Чого ж українським аграріям очікувати від візиту президента Петра Порошенка у країни Південно-Східної Азії? За словами радника міністра аграрної політики та продовольства Владислави Рутицької, підписання низки міждержавних меморандумів на найвищому рівні значно зміцнить торговельні зв’язки між експортерами та імпортерами і пришвидшить укладання нових контрактів.
«Коли керівники держав на найвищому рівні говорять про потенціали економік, то виробники сприймають це як сигнал активізуватися, - каже Владислава Рутицька. - Такі візити зазвичай супроводжуються низкою ярмаркових заходів за участю товаровиробників, які мають змогу не лише представити себе, а краще зрозуміти, чим зміцнювати свої позиції на нових ринках».
Населення Малайзії та Індонезії нараховує понад 280 мільйонів жителів. Це один із найперспективніших ринків для продукції українських аграріїв, обсяги експорту якої у ці країни зростають високими темпами.
«Якщо порівняти експорт у січні-червні 2016 року з аналогічним періодом 2015-го, то зростання з імпорту пшениці Індонезією маємо у 53 рази! Тому є дуже добрі перспективи продажу нашої агропродукції у країни цього регіону, і не лише сировини, а й товарів із доданою вартістю», - зауважує Владислава Рутицька.
Окрім пшениці, країни Південно-Східної Азії купують українські насіння анісу, коріандру, фенхелю, кмину, соняшникову та соєву олії, сушені бобові овочі, борошно, крохмаль та сухі яєчні продукти. За оцінками Міністерства аграрної політики і продовольства, експорт української агропродукції у країни Південно-Східної Азії може приносити державі мільярд доларів щороку. Й українські виробники вже кілька років поспіль спрямовують на ці потенційні ринки свої стратегію продажів.
Одними з перших на продовольчих ринках Малайзії та Індонезії закріпилися експортери українського зерна.
«Щоби назвати їх поіменно, досить глянути рейтинг експортерів. У ньому є компанії, які виробляють і мають відповідну інфраструктуру для експорту й доволі ефективні в цьому», - каже Владислава Рутицька.
За даними agrochart.com, першу п’ятірку компаній-експортерів зерна у 2015-16 маркетинговому році сформували Державна продовольчо-зернова корпорація України та компанії «Кернел», «Нібулон», «Каргілл» і «Укрлендфармінг». За перше півріччя Малайзія купила українського зерна на майже $7 млн., а Індонезія - на $124 млн.
«Іще 4-5 років тому зерно, олійні та продукти переробки українські аграрії в основному експортували в Європу, Північну Африку та на Близький Схід. Це були традиційні ринки збуту. Експортувати в Малайзію та Індонезію вважалося не дуже вигідно, бо далеко ж, - говорить президент Української зернової асоціації Володимир Клименко. - Але після неврожайного року у США, де згоріла кукурудза і соя, до нас на зустрічі почали проситися заступники послів з торгівлі країн азійсько-тихоокеанського регіону. Усі вони шукали альтернативні ринки імпорту. І нині Індонезія - наш найбільший споживач пшениці. Але ми вже успішно експортуємо туди й борошно. Здавалося б, який важкий вихід на світовий ринок, але наші підприємства значно збільшили експорт борошна».
Володимир Клименко переконаний, що візит української делегації у Південно-Східну Азію принесе нову користь українському агробізнесу.
«Дуже добре, що у президента знайшовся час і була підготовлена програма офіційних візитів саме в Індонезію та Малайзію. Рівень президента - домовитися про стратегічну співпрацю, підписати договори між державами. Рівень уряду - підписати договори в конкретних галузях. Ці дії необхідні для нормальної роботи бізнесу, як парасольки. Для бізнесу важливо, щоби фіто-санітарні вимоги були пред'явлені, щоби продукція відповідала якості, яка потрібна на тому ринку. І далі бізнес уже свою роботу зробить. У нас є досвідчені бізнесмени», - зауважує президент Української зернової асоціації.
За словами Володимира Клименка, найбільший внесок в освоєння ринків Південно-Східної Азії зробив холдинг Ukrlandfarming. Компанія Олега Бахматюка з 2014 року торгує зерном з Таїландом, а торік уклала контракти з індонезійськими імпортерами.
«Компанія «Укрлендфармінг» дуже багато зробила, щоби взагалі освоювати ринки південно-східного напрямку. Зокрема, вона дуже багато зробила, щоб наші аграрії освоїли ринок Китаю. Вони сюди привозили чимало китайських фахівців і показували їм Україну. Разом із нашим міністерством витрачено було дуже багато сил. Нині в «Укрлендфармінгу» є цілий ряд напрямків, зокрема з виробництва яєчного порошку, у якому вони чи не перші у світі», - каже Володимир Клименко.
