Президент США Джо Байден підписав закон, відомий як «План порятунку Америки» (American Rescue Plan), який передбачає виділення $1,9 трлн для стимулювання американської економіки.
На сьогодні це найбільший в історії США пакет фіскального стимулювання.
Ба більше – тепер загальна сума, виділена в США на подолання кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, сягає майже 6 трлн доларів.
Окрім того, Федеральна резервна система (центробанк США) і Міністерство фінансів увіллють ще 2,5 трлн доларів у банківську систему США упродовж року. При цьому регулятор обіцяє тримати відсоткові ставки на рівнях, близьких до нуля.
Попри кризу, американці, не маючи можливості відвідувати ресторани, бари та розважальні заклади під час карантину, накопичили $1,6 трлн, пише The Economist.
Оскільки обмеження поступово відміняються на тлі успішної вакцинації та нового раунду виплат від уряду, тепер ці гроші, скоріш за все, підуть на ринок.
Американці активно вкладають в акції, що вже призвело до зростання їхньої вартості. Інвестори, сподіваючись на економічне відновлення, ставлять на нафту й інші сировинні товари. У результаті ціна нафти марки Brent у березні сягнула позначки 70 доларів за барель і зараз залишається поблизу неї.
Дорожчають також споживчі товари.
Думки розділилися
Шалена кількість вільних грошей разом із дуже м’якою монетарною політикою Федеральної резервної системи створює ризик виникнення високої інфляції.
Але зараз американський регулятор не проти того, щоб ціни зростали більше, ніж його таргет у 2% річних. Парадоксально, але протягом останнього десятиліття проблемою для світової економіки була наднизька, а не надвисока інфляція.
Та навіть якщо в певний час американська економіка перегріється й інфляція наблизиться до небезпечних позначок, це буде ненадовго, упевнений голова Федерального резерву Джером Павелл. Але ризик перегрівання економіки США все ж таки доволі високий.
За словами колишнього провідного економіста Міжнародного валютного фонду (МВФ) Олів’є Бланшара, наслідком упровадження пакету стимулювання стане не перегрівання, а справжня пожежа. За його словами, інфляція буде значно більшою за 2,5%, котру вважають зараз навіть корисною.
З Бланшаром погоджується ексміністр фінансів США Ларрі Саммерс: «Є велика вірогідність того, що цього року зіткнемося із серйозною проблемою інфляції, якої в нас не було протягом останніх 40 років».
Останнім часом у США ціні рідко зростали більш ніж на 2% на рік, але в 1970-ті роки, під час так званої стагфляції (поєднання стагнації економіки і високої інфляції), індекс цін сягав двозначних позначок.
Проте далеко не всі економісти вважають, що інфляція у США вийде за розумні межі.
«Інфляція сягне рівнів, які рідко спостерігалися за останні десять років – близько 3% усередині 2021 року, але безконтрольне перегрівання малоймовірне», – заявив Грегорі Дако з Оксфордського інституту економічної політики.
Не бачить ризиків і нинішній провідний економіст МВФ Гіта Гопінат. За її словами, інфляція сягне 2,25% у 2022 році, «про що взагалі не треба турбуватися».
До речі, у МВФ більше побоюються посилення монетарної політики з боку центробанків розвинених країн, що може загальмувати відновлення світової економіки.
Інфляція як плата за відновлення економіки
Цілком можливо, що інші країни наслідуватимуть приклад Сполучених Штатів і теж приймуть свої пакети стимулювання економіки. У Європейському Союзі інфляція останнім часом також невелика, а тому Європейський центробанк (ЄЦБ) не побоюється друкувати гроші. А це означатиме ще більше вільних грошей у світі, частина з яких піде на ринки, що розвиваються, в тому числі в Україну.
Інвестування в сировину сприяє зростанню цін на продукти харчування, що добре для вітчизняних експортерів. Але внутрішні ціни в Україні теж ростуть, і це вже відчувають споживачі. Споживчі ціни в лютому 2021 року зросли на 7,5% (рік до року) порівняно з 6,1% попереднього місяця, а Нацбанк прогнозує уповільнення інфляції лише у другому півріччі 2021 року. Таким чином, Україна експортує продовольчі товари і, так би мовити, замість них імпортує інфляцію.
Коли різко прискорюється інфляція, регулятор, як правило, підвищує відсоткову ставку – що, до речі, прогнозують і для США, якщо там ціни зростатимуть безконтрольно.
Але скоріше підвищувати ставку доведеться в Україні. Точніше вона вже була підвищена НБУ 4 березня з 6% до 6,5%.
Регулятор повідомив, що, імовірно, йому і надалі доведеться підвищувати облікову ставку.
За різними прогнозами, ціни в Україні у 2021 році можуть вирости на 10% і навіть більше. Це, звісно, не показник 2015 року, коли інфляція сягнула 43,3%, але це удвічі більше, ніж минулого року.
Для пересічних українців це означатиме, що інфляція з’їсть і підвищення мінімальної зарплати, і індексації та перерахунки пенсій, а також надбавки для вчителів, лікарів та інших.
Окрім того, якщо НБУ підніме відсоткову ставку, скажімо, до 7%, розраховувати на кредити під «5-7-9%» не варто.