Які частини Угоди про асоціацію можуть тимчасово «зависнути» після референдуму в Нідерландах

Фото: zn.ua

Нічого особистого, лише бізнес

Не варто розцінювати паузу ратифікації Угоди про асоціацію як небажання Нідерландів до співпраці. Сьогодні Україна просто опинилась на шляху внутрішнього непорозуміння між ЄС та державами-членами.

Вже давно не секрет, що деякі держави-члени є незадоволеними впливом ЄС на їх внутрішні порядки та намагаються змінити європейську «бюрократію», а також запобігти втраті власної ідентичності. Водночас, нідерландці розуміють, що Угода про асоціацію покликана стабілізувати ситуацію в Україні та зробити із неї надійного та  сильного партнера.

Тому, маючи сумніви, нідерландці насправді не хочуть заблокувати Угоду, а лише прагнуть бути почутими. Варіант ратифікації Угоди із застереженням чи відтермінуванням дії деяких положень  — це поширена міжнародна практика. Наприклад, український парламент, коли ратифікував Угоду про асоціацію, вказав, що положення щодо Римського статуту може бути застосоване лише після внесення змін в Конституцію. Так і нідерландці можуть прописати застереження чи часткову відмову від деяких пунктів Угоди. Одним із таких аспектів є співпраця України з ЄС в сфері безпеки, щодо якого було найбільше сумнівів та інсинуацій перед референдумом.

Та й напередодні референдуму у Великій Британії парламент Нідерландів чудово розуміє наслідки відкликання закону про ратифікацію, що може лише наблизити Велику Британію до негативного результату голосування на референдумі.

Фото: www.bbc.com

Парламент Нідерландів

Рівні “зависання” Угоди

На даний час Угода про асоціацію існує в так званих трьох вимірах, що стосується набрання чинності:

1. положення, що почали тимчасово застосовуватись з 1 листопада 2014 року;
2. положення, що почали тимчасово застосовуватись з 1 січня 2016 року (Зона вільної торгівлі з ЄС);
3. положення, які не охоплюються тимчасовим застосуванням і не можуть бути застосовані до повної ратифікації Угоди.

Також, важливим є питання компетенції. Оскільки є положення Угоди, що належать до виключної компетенція держав-членів (національний рівень), тобто те, на що держава-член може впливати самостійно, без згоди ЄС та компетенція ЄС (наднаціональний рівень), те, на що держави-члени впливати безпосередньо не можуть.

За результатами нідерландського референдуму на паузу поставлений так званий «третій вимір», який вимагає ратифікації всіма країнами-членами ЄС. Якщо бути зовсім точним то це  частина Угоди щодо секторальної співпраці. За нашими підрахунками, це невелика частина угоди – приблизно 15% від загального тексту угоди, а саме:

Фінанси та інвестиції:

• Доступ до європейських механізмів контролю за державними фінансами;
• Незалежне оподаткування, принципи прозорості;
• Вдосконалення та розвиток податкової системи, відшкодування ПДВ для уникнення накопичення заборгованості;
• Впровадження стабільної, ефективної та незалежної національної статистичної системи;
• Розвиток малого та середнього бізнесу, налагодження кращого обміну інформацією та передовим досвідом, створення механізмів підтримки підприємницької діяльності, доступ до фінансових ресурсів, підтримка заходів щодо стимулювання експорту, сприяння розвитку промисловості;
• Впровадження ефективних правил заснування та діяльності корпорацій, а також бухгалтерського обліку та аудиту;

Екологічна співпраця та взаємодія в сфері освоєння інноваційних технологій для подолання суспільних викликів:

• Надання допомоги при подоланні стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій, що має надаватись автоматично, без зайвих узгоджень на міжнародному рівні з боку третіх сторін;
• Розвиток політики з питань клімату, розробка екологічних стандартів, що впливає на озоновий шар, створення природоохоронної поліції;
• Розвиток глобальних навігаційних супутникових систем, космічної науки та дослідження,  пускових технологій та технологій ракетних двигунів;
• Залучення України до європейського дослідницького простору;
• Розвиток інформаційного суспільства,  електронних комунікацій та розвиток інформаційно-комунікаційних технологій;
• Співпраця у космічній та транспортній сферах;
• Розвиток видобувної промисловості та металургії.

