З історії
Законопроект про Конституційний Суд розробляла Рада з питань судової реформи при Адміністрації Президента впродовж шести місяців. Текст документу пережив емоційні дискусії відомих українських конституціоналістів, юристів, міжнародних експертів, як от Віктор Мусіяка (професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"), Олександр Водянніков (керівник відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні), Микола Козюбра (професор НаУКМА, суддя Конституційного Суду у відставці) та ін. Це була єдина група фахівців у складі Ради з питань судової реформи, в якій не брали активної участі представники Адміністрації президента, а лише виступали в ролі спостерігачів. 10 листопада минулого року Рада схвалила законопроект і передала його Президенту. 9 грудня проект закону підтримала Венеціанська комісія.
Аби не реєструвати в парламенті альтернативний законопроект (на кілька тижнів Президента випередив нардеп від «Батьківщини» Юрій Одарченко), Петро Порошенко передав його нардепам. Семеро – підписались під документом і подали в парламент.
Цим законопроектом пропонувалося встановити порядок призначення суддів Конституційного Суду на конкурсній основі. Передбачалося створення трьох конкурсних комісій, окремо для кожного суб'єкта формування КС: Президента, парламенту і з'їзду суддів.
Пропонувалось, що склад цих комісій формуватиметься з числа юристів «з визнаним рівнем компетентності», які не беруть участі в конкурсному відборі на посаду судді КС. При цьому в законопроекті йдеться, що до складу конкурсної комісії, створеної парламентом, входить щонайменше один представник депутатської фракції.
Крім того, проектом закону передбачалася нова організаційна структура КС: Велика палата (діє у складі всіх суддів Суду і вирішує питання у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями), два сенати суду (кожен діє в складі дев'яти суддів і розглядає питання про відповідність Конституції законів по конституційній скарзі особи) і шість колегій суддів (кожна – в складі трьох суддів).
Одну із новацій законопроекту – інститут спеціального радника – пропонувалось ввести тимчасово, до 1 січня 2020 року, з метою надання експертної допомоги в конституційних процесах щодо конституційної скарги. Для здійснення функцій спеціального радника Суд за своїм рішенням мав би можливість (у випадку ухвалення законопроекту) запросити суддю у відставці іноземного органу конституційної юрисдикції або представника міжнародної урядової організації, що займається конституційним правом. При цьому існує застереження: не може бути запрошений для здійснення цих функцій громадянин держави, яку український парламент визнав агресором – Росії.
Пришитий кобилі хвіст
Після позитивного голосування за законопроект в першому читанні депутати подали до законопроекту 910 поправок, частина з яких не мала нічого спільного з діяльністю Конституційного Суду. Зокрема, пропонувалось внести зміни до наступних законів: «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну кримінально-виконавчу службу України», «Про нотаріат», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про Кабінет Міністрів України» тощо.
Поправки, котрі не стосувалися Конституційного Суду, депутати пропонували помістити в Перехідних положеннях. Зокрема, одна із них стосувалась подовження строків проведення конкурсу до Верховного Суду на три місяці (термін конкурсу закінчився 1 квітня, згідно з чинним законом), зважаючи на те, що Вища кваліфкомісія лише наступного тижня розпочне співбесіди з кандидатами – останній етап конкурсу.
Крім того, пропонувалось надати можливість суддям – кандидатам на посаду судді – брати участь у подібних конкурсах без обмежень (в чинному законі «Про судоустрій і статус суддів» йдеться про перерву в один рік між тестуваннями).
Група нардепів на чолі з нардепом від БПП Сергієм Алєксєєвим пропонувала змінити вимоги щодо осіб, які можуть бути призначені на посаду омбудсмана, державного виконавця, пропонувала внести зміни щодо особливостей праці засуджених тощо.
Та найважливішою поправкою, котра в результаті стала каменем спотикання між фракціями БПП і «Народний фронт», стала пропозиція нардепа НФ Ігора Алексєєва внести зміни в Закон «Про нотаріат». У «Народному фронті» підтверджують, що цю правку розробили у Міністерстві юстиції. А на засіданні фракції міністр Павло Петренко наполягав на її ухваленні, мовляв, для збільшення кількості державних нотаріусів.
У поправці, поданій Алексєєвим, пропонувалось змінити порядок призначення державних нотаріусів. Зокрема, на цю посаду в разі ухвалення цієї правки, могли би претендувати особи, котрі мають стаж роботи державними службовцями, які здійснюють державне регулювання нотаріальною діяльністю, не менше шести років (чинне законодавство передбачає для нотаріусів стаж роботи у сфері права не менше 6 років, з яких три роки – помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори). Державним регулюванням нотаріальною діяльністю займаються держсужбовці Міністерства юстиції.
