На жаль, маємо констатувати, що почасти замість по-справжньому міждисциплінарних навчально-освітніх програм здобувачам освіти пропонують лише їх імітацію.
Чим же вирізняється та організація міждисциплінарно-комплексного навчання, що варта як уваги, так і фінансових на неї витрат?
Найбільш очевидною неочевидністю тут є наступні позиції:
- по-перше, на вивчення теорії програмних дисциплін виділяється у рази менше часу ніж на практичні заняття з опрацювання завдань комплексного як змісту, так і формату виконання;
- по-друге, справа вивчення англійської (міжнародна мова у науці, культурі та сервісах і туризмі) ставиться так, щоб мільйони старшокласників і студентів країни ставали здатними нею користуватися майже як своєю державною мовою;
- по-третє, для підсумкового оцінювання рівня підготовки старшокласників/студентів використовуються письмові завдання комплексного змістуі (увага!) виключно на вміння застосування теоретично-фактологічних знань.
Натомість, для імітації існування міждисциплінарних навчальних програм достатньо, щоб «фізики» заучували як що називається у «біологів» і навпаки та тому подібні форми «освоєння» суміжних дисциплін.
Звісно, що при цьому під час тестування акцент робиться на оцінювання знання у цих суміжних/паралельних дисциплінах визначень законів, понять і тому подібної формально-наукової теорії.