Експорт в Індонезію яєць птиці без шкаралупи та яєчних жовтків за шість місяців 2016 року приніс Україні $1,4 млн. Першим із продукцією птахівництва на цей віддалений від України ринок вийшов агрохолдинг «Авангард», який належить до групи компаній Ukrlandfarming (завод компанії з переробки яєць «Імперово Фудз» є одним із найбільш технологічно розвинених у Європи, завдяки модернізації його потужності збільшено з 3 млн. до 6 млн. яєць переробки за день). Торік компанія експортувала до азійського трикутника майже 2 тисячі тонн яєчних продуктів. Зокрема, обсяги експорту в Таїланд зросли вдвічі.
В експортній стратегії власника компанії Олега Бахматюка трикутник країн Індонезія-Малайзія-Сінгапур займає одне з пріоритетних місць. «Там величезний ринок, тому що змінюється структура споживання їжі. У плані сертифікації вийти на нього значно легше, ніж на китайський», - зазначає Олег Бахматюк.
«Співпраця з контрагентами в Тайланді й Індонезії почалася з відкриття нашого заводу «Імперово Фудз» у 2007 році. Поставки були не глобальними, клієнти придивлялись до нашої продукції. І це дало свої плоди. Останні чотири роки ми виграємо тендери на постачання яєчного порошку на завод із виробництва бісквітів в Індонезії. Завод збільшує об’єми власного виробництва, а це призводить і до збільшення об’єму наших поставок. Ми сподіваємось, що візит президента України у країни Південно-Східної Азії принесе розуміння держав-партнерів, що військові дії у східних областях України не впливають на роботу підприємств у решті областей, а можливість прийняття Петром Олексійовичем резолюцій про ведення особливих режимів торгівлі на міждержавному рівні прискорить початок співпраці між виробниками і споживачами», - розповіли в «Авангарді».
У компанії зауважують, що також знаходяться у процесі відкриття дозволів для експорту продукції в Коста-Ріку, Китай, Сінгапур, Мексику, Нову Зеландію. «Додатково ми розглядаємо Австралію, країни Південної Америки, країни Африканського континенту», – коментують в «Авангарді».
Ринки країн Південно-Східної Азії мають значний потенціал і за іншими напрямками української продукції, але для розширення ринків її збуту потрібна більш тісна міждержавна взаємодія.
«Наші міністерства закордонних справ, економрозвитку та агрополітики мали б консолідувати зусилля задля зменшення чи й узагалі скасування імпортного мита для продукції українського виробництва та спрощення отримання дозвільних документів. Це також допомогло б створити імідж України як держави з невичерпним потенціалом у сфері сільського господарства», - вважає Олександр Руденко, директор із розвитку бізнесу холдингу UkrLandFarming.
Активній експортній експансії української агропродукції на ринки нових країн не менше сприятиме й розвинута інфраструктура. Для цього компанії будують сучасні термінали для перевалки зерна та продуктів переробки.
«Ми вже можемо перевалювати 50 мільйонів тонн зерна в рік, - зауважує Володимир Клименко. - Зокрема, у Миколаївському порту новий сучасний перевалочний комплекс здала найбільша китайська компанія COFCO. У червні почалася експлуатація американського комплексу Bunge. Компанія Dreyfus запускає другу чергу терміналу в Одеському порту. Активно розвивається порт «Южний», де практично всі українські компанії будують чи планують нові перевалочні потужності. Це дозволить нам доставляти продукцію фактично в будь-яку точку планети».
Та не лише зернові, олійні та яйця готові купувати нові партнери українських агрокомпаній. Упродовж 2015 року тривав процес обміну документацією між сертифікаційними органами, щоби доступ на ринки країн Південно-Східної Азії отримали українські виробники молочної та м’ясної продукції.
«Наші виробники молочної продукції пройшли сертифікацій й на початку 2016 року отримали доступ на ринки країн Європейського Союзу. Цей факт є нашим додатковим козирем під час перемовин щодо виходу на нові ринки. Адже якщо компанія постачає свою продукцію в ЄЄ, це означає, що виробничі процеси відповідають найвищим стандартам», - каже Владислава Рутицька.
Окрім збільшення експортного потенціалу, від співпраці з новими партнерами українські аграрії отримають ще й технологічне оновлення, вважають експерти.
«Країни Південно-Східної Азії мають дуже цікаві проекти, які нині потрібні Україні - це сучасні переробні заводи. Нам дуже потрібно, щоби ці технології прийшли до нас, - каже Володимир Клименко. - Тренд дуже простий - в 2050 році планету населятимуть 9 мільярдів людей, тому потрібно буде виробляти на 60% більше продуктів, ніж сьогодні. Через це перед Україною відкриваються унікальні можливості, і ми бачимо для сільського господарства чудову перспективу».