ГлавнаяБлогиБлог Тараса Стецьківа

Заклик до опозиції – дійте!

Найгострішим питанням подальшого розвитку подій в Україні є утвердження Майдану і опозиції як ЦЕНТРУ ВЛАДИ, як центру довіри і легітимізації суспільних відносин, який є альтернативним до існуючого кримінально-владного центру.

Фото: EPA/UPG

Дві заяви від 31 січня: радника президента Росії Глазьєва, з одного боку і «Правого сектора» з ветеранами-афганцями – з другого, дають рамкове розуміння ситуації, що складається на цей час. Якщо Янукович не відновить контроль над українським суспільством силою, або опозиція не стане владним центром, який опанує ситуацію – то в Україні запанує хаос і протистояння. Цей хаос буде негайно підсилений з боку Росії, яка одразу запропонує себе в ролі єдиного третейського судді в українських справах.

Заява «Правого сектора» і афганців про готовність бути третьою стороною у переговорах між владою і опозицією мотивована справедливим покликанням на те, що влада і опозиція не досягають ніяких домовленостей з врегулювання надзвичайної ситуації в державі. Вона лише засвідчує відсутність реального центру влади та вказує на розщеплення політичних відносин в Україні. Адже зрозуміло, що, попри визначну роль у теперішніх подіях, і чи не найбільшу політичну адекватність вимог, «Правий сектор» не є окремою стороною в перемовинах загальнонаціонального рівня.

На сьогодні в протистоянні Майдану з режимом Януковича зберігається певна рівновага. Корінного перелому на користь повсталого народу ще не сталося. Одним з фактові такого перелому може стати формування в стінах Верховної Ради нової парламентської більшості, не підконтрольної Януковичем.

Цього можна досягти, якщо йти революційним, прецендентним шляхом.

Вважаю, треба негайно проголосити відозву Народної Ради (яка по факту є Народним парламентом Майдану) до українського народу і поширити її всіма можливими каналами зв’язку. Вона має містити три основні позиції:

Фото: EPA/UPG

а) Янукович проголошується політично недоговороздатною особою. Останні події показали перед українським народом і світом, що В. Янукович не спроможний до ведення політичного діалогу і до політичної домовленості. Не зважаючи на масове повстання народу проти насильства і несправедливості, він і далі розуміє своє перебування при владі як тотальний особистий контроль за всім, що відбувається в країні. Незаконні судові переслідування активістів, жорстокі катування, убивства, що продовжують здійснюватися, перетворюють владу, що фактично злилася з бандитськими угрупуваннями, у засіб кримінально-карного насильства над людьми. Це ставить Януковича поза законом і конституційно-правовим полем та ставлять на порядок денний питання усунення його від влади.

б) Звернення до парламентської більшості: піддаючись тиску Януковича і голосуючи за протиправні «закони» ви ще глибше потрапляєте у кримінальну залежність від нього і ризикуєте розділити з ним його долю. Ви маєте іншу місію – разом з Народною Радою творити конституційний лад і нові закони демократичної України.

На практиці це означає необхідність для лідерів опозиції швидко і ефективно провести перемовини з різними групами впливу всередині Партії Регіонів, десь пообіцяти, десь про гарантувати (самі розуміємо, що) і домогтися їх переходу на свою сторону.

в) Заклик до народу і Майдану: попередній тиждень показав вашу переможну силу, відмінено антиконституційні диктаторські закони, досягнуто відставки уряду Азарова. Завдяки вашим героїчним діям на Грушевського, стійкості Майдану і масовим протестним акціям в регіонах, ситуація змінилась на користь повсталого народу. Ті, хто ще не брали участь у протестних діях, піднімайтеся на боротьбу і це стане вирішальним ударом по кримінальній владі.

Фото: EPA/UPG

Завданням політичної опозиції ще від позавчора залишається структурно-організаційна розбудова руху спротиву і координація дії. Народна Рада, яка попри відсутність публічно-політичної діяльності явочним порядком набирає значення центру протестного руху. Нарешті, Виконком. Це назва виконавчого органу підкреслюватиме єдність керівництва в Києві з Народними Радами і їх виконкомами, що вже утворюються на місцях. Виконком має формуватися за напрямками активностей і складатися з референту (відділів). До прикладу, організаційно-мобілізаційна, інформаційно-аналітична, інтендантська, зовнішніх відносин, тощо. Виконком має складатися з 15-17 членів, кожен з яких відповідає за окрему референтуру. На чолі виконкому має стати голова, лідер спротиву, лідер Майдану.

До виконкому мають увійти організатори, яким довіряють і яких делегують різні середовища Майдану, не обов’язково лідери цих середовищ, але авторитетні для них люди. Виконком має негайно приступити до координації дій протестувальників, брати під контроль активності, що формуються знизу. Нагальною потребою стає стратегічне планування і координація дій на підставі зворотної інформації.

Продовження налагодження системи безпеки активістів і розбудова самооборони та вже здобутих позицій має критично важливе значення. Декілька тисяч добровольців самооборони – це те керівне ядро, на яке Майдан і повсталий народ можуть покластися. Однозначно слід збільшувати чисельність цих загонів, проводити їх вишкіл та ідеологічну підготовку.

Нарешті, останнє. Необхідний ще один широкий масовий наступ Майдану з за діянням нових громадянських сил, які ще не були залучені до спротиву. Цей наступ може відбутися з найбільш неочікуваного і незахищеного для влади та криміналу боку. Розглядаються різні варіанти. Можливо, наступ полягав би в «соціальному оточенні» активістів режиму в центрі і на місцях (ті тушок, силовиків, «яструбів») у місцях їхніх приватних у публічних комунікацій. Довкола місць проживання, маршрутів, місць праці і їхнього дозвілля.

Головний стратегічний задум тут полягає в тому, що повсталі люди поступово позривають і дедалі більше звужують поля комунікацій кримінально-владних структур, поступово нав’язуючи їм свої правові відносини.

Тарас Стецьків Тарас Стецьків , Активіст Євромайдану, польовий командир помаранчевого Майдану 2004 року.
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram