Міністр фінансів Сергій Марченко лякає українців, що, якщо вони не зроблять накопичення, розраховувати на пенсію їм взагалі не варто.
«Якщо у вас немає накопичень в НПФ (недержавний пенсійний фонд), розраховувати на пенсію взагалі не варто. Темпи старіння населення такі, що кількість працюючих постійно скорочуватиметься, а кількість пенсіонерів - зростатиме. Мені сорокалітньому (Марченко народився у 1981 році) на пенсію за нинішніх умов розраховувати не варто», - сказав міністр в одному з недавніх інтерв’ю.
Таку жорстку заяву Марченко зробив, відповідаючи на запитання стосовно пенсійної реформи, що передбачає, зокрема, впровадження накопичувального рівня пенсійної системи. За словам міністра, іншого способу окрім створення накопичувального рівня, щоб в українців були пенсії, немає.
Ця заява викликала обурення, як у пересічних громадян, так і серед експертів.
«Перш, ніж говорити це такому високопосадовцю як міністр фінансів, треба хоча б трошки подумати, - сказав у коментарі «Лівому берегу» екс- заступник глави Пенсійного фонду України Віктор Колбун. - Такі заяви викликають дуже серйозне занепокоєння в суспільстві».
«Сказати, що взагалі не можна розраховувати на пенсію, - це не так, - погоджується член ради пенсійного фонду «Соціальний стандарт» Віталій Мельничук. - Просто немає на що розраховувати за розміром пенсії – вона буде мінімальною. Але в тому, що люди все рівно будуть отримувати пенсію, в цьому сумніву немає, тому що люди роблять внески, система працює, хоча вона працює на дуже низькому рівні забезпечення, тому що кількість працюючих менше кількості пенсіонерів, і це є великим навантаженням на солідарну систему».
Через невдалі вислови Сергію Марченку навіть прийшлося виправдовуватися. Як найчастіше буває у таких випадках, міністр заявив, що його невірно зрозуміли, а його слова вирвали з контексту: «Я хочу пояснити, що я говорив про себе особисто, що мені, як 40-річному, якщо нічого не змінювати в існуючій пенсійній системі, то на пенсію розраховувати не варто. Вона або буде досить низькою, або взагалі мізерною».
Але, попри деякі непорозуміння, в цілому глава Мінфіну торкнувся дуже важливої теми, оскільки пенсійна система Україна перебуває у кризовому стані і потребує негайної реформи.
Вітчизняна пенсійна система працює, так би мовити, в урізаному вигляді – в неї є перший, солідарний рівень, та третій – добровільний накопичувальний. Останній, за словами Віталія Мельничука, охоплює близько 1 мільйона людей, і він «існує не завдяки, а всупереч тому, що сьогодні робиться в цьому напрямку».
Тож, щоб виправити ситуацію, треба ввести другий рівень – обов’язковий накопичувальний.
Як розповідає Віталій Мельничук, другий рівень пенсійної системи мав бути запроваджений в Україні ще у 2007 році: «Тому питання, чи запроваджувати, чи не запроваджувати, просто немає».
Хто і скільки платитиме
Що таке накопичувальний рівень пенсійної системи? На відміну від солідарного рівня, коли за кожного робітника у Пенсійний фонд сплачується єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі 22% від розміру доходу (за найманих робітників його сплачують роботодавці, а самозайняті платять його самі) для виплат поточних пенсій, накопичувальний рівень передбачає регулярні перерахування коштів на особистий рахунок робітника, які в майбутньому будуть використовуватися для його пенсійних виплат. При цьому не замість пенсії в рамках солідарного рівня, а додатково до неї.
Ключовим тут є питання коштів – звідки їх брати і в якому розмірі.
Співзасновник аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Юрій Романенко на своїй сторінці в Facebook написав, що насправді «міністр Марченко почав підготовку суспільної думки до того, що українцям потрібно буде додатково зі своїх доходів відраховувати гроші на пенсійний рахунок, з якого у майбутньому сплачуватимуться їхні пенсії».
