Точкою відліку щодо розвитку державної політики захисту населення від радону у США можна вважати початок 1990 років. В цей період були розроблені та оприлюднені Стандарти та протоколи щодо здійснення вимірів та заходів з пом’якшення впливу цього небезпечного для здоров’я людини газу. Згадані Стандарти та протоколи були визнані та інтегровані у систему ліцензування та сертифікації, діяльність спеціальної Агенції захисту навколишнього середовища (EPA), а також у національні програми підвищення кваліфікації. Такими програмами є Національна програма підвищення кваліфікації по радону AARST-NRPP) та Національна рада з радонової безпеки (NRSB). Але, як виявилось, створений механізм був недосконалий і на початку 2010 року у США виникла потреба у модернізації проти радонової політики.
Основним поштовхом до оновлення державної системи протидії іонізуючому випромінюванню, зумовленому розпадом радону-222, стали далеко не процеси у владних органах. Наприкінці 2010-их Америку захлеснув будівельний бум. У поєднанні з недостатньою добровільною активністю щодо протирадонових заходів багато Американських домівок виявилися під суттєвими ризиком, який у 2010 році оцінювався як співрозмірний показникам 1986 року. Саме тоді EPA здійснило останню Національну кампанію щодо оцінки радонових ризиків на рівні країни. Визнавши наявну проблему, дев’ять федеральних відомств почали шукати нові рішення та створили робочу групу. До розробки Федерального плану протидії радону долучилися Міністерство сільського господарства, Міністерство оборони, Департамент енергетики, Міністерство охорони здоров’я та соціальних служб, Міністерство житлово-комунального господарства, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство у справах ветеранів, Агенція з охорони навколишнього середовища, Агентство та Адміністрація загальних служб. Результатом діяльності робочої групи стали 33 зобов’язання, які кожен із суб’єктів прийняв та зобов’язавсь виконувати та відстежувати. Саме так у 2010 році у США з’явився потужний документ – Національна Стратегія Збереження Життів (A Strategy for Saving Lives). Стратегія базувалась на чотирьох підходах: а) тестування та впровадження заходів зі зменшення рівня радону за допомогою професійних служб; б) надання фінансових стимулів та пряма підтримка в ситуаціях де необхідні заходи зі зменшення рівня радону; в) запровадження практики будівництва з використанням підходів, направлених на запобігання радоновим ризикам; г) підвищення впізнаваності (інформаційно-освітній компонент). Основною метою Стратегії було щорічне збереження 3200 житів від раку легень, викликаного радоном, через виявлення та зменшення концентрації цього газу у 5 000 000 американських будівлях. Згодом до реалізації Стратегії долучались і інші суб’єкти. Приміром, у 2013 році вже дванадцять лідерів національних організацій, що представляли Уряд, об’єднались з некомерційними організаціями та промисловістю для розширення зусиль щодо усунення радонового індукованого раку легенів. Завдяки впровадженим підходам в США створено дійсно ефективну систему протидії надмірній кількості радону у будівлях. Особливо спрощеним і дійсно ефективним є механізм для звичайних мешканців. В США існує п’ять гарячих ліній з різних питань, пов’язаних з радоном. При цьому одна Національна гаряча лінія функціонує виключно для іспаномовних людей. У відкритому доступі існує радонова мапа США, де вся територія країні розділена на території по рівню наявності збільшеної концентрації радону. Загалом існує три такі зони. Кожен громадянин також має можливість купити спеціальне обладнання для здійснення замірів рівня радону у своєму помешканні. Таке обладнання існує двох типів. Перше — для здійснення швидких замірів, яке коштує приблизно 10-15$, друге для більш тривалого дослідження (radon test kits). Таке обладнання громадянин отримує поштою. Після отримання результатів особа може звернутись до консультантів, які нададуть роз’яснення та запропонують рекомендації. В разі необхідності здійснення заходів зі зменшення рівня радону у помешканні, в США існує спеціальний портал, де для кожної території наводиться перелік сертифікованих компаній, які можуть здійснювати такі заходи (radon mitigation contractor). Показовим є те, що у кожному штаті існує доволі значна кількість таких компаній. Приміром, у Неваді їх 19, у Вісконсині – 125. У США існує доволі деталізований перелік заходів, що можуть здійснюватись такими компаніями у будівлях для зменшення рівня радону. Загалом існує 13 таких технік. Завдяки таким технікам вдається знизити рівень радону на 99%. Коштує така робота від 800$ до 2500$, але, як правило, в середньому — 1200$.