Реформування та наближення до європейських норм у аспекті стандартів у багатьох сферах:

• Підготовка журналістів та працівників медіа-сфери, а також підтримка ЗМІ для посилення їх професіоналізму та стандартів;
• Встановлення вимог до туроператорів, а також навчання спеціалістів з туризму та підвищення якості туристичних послуг;
• Забезпечення стандартів гідної праці, політики занятості, безпечних та здорових умов праці, соціального діалогу, соціального захисту, соціального залучення, гендерної̈ рівності та недискримінації̈;
• Збільшення кількості та покращення якості робочих місць з гідними умовами праці; покращення рівня забезпечення охорони здоров’я та безпечних умов праці;
• Забезпечення гендерної̈ рівності та рівних можливостей для чоловіків та жінок у сфері зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної діяльності;
• Запровадження реформ у сфері охорони здоров’я;
• Реформа та модернізація системи вищої освіти;
• Розвиток молодіжної політики та неформальної освіти для молоді;
• Розвиток співробітництва між молодіжними організаціями;
• Популяризація фізичної культури і спорту;
• Розвиток регіонального співробітництва (особливо відсталих територій).

Територія недоторканності

Одначе є і гарні новини: ситуація, що склалася, не вплине на Зону вільної торгівлі, оскільки це питання належить до компетенції ЄС, а не держав-членів. Ця інформація повинна частково заспокоїти не лише українців, але і нідерландців, які вже почали відчувати позитив від дії ЗВТ+, отримуючи цілком конкретні переваги по багатьох своїх експортних позиціях до України. В переліку зокрема експорт в Україну тракторів, квітів, поліетилену, паперової продукції, дорогоцінних металів, медикаментів і какао. Відповідно до Угоди про асоціацію та ЗВТ+, тарифи на ввезення такої продукції будуть поступово знижуватися і надалі, тож вигоди очевидні. Тарифні ставки на імпорт української продукції до Нідерландів після вступу в дію ЗВТ+ також значно знизилися. За результатами 2015 року найбільше Україна експортувала до Нідерландів зернові (32,6%), металургічну продукцію (21,7%), насіння та олію (5,1%) та м’ясо птиці (4,3%).

Фото: unkas/Depositphotos

Чому національний референдум Нідерландів впливає на Україну

На момент референдуму парламент Нідерландів вже ратифікував Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, і до повного вступу в дію Угоди лишався лише один крок – передати ратифікаційні грамоти Депозитарію (Генеральний секретаріат Ради Європейського Союзу). Результати нідерландського референдуму стали підставою для перегляду попередньо схваленого рішення парламентом Нідерландів щодо ратифікації Угоди про асоціацію з Україною. Тож референдум затримав процес передання ратифікаційних грамот, а, отже, і  процес повного набрання чинності Угодою. Що далі — залежить від рішення уряду Нідерландів.Найоптимальніше рішення – ратифікація Угоди із застереженнями щодо деяких положень для Нідерландів, так як у свій час зробила Україна при ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС. Проте, також не варто забувати, що відповідно до ст. 481 Угоди сторона має право вийти із числа підписантів Угоди і таким чином відмовитись від її виконання. На наше переконання, цей сценарій зараз не є можливим, так як 19 квітня парламент Нідерландів все-таки відхилив можливість скасування ратифікації, чим підтримав ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це дає нам надію на те, що Уряд Нідерландів просто зробить окрему процедуру ратифікації угоди, яка дасть змогу включити до ратифікаційного документу свої застереження.

А поки Нідерланди думають, то...

Відповідно ж до тексту самої Угоди, поки вона не вступить в силу в повному обсязі, для України продовжує діяти Угода про партнерство і співробітництво (УПС) 1994 року, у тій частині, що не охоплюється тимчасовим застосуванням Угоди. Для України це означає, що на невизначений термін секторальне співробітництво у таких сферах як охорона здоров’я, розвиток малого та середнього бізнесу, космічної галузі, бюджетної політики та внутрішнього контролю, оподаткування,  корпоративного управління, інформаційного суспільства, розвитку регіонів та туризму, впровадження рівних можливостей для жінок і чоловіків та контроль за стандартами праці, освіти, культури, молоді і спорту, розвитку науки і техніки – сьогодні завмерло в повітрі між ЄС, Нідерландами та Україною (більшість положень 5-го розділу Угоди).

Водночас, співпраця України та ЄС щодо тимчасових положень успішно продовжується і уряд України поступово імплементує положення Угоди, відповідно до існуючих і затверджених планів. З огляду на це, можливість припинення такої співпраці дуже мала.Зрештою, яке б рішення не прийняв парламент Нідерландів після референдуму у Великій Британії, Україні ніхто не заважає вести окремі переговори з державами-членами ЄС, які будуть цікаві для України. В такому випадку на Міністерство закордонних справ України покладається титанічна праця, що полягатиме у співпраці із кожною країною окремо, а не із ЄС в цілому. Також ніхто не заважає українському уряду активно адаптувати європейське законодавство по тих розділах, які тимчасово «зависли». Це має бути нашою відповідальністю.