Після убивства Дениса Вороненкова виявилось, що його – важливого свідка у справі про державну зраду екс-президента Віктора Януковича – охороняла не УДО, не СБУ, а Головне управління розвідки Міноборони. Наскільки це правильно?
Всі служби працюють за законами. Управління державної охорони не має права на комерційній основі здійснювати охорону. Вони можуть охороняти тільки тих посадовців, які прописані в законі. В окремих випадках за дорученням президента, чи Кабміну може призначатись державна охорона тій чи іншій особі. Наприклад, охорону іноземної делегації буде забезпечувати УДО.
Вороненков проходив свідком у справі, яку вела Генеральна прокуратура. Генпрокуратура могла просити про його охорону СБУ, МВС. Попросили ГУР.
Розкажіть, як би мав діяти охоронець Вороненкова, у чому його помилки?
Те, що він ніяк не діяв – це одне. Але ось питання, яке мене цікавить. Чому вбивця стріляв спершу в Вороненкова, а тільки потім в охоронця. Спершу знешкоджують охоронця, як потенційну загрозу, а потім спокійно вбивають жертву.
Можливо, він боявся, що Вороненков встигне втекти?
Ні, це ж долі секунди. Скоріше за все, кілер знав, що охорона буде слабкою. Вбивство готували – 150%. Можливо, був злив інформації.
Судячи з дій охоронця, він мав хоч якусь кваліфікацію?
Так, судячи з усього мав. Стріляв він точно, зі стійких позицій.
В тілоохоронця тільки дві руки – одна з них має бути «на клієнті», а інша вільна – для можливості роботи зі зброєю або фізичної протидії. Цей хлопець був шульгою. Права рука у нього була зайнята сумкою. Тобто реагувати блискавично він вже не міг. Для чого йому була та сумка? Його позиція повинна мала бути зліва ззаду, на відстані витягнутої руки від об’єкта охорони. Він обов’язково повинен був дивитись назад, слідкувати за тим, що відбувається на 360 градусів.
Того дня Вороненкову призначили нову зустріч, тому, як старший наряду, тілоохоронець був зобов’язаний перевірити ту особу, вислати до нього когось зі своїх.
Також в «Прем’єр-палаці» є служба безпеки. Охоронець мав б подзвонити до начальника безпеки «Прем’єр-палацу» і сказати: «Друже, я до тебе їду, підстрахуй мене, будь ласка». Це стандарт, але й цього не було зроблено.
А ще, ви помітили, де запаркували автомобіль? За рогом від входу. Там було два небезпечних моменти – вихід з машини і вхід у двері «Палацу». Їх треба було звести до мінімуму. Найпростіше було б під’їхати з вулиці Пушкінської, відкрити праві двері до бульвару і випустити Вороненкова «просто у готель». Все, він - в дверях. А ще таким чином в охоронця була б добра оглядовість. Але ні, він поставив машину за рогом. І почав виходити з кута. Таким чином, він не міг одночасно спостерігати за тим, що відбувається біля входу і ззаду.
Ви кажете, що він був підготовленим, але водночас допустив стільки помилок?
Він був підготовленим у стрілянині. Інстинктивна стрілянина відрізняється від «полігонної». І тут він добре спрацював.
З’явилась інформація, що перед зустріччю з Пономарьовим, Вороненков мав зустрітись зі своїм московським водієм. Як мали б перевіряти цю людину?
Те, що ми бачимо, – це лише третє коло охорони. Другим колом – мали б бути охоронці «Прем’єр-палацу», якби домовилися з їхнім начальником, третім колом у даній ситуації – контакти з оточенням, персоналом готелю. І четверте коло – оперативна складова, комплекс агентурно-оперативних заходів. Ось, наприклад: моєму об’єкту охорони потрібно з вами зустрітись, а я про вас нічого не знаю. Тому шукаю людину, яка з вами знайома або багато про вас чула, йду з нею на каву і слухаю і т.д., перевіряють телефони, у тому числі. У випадку Вороненкова московський водій переходив кордон. Що це за людина? Потрібно було все дізнатись.
Трохи про принципи контррозвідки: найпростіше – це знайти признак вербування. Якщо в людини у якійсь сфері життя все було дуже погано, а раптом проблема вирішилась (чи то гроші з’явились, чи робота), є признак можливого вербування. Нам потрібно знайти, хто ж допоміг досягти такого миттєвого успіху. Знайшли? Починаємо перевіряти ту особу і людей, з якими вона пов’язана. Це все не важко, але системою в Україні мало хто займається.
А все ж, скільки б мало бути охоронців біля Вороненкова?
Ну хоча б два. Один мав би йти ззаду, інший спереду.
А його охоронець був і водієм, і тілоохоронцем – тобто ні тим, ні іншим. Наче якась імітація.
Наскільки дії кілера були професійними?
Є кілька варіантів: можна готувати високопрофесійного кілера, з яким потім буде багато клопоту, або ж користуватись послугами ситуативних людей. Другий варіант набагато безпечніший. Може бути й таке: випадковій людині показують ціль, дають пістолет і якісь гроші або дозу наркотиків. Все, йди вбивай.
У даному випадку, у вбивці Вороненкова був куратор. Він не випадково опинився в потрібний час у потрібному місці. Ви бачили: кілер не нервувався, не чекав. Він був спокійний, зважений. Чітко знав ціль і знав, що буде тільки один непідготовлений охоронець.
І другий момент: якби він стріляв з пістолета ПМ, а не ТТ, наслідки були б зовсім іншими. У ТТ дуже швидка тонка куля і початкова швидкість велика. Тілоохоронця якраз ця куля прошила. А у ПМ інша дія, рани, трансформації, руйнування могли б бути серйознішими. Вбивця з пістолетом ТТ розраховував на дію ПМ.
Тобто, кілер був дуже впевнений у своїх діях повністю. Це російська схема – у них йде сильна психологічна обробка: «Все буде нескладно, там тебе чекатимуть, працюємо, працюємо». Людина стає впевненою у тому, що когось вбити - раз плюнути, що про нього подбають.
Багатьом здалось підозрілим, що у кілера були червоні кросівки і документи при собі.
Це був сірий силует в капюшоні. На колір кросівок звертають увагу люди вже сидячи вдома. А в стресовий момент людина не буде оглядати ноги. Мало того, коли адреналін захоплює мозок, навіть у найбільш підготовленої людини, працює тільки до 60% своїх можливостей.
Цікаво, а як працює охорона інших посадовців. Наприклад, як УДО діє при виїздах президента?
Працює комплекс заходів. По внутрішньому периметру працює державна охорона, підключаються оперативні можливості МВС, СБУ, використовують технічні заходи. Перед подією передова група виїжджає на місце проведення заходу, перевіряє, щоб все було «чисто».
Все залежить від ситуації, але при виїзді президента має бути не менше кількох десятків охоронців.
Особиста охорона – лише одне з «кіл» захисту, які ви бачите, а перед ними працюють ще три кола.