- У нашої вчительки молодших класів, кажуть, є невеликий бізнес. З нього вона живе, а на роботу ходить для задоволення. Але вона одна така. Решта - злидні. Копають на городі картоплю. Достойна зарплата вчителю - це перше, з чого доречно починати змінювати шкільну освіту. Ставити чи ні оцінки в молодших класах - це не реформа, а гальванізація трупа, - каже Іван Пономаренко, батько двох школярів із села Тарасівка неподалік Києва.
На думку Івана Пономаренко, середня зарплата вчителя мала б бути еквівалентною 500 доларам США. Викладач був би мотивований і мав би можливість на повну викладатись в школі, а не на городі чи інших підробітках.
- Відміна оцінок - це захід для відмивання грошей. Виділять на це якихось 20-40 мільйонів й розкрадуть. Краще звернути увагу на підручники. Вони щороку нові й кожного разу дебільніші, бо їх роблять дебіли за відкати,- продовжує Пономаренко.
Головний спеціаліст департаменту загальної та середньої освіти Міносвіти Алевтина Потоцька не заперечує, що підручники будуть міняти й надалі. На остаточну версію можна буде очікувати після затвердження оновленої програми навчання та перегляду стандартів початкової школи - об'єму знань й навичок, які дитина має засвоїти. Раніше їх вимірювали за кількістю прочитаних слів за хвилину, умінням усно рахувати, писати, тощо. Як мірятимуть рівень знань після реформ, чиновники ще не визначились, але переконані, що від радянських стандартів оцінювання школярів треба відходити.
- В класі не можуть бути всі однаковими. Хтось з учнів не готовий до домашніх завдань, а хтось хоче їх виконувати. Відповідно до здібностей учня вчитель буде визначати для нього освітню траєкторію, - зазначила чиновниця.
Диференційне навчання, про яке йдеться, поодиноко, але практикувалося й в радянській школі. Сильнішім учням вчитель міг давати додаткові завдання, яких не було в підручниках. Розвиток здібностей дітей залежав від ставлення вчителя до роботи. Але занизити вимоги аж до відміни домашнього завдання вчитель не міг. Міг хіба що занизити чи завищити оцінку. Тепер же вчитель зможе вирішувати, наскільки здібна дитина, й визначатиме її "траєкторію навчання". В 1-2 класі навчання взагалі передбачається в ігровій, розважальній формі. Ці питання ще постануть. Досвідчені вчителі не підтримують наміри Міносвіти відмінити оцінки, домашнє завдання і щоденники.
- Здавалося б, щоденник - радянський спадок. Але в нашій школі їх ведуть з першого класу. Це зворотній зв'язок з батьками. Діти вчаться планувати тиждень, готуються до дорослого життя, відповідальності, - пояснює Лариса Ліщинська, директор Київської гімназії № 154, учитель вищої категорії. - Наше міністерство хоче бути інноваційним, робити реформи, впроваджувати європейські зразки, але там в цілому інша система освіти. Спілкувалася по скайпу з колегами з США, Англії. У них дитина до 14 годин в школі й потім вони за неї не відповідають.
У нас батьки перекладають відповідальність за дитину на школу. Особливо молоді. Вручили дитині смартфон чи планшет, й вона не заважає мамі сидіти ввечері в соцмережах. Тому розумію, чому батьки підтримують відміну домашніх завдань у молодших класах. Але табличка множення, вірш напам\'ять, читання - це те, що дитина повинна робити вдома з батьками, - говорить Лариса Ліщинська.
Представник покоління молодих батьків киянин Сергій Ружицький сподівається, що через рік, коли його донька піде до першого класу, дітей будуть оцінювати відповідно до їх психологічних особливостей і відмінять домашку. Школа його дитини буде протилежною до його:
- Оцінка в молодших класах - це психологічний удар. Дитина сприймає її не за знання, а як оцінку себе самої, - каже Сергій Ружицький.
- Відміна оцінок - це дуже круто. Моя донька в п'ятому класі. Протягом вересня їм не ставили оцінок в журнал, бо дітям важко дається перехід з молодшої в середню школу. Мала по півзошита повиривала, бо нахапалися двійок й переживала, щоб я не знала,- розповідає киянка Ольга Денис. - Ще в молодшій школі у їхньому класі сформувалася градація за успішністю. Бути відмінником - це честь. Якщо оцінки погані - ти "нуль" й з тобою ніхто не дружить. Тому оцінки в молодшій школі нині - це зайве,- підсумовує Ольга Денис.
Заслужений вчитель України, автор методики виховання школярів в патріотично-мистецькому дусі Микола Крижанівський переконаний, що стресовість учнів молодших класів - це наслідок попередніх реформ. Оскільки в школу почали брати з 6 років, коли дитина не завжди до цього готова: не може засвоїти матеріал, швидко втомлюється, нервує. На думку Миколи Крижанівського, потрібно не боротись із наслідками перевантаження дітей, а усунути причину - повернутись до навчання з повних 7 років та до 5-бального оцінювання знань.
- За майже 20 років роботи в школі не пам'ятаю, щоб хтось з школярів впав в депресію чи стрес, бо отримав двійку. Гратись з дітьми треба, але не треба робити з них напівінвалідів. Прийшов, без оцінки й домашнього завдання пішов. Не знає, чого й ходив в ту школу. Ставитись потрібно до дитини серйозно. При 5-бальній системі була чіткість в оцінюванні знань. Речі називались своїми іменами. Тепер відмінять оцінки і що далі - це зробили реформу? Такі експерименти лише дурниці, які відволікають від процесу навчання. Хоча модернізація освіти потрібна, але не шляхом точкових, а системних змін в підходах до навчання й виховання.
Школу потрібно модернізувати й з точки зору психології. Основна причина - це дисонанс між системою навчання й запитами суспільства, яке стає демократичним, а школа залишається досить совковою і не вчить дітей думати своєю головою.
- При теперішній системі обов'язкового виконання домашньої роботи й жорсткого оцінювання школа виховує слухняних віслючків. Привчає жити за інструкцією й підзвітно. Крок в бік - покарання,- вважає психолог Анна Бречко. - Відмінити оцінки й домашнє завдання - це не зміни системи. Паралельно потрібна дієвий інструмент заохочення до навчання. Наприклад, ніхто не карає за не зроблену домашку, але, зробивши, отримуєш кращу оцінку, цікавіше працюєш на наступному уроці.
Наміри Міносвіти для громадськості озвучили методисти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України. Й так би мовити, поставили віз поперед кобили. Адже на офіційному сайті міністерства освіти проекту концепції реформ ще немає. Як тільки його оприлюднять, чиновники міністерства обіцяють прислухатись до вчителів й батьків. Після обговорення громадськістю документ допрацюють й знову представлять на обговорення. А із стадії дискусії до конкретних змін система шкільної освіти перейде після затвердження Закону про освіту у Верховній Раді. І, швидше за все, реформи у початковій школі не відбудуться навіть в наступному навчальному році. Тим більше, що в міністерстві - новий керівник, Лілія Гриневич, яка вже оголосила про чергове переформатування школи - перехід на 12-річне навчання.