, ми намагаємось адаптуватись і шукати свій функціонал для більш тісної співпраці. Вона має бути заснована не лише на питаннях, які є важливими для нас (солідарна позиція щодо окупованих територій, необхідність стримування російської агресії, формування сильного регіонального блоку демократичних держав, вступ до НАТО та ЄС). Ми також маємо запропонувати конкретику та ідеї, які будуть актуальними для Сполучених Штатів. Наразі такими є зелена енергетика, боротьба з кліматичними змінами, вдосконалення глобальних стандартів кібербезпеки, посилення архітектури безпеки у регіоні Центрально-Східної Європи, гарантування безпеки судноплавства у Чорному морі.
Результатом візиту президента України до США став перехід до фази формування більш взаємовигідного, багатопланового та прагматичного партнерства. Далі — детальна та складна робота над імплементацією досягнутих домовленостей.