З метою підвищення рівня сприйняття важливості зниження концентрації радону у США січень відзначається як Національний місяць протидії радону.
Разом з тим, у 2020 році Національна Стратегія закінчилась і Сполучені Штати стикнулись з необхідністю прийняття виваженого рішення щодо необхідності розробки нової Стратегії.
Кіровоградська область – від протирадонового буму до тиші.
Кіровоградська область, зважаючи на наявну ситуацію, також має необхідність у розробці програмного документа, призначеного для захисту населення від іонізуючого випромінювання, в тому числі від радону. До 2018 року, фактично на постійній основі в Кіровоградській області діяли обласні програми, направлені на забезпечення радіаційного захисту та ядерної безпеки в регіоні. Розробники програмного документа використовували підходи, що ґрунтувались на фактично отриманих даних та наукових розробках. Так, одним з основних компонентів Комплексної програми захисту населення Кіровоградської області від впливу іонізуючого випромінювання на 2014-2018 роки було здійснення відповідних комплексних радіометричних досліджень приміщень та води артезіанських свердловин на вміст радону, об’єктів довкілля для визначення активностей природних радіонуклідів, ступеню впливу медичних досліджень тощо.
Однак із закінченням дії програми в області склалась трагічна ситуація – стара закінчилась, а нова так і не з’явилась.
Хоча нова програма повинна була мати більш серозний статус – «Державна цільова». Саме така Державна цільова регіональна програма радіаційного і соціального захисту населення Кіровоградської області та міста Кропивницького, вже мала б діяти в регіоні. Для цього було розроблено відповідну концепцію, яка в більшості позицій повторювала аналогічну програму, що діє вже близько десяти років в Жовтих Водах. Це дійсно позитивний досвід щодо протирадонових заходів в Україні. Концепція державної програми для Кіровоградської області була розроблена за ініціативи Кіровоградської обласної державної адміністрації та Кіровоградської обласної ради. Документ передбачав системний підхід для комплексного та ефективного вирішення проблем, пов’язаних з негативним радіаційним впливом природного і техногенного характеру та пов’язаних з ними шкідливих чинників в регіоні.
Однак згадану концепцію так і не затвердили, залишивши Кіровоградську область без будь-якої програми, що мала б на меті захист населення та навколишнього середовища від радіаційного та радонового забруднення. Наслідком відсутності чинної програми та заходів є те, що проблеми, пов’язані з наявністю радіаційного та радонового впливу, фактично вийшли з інформаційного простору та фокусу роботи відповідних владних інституцій.
Разом з тим, замовчування проблем не вирішує їх. Кіровоградська область є регіоном з найвищим показником онкозахворювань. За останнє десятиріччя показник захворюваності на онкопатології продовжує збільшуватись. Приміром, у 2006 році Кіровоградщина мала 411 випадків на 100 тис. населення, що перевищувало середній показник по Україні на 23%, у 2016 році цей показник збільшивсь до 35,9% і у 2020 залишається на рівні вище 30%. При цьому окремі території області мають ще більше перевищення. Місто Кропивницький перевищує показник майже на 50%, схожа ситуація в Олександрійському та Бобринецькому районі. Окрім того, залишились незмінними показники радонового забруднення. Свого часу на Кіровоградщині в рамках проведення обласної програми «Стоп-радон» були виконані попередні дослідження вмісту радону-222 у повітрі приміщень 187 дитячих дошкільних та загальноосвітніх закладів. Аналіз результатів вимірів свідчить про те, що радіаційно-гігієнічний норматив для дитячих закладів (50 Бк•м-3) було перевищено у понад 70% обстежених будівель. При цьому доволі показовим є те, що з 30 обстежених будівель у Маловисківському районі, перевищення нормативу відмічалось у 23 будівлях, причому у 8 будівлях спостерігалось 5-тикратне перевищення, а у 3 будівлях —10-тикратн. У Компаніївському та Гайворонському районах були зафіксовані показники активності радону у повітрі приміщень навчальних закладів понад 1000 Бк•м3 та 2300 Бк•м3 відповідно, які є критичними (у 20-46 разів перевищують нормовані граничні показники). З невеликою варіацією така ж сама ситуація спостерігається і в інших районах області та обласному центрі.
Враховуючи наявну ситуацію, активісти актуалізують питання розробки та прийняття регіональної програми захисту мешканців області від радіаційного та радонового впливу.
На думку екоактивістів, доцільність та ефективність програмного методу розв’язання зазначених проблем є безсумнівною. Адже підтверджується як міжнародним, так і вітчизняним досвідом.