Самодостатні громади
Ми змогли вирватися з радянсько-імперського минулого юридично, але дуже довго йшли до розірвання ментальних ланцюгів, які стримували нашу країну на демократичному європейському шляху.
Нарешті ми дійшли етапу, коли Україна фактично повністю змінила застарілу радянську адміністративну модель на ефективну та сучасну – із самодостатніми громадами.
Торік ми отримали нову карту територіально-адміністративного устрою країни, а відтак згуртованіші та сильніші громади. Замість 490 ліквідованих районів створено 136 нових, замість 11 520 рад сформовано 1 470 територіальних громад, у тому числі м. Київ.
Повноваження та ресурс – людям
Попри критику скептиків, стратегічний підхід до укрупнення громад на принципах економічної самодостатності та політичної волі самих мешканців дав відчутні результати.
Очевидно, що передача на місця не тільки фінансових інструментів, а й повноважень значно посилила громади. Вони поступово стають драйверами розвитку цілих регіонів. Розробляють власні інвестиційні проєкти, співпрацюють, координуються, створюють робочі місця й залучають інвесторів.
Одна з позитивних тенденцій останнього часу – гуртування громад у міжмуніципальному співробітництві. Громади комунікують між собою – розв’язують проблеми та розробляють спільні стратегії для використання “сильних сторін”. Наразі Мінрегіоном зареєстровано вже близько 700 таких договорів.
Для прикладу наведу об’єднання 33 громад Дністровського району, які вирішили спільно розвивати свій туристичний потенціал. Це реальний приклад дієвої ініціативи на місцях, яку потрібно вітати й усіляко підтримувати.
На черзі – остаточне розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, у тому числі й через механізм префектів (реорганізованих місцевих державних адміністрацій). Переконаний, держава повинна залишити за собою контроль лише стратегічних напрямків: критичну інфраструктуру, безпеку, дотримання прав і свобод громадян, соціальні гарантії та територіальну цілісність. Решту питань мають вирішувати самі громади. Вони краще відчувають актуальність потреб.
Сильна економіка – заможна країна
Без сильної економіки неможливо побудувати міцну країну. Це аксіома. Робочі місця, висока зайнятість людей, наукомісткі виробництва – ось програма мінімум на найближчі кілька років. У цьому контексті Мінрегіон уже розробив кілька успішних кейсів. Зокрема, узяв стратегічний напрямок на побудову центрів креативної економіки та індустріальних парків. Їхній розвиток – у фокусі уваги Президента України.
Завдання – забезпечити економічний стрибок на регіональному та субрегіональному рівнях у перспективі 5-10 років. Центри креативної економіки та індустріальні парки вирішать одразу кілька ключових завдань:
● залучать інвестиції в реальні сектори економіки, наповнивши бюджети громад;
● забезпечать створення робочих місць і передумов для повернення заробітчан;
● започаткують інноваційні рішення та наукомісткі виробництва з максимально високою доданою вартістю;
● створять навколо себе нові економічні кластери, зокрема у сфері соціальних і побутових послуг.
Завдання найближчих трьох років – мережа інфраструктури для не менш ніж 25 індустріальних парків. Уже цього року фінансується створення інфраструктури для чотирьох індустріальних парків коштом ДФРР на суму майже 80 млн грн і підготовчих робіт у шести майбутніх індустріальних парках.
Прозорості – зелене світло
У контексті важливих змін, які провадить Міністерство розвитку громад та територій, маю зупинитися на реформі містобудування. Довгоочікувана та дуже потрібна суспільству реформа, яка покликана покласти край корупції та допомогти створити відкритий і прозорий будівельний ринок.
Багато років містобудівна сфера в Україні була чи не найкорумпованішою серед усіх. Наслідком цього стали тисячі «нахалбудів», будинків-монстрів, недобудов і самобудів.
Сфера дуже непроста, і тривалий час її реформування було на паузі, але чинному уряду вдалося зсунути справу з мертвої точки.
У березні 2021 року реформа містобудування стартувала повноцінно. Одним з основних її кроків має стати ліквідація монополіста – ДАБІ (Державна архітектурно-будівельна інспекція). Натомість запрацює новий державний орган – ДІАМ (Державна архітектурно-будівельна інспекція). Він уже створений, саме зараз тривають конкурси на посади. Важливо те, що вони проводяться спільно з НАЗК і НАБУ – це допоможе нівелювати корупційні ризики до рівня статистичної похибки. Призначення на посади 30% співробітників нового органу означатиме старт його роботи.
ДІАМ працюватиме на принципах лібералізації процесів дозволів та оформлення будівництва, з одного боку, з іншого – забезпечення повного переходу “в цифру” в рамках взаємодії забудовника з дозвільними процесами.
Цікавий нюанс. У межах реформи ми розширюємо повноваження органів місцевого самоврядування в питанні контролю над процесом будівництва. Тепер ОМС матимуть усі можливості для контролю забудовників, від чого громади тільки виграють.
Плюс буде запроваджено адміністративну та кримінальну відповідальність – зокрема й фізичних осіб – за правопорушення в цій сфері. Це чудова мотивація працювати в рамках закону.
Простір має служити людям
Головна ідея, навколо якої побудоване громадянське суспільство та державні інституції країн Європи – це людина. Куди б не рухалась наша країна, які б реформи не планувала, які масштабні проєкти не реалізовувала б, головним має бути відповідь на питання: «Що від цього отримає конкретна людина?»
Доступність адміністративних послуг у сучасних і функціональних ЦНАПах. Інфраструктурні проєкти – дороги, школи, стадіони та лікарні. Енергоефективність, завдяки якій країна нарешті позбудеться енергозалежності, а люди отримають якісні та чесні послуги. Безбар’єрність, яка завдяки першій леді Олені Зеленській отримала сьогодні колосальний імпульс. Маса інших проєктів та ініціатив, кумулятивний ефект від яких підніме країну на якісно новий рівень уже зовсім скоро.
Зроблено чимало, міцний фундамент закладено, але ми лише на початку шляху до омріяної країни добробуту, комфорту і достатку.
Переконаний – нам це вдасться. З Днем Незалежності, Україно!