«Тобто йдеться про банальне зростання податкового тиску», - вважає Романенко.
Дійсно, подібні пропозиції раніше були, але, принаймні, наразі обговорюється можливість фінансування накопичувального рівня в межах існуючих платежів.
Це підтвердив і міністр фінансів Марченко: «1% з ЄСВ, 1% - за рахунок іншого джерела. Це може бути ПДФО (це дискутується), або пряма бюджетна програма, до чого ми більш схильні».
Як було зазначено вище, ставка ЄСВ складає сьогодні 22%. Розмір податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 18%. Передбачається по 1% з ЄСВ та ПДФО (чи за рахунок іншого джерела, як сказав Сергій Марченко) з доходів кожного робітника направляти на їхні персональні рахунки.
Тобто поки що про збільшення податкового навантаження не йдеться.
Але чи достатньо таких витрат для того, щоб українці отримали гідну пенсію?
«1+1% - якщо немає іншого виходу, то нехай буде, але ефективність такої системи дуже низька, в першу чергу, для людей, тому що при ставці сумарно 2% вони не можуть навіть за 20 років накопичити більш-менш якісь кошти. При такій ставці можна буде додати до (солідарної) пенсії десь 5%, а може, навіть, менше. Я вважав би, що ефективно запускати накопичувальну систему на ставці 2+2%», - каже Віктор Колбун.
Наприклад, теоретично, якщо ви бажаєте отримувати 5 тис. грн доплат до пенсії через накопичення (а це 60 тис. грн на рік), то аби накопичити такий рівень виплат лише на рік, вам відкладаючи 2% від цієї суми треба ...300 місяців. Це 25 років. І це лише на доплати до пенсії впродовж року.
Віталій Мельничук, у свою чергу, вважає, що зараз навіть не важливо, скільки відсотків буде скеровано на накопичувальний рівень. За його словами, сьогодні можна починати і за формулою «1+1%»: «Головне почати, а потім дивитися, як ця система працює, і потихеньку збільшувати. Ізраїль, наприклад, стартував з 1%, а зараз в них 6+6%. Це ж не витрати, це – накопичення, персональні гроші людини».
Тобто, з часом громадянам, скоріше за все, дійсно прийдеться більше платити за свою майбутню пенсію, але люди мають зрозуміти, що їм це вигідно, і їх не обдурять.
Хто керуватиме нашими грошима
У зв’язку з цим виникає ще одне важливе питання: хто розпоряджатиметься коштами українців до часу їхнього виходу на пенсію?
Представники влади пропонують створити окремий фонд, що буде контролюватися державою. Є також пропозиції віддати ці гроші недержавним пенсійним фондам (НПФ).
Створений державою пенсійний фонд, нібито, більш надійний, але чи так воно є насправді?
За словами Юрія Романенка, держава є найбільш неефективним розпорядником коштів. «Навіщо нам абсолютно неефективний розпорядник наших ресурсів в обличчі держави?», - задає риторичне питання експерт.
Профільні спеціалісті з цим згодні.
«Я вважаю, що краще взагалі нічого не запускати, ніж впроваджувати централізований, абсолютно корумпований і ризикований фонд, - каже Віктор Колбун. - Чому ми маємо довіряти фонду, який створює держава, і якого ще немає, і ми не знаємо, як він буде працювати? Якщо такий монстр впаде, його вже нічого не врятує. А, якщо виникнуть проблеми в якомусь НПФ, можна буде вжити низку антикризових заходів, які зможуть врятувати і сам фонд, і накопичення людей».
До того ж є великий ризик націоналізації накопичень громадян в державному фонді у разі виникнення кризових ситуацій у країні, як це трапилося в Росії та Аргентині.
За словами Колбуна, деякі країни, наприклад, Данія, Швеція, Велика Британія, впроваджують державні пенсійні фонди, але вони з’являються на ринку, який вже склався, і там вони не є в привілейованому становищі, а вимушені конкурувати.
«Тож, в Україні теж можна буде створити державний накопичувальний пенсійний фонд, але , десь, років через п’ять», - резюмував експерт.