Проект створює аграріям правові механізми для користування земельними ділянками сільгосппризначення на нових умовах (емфітевзис). Сьогодні через недосконалість правового регулювання це право використовується у господарській діяльності вкрай обмежено. На відміну від нинішнього права оренди, емфітевзис дозволяє передавати землю ще й у заставу. У разі широкого його практичного застосування аграрії отримають потужний інструмент для кредитування сільгоспвиробництва. І таким чином отримують стимул до розвитку.
Прийняття закону вкрай важливе для розвитку національного агросектору в умовах мораторію на купівлю-продаж сільгоспугідь. Свідченням цього є склад співавторів законопроекту – 14 депутатів із профільного аграрного комітету Верховної Ради і ще шість – з інших комітетів.
З огляду на практично одностайну позицію парламентського аграрного комітету, а також експертного середовища, для мене виявилася дивною позиція керівника Аграрної партії, який, за визначенням, має бути на боці аграріїв. Звідти замість ґрунтовних експертних оцінок і пропозицій пролунали погрози позбавити партійного квитка їх представника у парламенті Олександра Бакуменка – одного із співавторів документа. Лідер аграріїв Віталій Скоцик заявив, що в партії «глибоко обурені законодавчою роботою нардепа Олександра Бакуменка, який працює проти інтересів українського народу». За логікою АПУ, співавторство Бакуменка у згаданому законопроекті і є, власне, його антинародною діяльністю.
Поясню, чому позиція АПУ здається непереконливою й оманливою. По-перше, звідти не надали жодної власної пропозиції до згаданого проекту, хоча знали, що він готується в парламенті. Пану Скоцику нічого не заважало прийти на засідання комітету та викласти особисті й партійні аргументи. Переконаний, вони були б почуті і враховані. По-друге, проект закону не суперечить Програмі АПУ, тому що не передбачає зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення. По-третє, реєстрація згаданого проекту не означає, що його приймуть у нинішній редакції. Ще є достатньо можливостей внести до законопроекту слушні зміни.
Упевнений, за умови діалогу ми будемо мати якісний закон.
Окрім того, мені здаються неетичними публічні оцінки, до яких вдалися в Аграрній партії, щодо людини, яка чимало зробила для розвитку національного агросектору. Олександр Бакуменко має незаперечний авторитет у галузі. Тому, напевно, доречнішою у цьому випадку була б внутрішньопартійна дискусія із пошуком раціонального рішення замість проявів вождізму із ритуальним маханням шаблюкою.
У складних для країни умовах войовнича риторика є безплідною. Досягти результату допоможе лише діалог і компроміс.
Також я особисто пропоную очільнику АПУ звернути увагу на діяльність окремих своїх представників у владі, які відверто гальмують процеси децентралізації. Ідеться, зокрема, про заступника голови Чернігівської обласної ради пана Арсена Дідура, який, на моє переконання, ставить адміністративні шлагбауми на шляху створення об'єднаних територіальних громад. А це дійсно суперечить Програмі АПУ, де формою суспільного устрою визнається самоорганізація. Добровільне створення об’єднаних територіальних громад і є реалізацією самоорганізації. Адміністративне проштовхування псевдодецентралізації за виключно однією формулою «Один район – одна громада» в різних регіонах України є ні чим іншим, як намаганням консервації старої корумпованої системи управління з безправними громадами та громадянами.