Україна є одним із провідних виробників сільськогосподарської продукції в світі. І це навіть при тому, що відсоток використання високих технологій в нашому агросекторі доволі низький – близько 10-15% порівняно зі світовими лідерами. Тому навіть важко уявити, які перед нашою країною можуть відкритися величезні можливості, якщо Україна почне на повну поєднувати дві галузі – агропромисловий комплекс та останні технологічні розробки. Фермери в світі все частіше використовують наукові розробки, щоб стати більш конкурентоспроможними та незалежними. Аерофотозйомки, карти ґрунтів та мільйони метеорологічних даних вже стали невід'ємною частиною АПК в багатьох країнах світу. Адже володіння технологією стає конкурентною перевагою. Також нові технології не лише вигідними з економічної точки зору, вони ще й мінімізують шкоду, нанесену довкіллю.
В Україні є ознаки того, що високоефективні та ресурсозберігаючі технології інтегруються в АПК. Звичайно, не такими високими темпами, як того хотілося б, але рух є. За останнє десятиліття агросектор значно просунувся вперед в плані використання IT-рішень. Тут впровадження систем точного землеробства з теорії плавно переходить у практику. Для багатьох фермерів питання витрачених ресурсів починаючи з техніки, палива, посівного матеріалу і закінчуючи кадрами та часом стало одним із ключових. Адже нові технології дають можливість не лише знизити собівартість продукції, а й допомагають досягати максимальних показників врожайності на кожному гектарі. Звичайно і в нас час не обходиться без таких фермерів, які не хочуть вкладати гроші. Мовляв, старі методи працюють і доцільності у впровадженнях не бачать. Проте таким скептикам світить роль аутсайдерів. Оскільки світові тренди диктують свої умови і приклади світових лідерів в сільському господарстві говорять мовою неймовірних цифр.
Яскравим прикладом є Ізраїль. Країна, якій вдалося фактично в пустелі створити унікальні умови для розвитку АПК. Сьогодні аграрний сектор Ізраїлю один з найбільш високотехнологічних у світі. Більше того, ця країна є однією і тих, яка активно експортує свою сільськогосподарську продукцію до країн ЄС. Феномен ізраїльського сільського господарства полягає саме в тому, що низький природний потенціал для розвитку галузі (менше 20% земель придатні для ведення сільського господарства) компенсується високою інтенсивністю та ефективністю впровадження інновацій. Традиційні методи ведення сільського господарства фактично не застосовуються в цій країні. А залучення інновацій допомагає досягти максимальної продуктивності галузі при мінімальних ресурсних витратах. Це саме те, чого часто бракує українському АПК.
В Ізраїлі давно людську працю виконують комбайни. Приміром, процес збирання мигдалю або фініків спеціальною машиною займає в середньому 30-60 секунд, тоді як ручна робота складає кілька десятків хвилин. А використання спеціальних комбайнів дозволяє знизити втрати продуктів з 10 % (при застосуванні людської праці) до 1-1,5%. І оригінальних та нестандартних прикладів в Ізраїлі можна наводити багато, починаючи від рекордних надоїв молока і закінчуючи виведенням нових сортів рослин за допомогою різноманітних способів гібридизації. Причому в останньому застосовується метод виведення нових сортів рослин шляхом схрещування існуючих, а не генних модифікацій продуктів. Хоча при цьому варто зауважити, що в Ізраїлі держава субсидує фермерам до 40% від вартості покупки і впровадження нових технологій. Програмне забезпечення, системи зрошення, інноваційна збиральна техніка - все це обходиться ізраїльським фермерам дешевше саме завдяки державним субсидіям. І саме за рахунок такого підходу і тісної співпраці державних та приватних секторів, країна тримає високий темп у впровадженні інновацій в АПК.
