Далі більше: «Можливо, вийшли на пограбування століття!». До справи підключився знаний експерт з української старовини, голова комітету з питань культури і духовності Верховної Ради В’ячеслав Кириленко, який офіційно звернувся до міністра закордонних справ України, голови СБУ, міністра внутрішніх справ, міністра доходів і зборів та до Мінкультури з вимогою невідкладно провести перевірку фактів щодо «запланованого у лютому продажу в Москві унікальних монет часів Київської Русі, які ймовірно, нелегально вивезені з території України».
Я не знаю, чи звертався В’ячеслав Кириленко та редакція журналу «Музеї України» до експертів у царині нумізматики. Схоже, ні. Бо якби зверталися, то знали б, що те, що буде продано на російському аукціоні – два срібляники у дуже посередньому стані збереження та кілька гривень часів Київської Русі – назвати «безцінною колекцією», це дуже і дуже велике перебільшення.
Зрештою, чому не було стільки галасу коли такі самі речі були виставлені нещодавно у на одному з аукціонів Польщі (на території якої, до речі були знайдені – от справжня сенсація!), чи коли такі та значно кращі підбірки гривень та срібляників з року в рік продаються на українських аукціонах?
А тепер питання? Кому потрібно вчиняти бучу з приводу кількох срібних гривень (яких у наших музеях сотні!) та двох відносно рідкісних та погано збережених монет (яких в українських музеях теж немало і які зовсім не є унікальними)?
Можливо, відповідь на це питання у цьому повідомленні «Музеїв України»: «Музейники закликають президента України Віктора Януковича або патріотичні політичні сили 9 лютого тихенько приїхати в Москву й викупити колекцію, необхідно лише 1,5 млн. рублів, це вартість якогось джипу. Дипломатичними каналами переправити до Києва й урочисто передати якому-небудь державному музею з умовою публічного доступу».
При цьому, варто розуміти: вартість виставлених на продаж у Москві «раритетів» заледве сягає 10-12 тисяч доларів. Теж немало. Однак це аж ніяк не 50, які пропонували витратити «Музеї України». Тому цілком не виключено, що хтось вирішив трішечки підзаробити, роздувши скандал, щоб змусити Віктора Януковича гордо викупити «безцінний скарб» і передати музею.
Московські антиквари уже заявили, що готові подарувати колекцію Україні, якщо попросить Микола Азаров. Або ж продати українській стороні без аукціону, якщо такого звернення не буде…
У цій дивній та загалом невеселій історії про галасливість та некомпетентність є, втім, один позитивний вислід. Який полягає зовсім не у тому, що котрийсь із наших музеїв ймовірно отримає два срібляники. Можливо, ця історія дасть поштовх, для того, щоб держава врешті-решт звернула увагу на музеї, які уже дуже давно не отримують кошти на поновлення фондів. А разом з тим і перевірила, що все-таки залишилося у наших музеях і куди зникли справді безцінні та унікальні речі.