Поки що у бюджеті зростання і доходної, і видаткової структури бюджету плануються консервативно - нижче, ніж зростання номінального ВВП (14%) (що має справити приємне враження на МВФ та інших зовнішніх кредиторів).
Доходи. Доходи зведеного бюджету зростуть на 11% і сягнуть 1,29 трлн грн. Левову частку, як і раніше, зберуть через податки на доходи та споживання: ПДВ, ПДФО, акцизи та податок на прибуток. Зростуть ставки акцизних податків, знизиться рента на видобуток, інші базові умови в основному залишаться як були. Частка неподаткових надходжень зменшиться на 5% - у проект цього року вирішили не закладати одноразові доходи, таких як надходження від ліцензій 4G тощо. Краще б їх не закладали й минулих років – такі надходження коштів слід, поряд із приватизацією, розглядати як фінансування дефіциту.
Видатки. Видатки державного бюджету зростатимуть повільніше, ніж доходи: держава планує витратити 1,38 трлн грн, лише на 10% більше, ніж у 2018 традиційного фестивалю підвищення соцстандартів перед виборами не заплановано. Помірно підвищиться «мінімалка» (з 3723 грн до 4173 грн). не заплановано різкого зростання зарплат державних чиновників, як це було у попередні роки. Попри зростання соціальних видатків на понад 30 млрд грн їх частка у ВВП значно скоротиться – з 16% до 14,9%.
Зважаючи на військовий конфлікт на Сході країни, видатки на оборону, громадський порядок та безпеку зростуть на 16.2% та сягнуть 6% ВВП. рівень зростання решти категорій видатків буде співставним з ростом номінального ВВП.
Загалом перерозподіл ВВП через державний сектор знизиться з 43,1% ВВП до 41,8% ВВП, що є позитивним моментом: економічна наука вважає, що держава із слабкими інституціями не може ефективно дати раду великому обсягу ресурсів, і надто великий перерозподіл ВВП через бюджет знижує економічне зростання.
Дефіцит державного бюджету у 2019 році планується на рівні 2,3% ВВП або 90 млрд грн, що мало би цілком задовольнити МВФ. Але, незважаючи на невисокий відносний обсяг дефіциту, його фінансування буде дуже проблемним. Справа у тому, що саме на 2019 рік припадають пікові погашення зовнішніх боргів. Тобто крім запозичень на поточні потреби, Україні доведеться запозичувати іще для виплат кредиторам за боргами, зробленими в минулі роки. Сума таких зовнішніх запозичень запланована на рівні 143 млрд грн., всередині країни для фінансування дефіциту 2019 року та погашення боргів минулих років уряд планує взяти у борг 202 млрд грн.
А поки уряд влізає в нові борги, щоб погасити старі та відсотки по ним, приватизація, що могла би стати джерелом для погашення дорогих кредитів, майже не рухається. «Зачаровані» 17,1 млрд грн від приватизації знову закладені в бюджеті-2019. Якщо, як і в минулі роки, реального продажу реальних великих об’єктів не відбудеться, за цими коштами також доведеться йти до кредиторів.
Ризики. Як і у минулі роки, є ризики невиконання бюджету у видатковій частині. У плані бюджету не враховано можливого зростання цін на газ, що може спричинити багатомільярдне зростання субсидійних асигнувань на оплату послуг та ЖКГ. Додатковий ризик може становити падіння курсу національної валюти, що може спричинити зростання видатків на обслуговування боргів. До того ж, у передвиборчий рік депутати скоріше за все захочуть продемонструвати виборцям щедрість за рахунок збільшення соціальних видатків.
Спеціальна окрема тема: податок на виведений капітал. Прибічники його запровадження та Мінфін по-різному оцінюють можливі втрати бюджету від зникнення податку на прибуток підприємств. Жваві обговорення на робочих групах іще точаться, але усі сходяться на тому, що сума буде велика. Пошук компенсаторів же за кілька місяців до закінчення року та напередодні виборів – справа, яку ніяк не можна вважати приреченою на успіх.