У сучасному світовому сільському господарстві надзвичайним попитом користуються GPS-трекінг техніки і контроль за використанням палива. Впровадження цих систем дозволяє в режимі реального часу відстежувати й автоматизувати переміщення техніки, а також контролювати витрати кожного літра палива. І, головне, що це вже не з розряду чогось надзвичайного та фантастичного. Адже у деяких країнах вже навіть успішно вдалося реалізуюти проекти, де поля оброблюються, взагалі, без людей. Один з таких почали реалізовувати в Шропширі (Англія) у цьому році. Тут використовувалися лише безпілотні літальні апарати та автоматичні трактори для збільшення врожайності зернових культур. Таким чином проект намагається довести, що сучасна ферма (або ферма в найближчого майбутнього) взагалі не потребує прямого втручанню людини. І це лише підтвердження тенденції, яка створилася за останні понад півсторіччя. Так з 1950 по 2010 рік, за даними Міжнародної організації праці (МОП), відсоток сільськогосподарських робітників знизився з 81% до 48,2% в країнах, що розвиваються і з 35% до 4,2% - в розвинених державах. І сьогодні цифри, безумовно, збільшилися не на користь людської праці.
Особливо важливу роль у сільському господарстві відіграють сьогодні безпілотні літальні апарати, відомі також як дрони. Безпілотники в змозі швидко збирати і обробляти дані, що дозволяє сільському господарству ставати високотехнологічною галуззю, яка основана на точних розрахунках. Безпілотні апарати здатні створювати точні 3D-карти, які можна використовувати для планування карт-завдань на посів. Також моніторинг дронами використовують, щоб оцінити темпи розвитку культур, наявність хвороб і навіть простежити обприскування пестицидами і гербіцидами. Це може бути і агрохімічна карта поля, згідно з якою будуть вноситься необхідні мінеральні добрива. А звичайний моніторинг посівів, в першу чергу, дозволить зібрати максимум інформації про поле, і на її підставі вирішувати, планувати і прогнозувати. І, головне, що прогрес і на цьому не зупинився. І все частіше безпілотників намагаються змусити навіть працювати в іншому руслі.
В першу чергу, саме за допомогою дронів в агросекторі прагнуть зменшити фінансові витрати. Приміром, серйозної економії можна досягнути при посіві, коли насіння або паростки завантажуються в спеціальні невеликі контейнери, які розпорошуються по полю саме за допомогою безпілотника. Звичайно, такі дрони коштують значно більше звичайних. Однак результат вартий того. Адже розпорошення виконується в рази швидше традиційного методу, при цьому кількість внесених добрив і мінеральних речовин значно економиться. А враховуючи, наскільки це вигідніше, ніж використання трактора, чи іншої сільхозтехніки, то аргументи всі на користь дронів.
Не варто забувати, що в такому економному руслі можна боротися і зі шкідниками: розраховувати, які ділянки потребують більше обробки, тим самим звести до мінімуму використання пестицидів, а також заощадити. Окрім того за допомогою безпілотників можна відстежити розвиток хвороб рослин на ранніх стадіях, що дозволить запобігати можливі втрати врожаю. А застосування спеціальних датчиків дають можливість не тільки виявляти хвороби, але і стежити за процесом одужання рослин більш точно. До того ж дрони з гіперспектральними, мультиспектральними або тепловими датчиками можуть ідентифікувати пересушені ділянки поля. І тут безпілотними можуть відіграти свою роль у зрошенні ділянки. І це не з галузі фантастики.
Ефективне втілення технологічних рішень у виробничі процеси може відбуватись лише за умови партнерства між державою, бізнесом та розробниками нових рішень. Багато людей неодноразово чули про неймовірний успіх в аграрній галузі Ізраїлю, США, Великобританії та Нідерландів, де IT-рішення в сільському господарстві застосовуються дуже широко. Проте українцям не варто дивуватися успіхам інших країн. Адже можливості власного аграрного сектору з використанням високих технологій ще не розкриті. А потенціал АПК дозволяє говорити, що в України є всі шанси в недалекому майбутньому бути в числі світових лідерів.