У згаданій поправці йшлося про те, щоб державні нотаріуси не проходили конкурсних відборів Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, що утворюється при Мінюсті. А щоб «складали кваліфікаційний іспит у формі співбесіди у порядку, встановленому Мінюстом». Таких осіб зобов’язали б відпрацювати державним нотаріусом п’ять років.
Під час останнього засідання керівництво фракції «Народний фронт» одностайно наполягало на тому, що депутати не повинні підтримувати законопроект про КС вцілому, якщо в ньому не буде цієї правки. І аргумент, що у випадку провалу законопроекту громадяни будуть обмежені в конституційному праві – звертатися зі скаргою до КС – на присутніх не вплинув.
Необхідність ухвалення нового закону про Конституційний Суд зумовлена прийняттям змін до Конституції, що набули чинності 30 вересня минулого року. Ними, в тому числі, КС наділений новим повноваженням – повинен розглядати скарги пересічних громадян у випадку, якщо вони вважають, що застосований в остаточному судовому рішенні закон України суперечить Конституції. Наразі до КС уже надійшло 78 таких скарг. Однак, механізм їх розгляду, як зазначено в Конституції, потрібно передбачити окремим законом.
Не КС єдиним
Проти ухвалення поправки до законопроекту про КС «Народного фронту» виступали окремі депутати БПП. Тож вимагали поставити її на голосування окремо від законопроекту. Очевидно, розуміючи, що без них парламент провалить правку. Зважаючи на чимало правок, котрі не стосувалися діяльності КС, парламент розглядав кожну правку окремо. І жодна із них не набирала 226 голосів. З останнього подиху близько 18 години депутати провалили і правку «Народного фронту», і законопроект вцілому. У кулуарах парламенту депутати БПП і НФ підтверджують, що відсутність голосів за КС пов'язана з погіршенням відносин між їхніми політсилами, між лідерами в тому числі.
За словами одного з депутатів БПП, останнім часом їхні союзники по коаліції ставлять чимало умов в обмін на голоси за те чи інше рішення. Це стосується як кадрових питань (наприклад щодо керівництва Рахункової палати), так і «побутових» (наприклад щодо виділення коштів на асфальтування дороги в окрузі того чи іншого депутата НФ). У політсилі Яценюка також підозрюють, що законопроект про КС став заручником політичних інтриг між Порошенком і Яценюком. Мовляв, продемонстрував, що з останнім треба рахуватися, бо інших союзників у Верховній Раді БПП немає.
Що ж до інших парламентських фракції, то вони висували зауваження до законопроекту про КС щодо високих зарплат суддям. Власне, пропонувалося збільшити оклад суддів до 180 тисяч гривень. З урахуванням різних доплат: за вислугу років, науковий ступінь тощо, депутати встановили, що оплата судді КС становитиме 384 тис. грн на місяць, а голови КС – 420 тис. грн. Зокрема, в «Самопомочі» вимагали громадського обговорення такого значного підвищення зарплат «суддям КС, серед яких є ті, що ґвалтували Конституцію за часів Януковича». «Батьківщина» підтримувала цю позицію. Опоблок, депутатські групи «Воля народу» і «Відродження» в принципі не голосували за будь-які зміни, що стосуються судової реформи.
***
Законопроект про Конституційний Суд, згідно з регламентом Верховної Ради, не можна розглядати на одній сесії парламенту, тож очевидно його розгляд за оптимістичних прогнозів відкладається на півроку. За словами нардепа «Народного фронту» Леоніда Ємця, він має намір виокремити в новий законопроект норми законопроекту, що стосуються механізму розгляду конституційної скарги. А до того часу, скоріш за все, КС ухвалить зміни до свого регламенту, щоб не затримувати розгляд поданих скарг.
Якщо законопроект про КС був важливим, але не пріоритетним для Банкової, то від швидкості і якості ухвалення змін до процесуального законодавства залежить запуск нового Верховного Суду. А це – основний показник судової реформи Порошенка. Тож очевидно, емоції в парламенті зашкалюватимуть. Уже сьогодні депутати критикують поданий Президентом законопроект, що містить зміни до трьох процесуальних кодексів і ряду законів, хоч регламент передбачає їх розділення. Більше того, текст законопроекту містить 794 сторінки. Їх обговорення може перетворитись в тривалу дискусію, кінцевий результат якої залежить таки від політичної волі основних коаліційних союзників парламенту.