Президент Байден має намір вивести всіх американських військових і дипломатичних працівників сьогодні, 31 серпня, з Афганістану. Що станеться, якщо цього не відбудеться, нам наочно показали терористи ІДІЛ, підірвавши два десятка морських піхотинців США та сотні цивільних осіб поблизу входу в аеропорт Кабула.
А що буде потім? Складно сказати. Близько сотні країн отримали гарантії від талібів, що ті нададуть можливість їх громадянам покинути територію Афганістану. Очевидно, що евакуацію здійснюватимуть військові сили США і НАТО. Чи зможуть вони відчувати там себе в безпеці? Ні.
Нині кабульський аеропорт повністю закритий для всіх, у кого немає іноземного громадянства. Це означає, що сотні тисяч людей залишаться в країні, де їм потенційно загрожує розправа.
Хоче того міжнародне співтовариство чи ні, але йому доведеться домовлятися і вести перемовини з «Талібаном». Втім, до цього розвиненим країнам не звикати – з більшовиками, які влаштували різанину у власній країні, вони теж встановлювали дипломатичні відносини.
При цьому на території самого Афганістану почнеться протистояння на рівні різних терористичних осередків, виступлять також ті, хто просто не згоден з порядками талібів. Останні ж не зможуть усунути бойовиків; та їм це і не потрібно. Союзники «Талібану» з числа великих регіональних держав готові оплачувати послуги різного роду головорізів для подальшої дестабілізації регіону Центральної Азії.
Зниклі два трильйони доларів з бюджету США, тисячі вбитих і поранених американських та натівських військових, десятки тисяч загиблих військовослужбовців з числа афганських силовиків, повна перемога терористів і ганебна евакуація – ось це наочний результат афганської війни. І найнеприємніше, що все це відбувається за півтора тижні до двадцятої річниці терактів, що сталися 11 вересня 2001 року на території Сполучених Штатів.
Війну не соромно програти, навіть будучи великої державою. Соромно постійно брехати.
45-й президент США Дональд Трамп винен у підписанні Дохійської угоди між американським урядом і ватажками «Талібану» в 2020 році. Він винен в тому, що проставив в цьому документі чіткі терміни виведення військ Сполучених Штатів до 31 травня поточного року.
Зараз багато хто звинувачує Трампа і намагається захистити чинного президента США. Проте в афганській катастрофі винні всі чотири останніх глави Білого дому – від Буша-молодшого, який розпочав цей жах, до, на жаль, Джо Байдена, який не врахував багатьох чинників і піддав ризику багато життів.
Угода, яка була підписана в катарській Досі в кінці лютого 2020 року, передбачала, що американські військові моментально повернуть свої втрачені позиції й анулюють домовленості з бойовиками, якщо ті допустять терористичні атаки на своїй території різних радикальних осередків, і відмовляться комунікувати з урядом Афганістану.
Що ми бачимо на практиці? На підконтрольній талібам території ІДІЛ знищує американських військових, а афганське вище керівництво, яке й віддало владу «Талібану», після ганебної втечі залишається поза межами країни; решта ж чиновників приєдналася до сил опору. Чи означає це, що таліби порушили угоду? Так. Чи можна сказати, що Вашингтон закрив на це очі? Можна.
Президент Байден зазначає, що афганський уряд ганебно втік, а військові сили відмовилися вести бої за власну ж землю. Але це не зовсім так. Втік президент Афганістану, Ашраф Гані, проте багато високопосадовців, які здатні очолити країну, нікуди не тікали. Вони і зараз готові стати біля керма цієї держави.
Так, двохсоттисячна армія швидко здалася і вирішила перейти на бік талібів. Однак чимало військових загонів продовжували боротися, багато командирів (і цьому є відео підтвердження) були по-звірячому вбиті талібами. Але навіть не в цьому проблема! США і НАТО залишили афганські війська без повітряної підтримки, без союзних військ і вісімнадцяти тисяч підрядників, які забезпечували матеріально-технічну допомогу місцевим військовим.
Сильна афганська армія була тільки на папері, але навіть вона втратила 70 тисяч поліцейських і військовослужбовців за останні двадцять років війни за демократію, демократію, яка врешті-решт повернула всій країні тероризм.
Є ще один нюанс, про який замовчують у Білому домі. Згідно Дохійської угоди, таліби повинні були отримати 5 тисяч бойовиків, які перебували у в'язницях. Колишній афганський уряд на це не погоджувався. Ці затримані бойовики перебували на американській базі Баграм. Остання перейшла до рук «Талібану» разом з величезною кількістю стрілецької зброї, важкого наземного озброєння, з вертольотами і літаками. На момент закінчення війни таліби в військовому плані перевершували афганські сили. До слова, зараз Баграм успішно використовують росіяни для евакуації своїх громадян.
США кажуть, що вони попереджали всіх про необхідність евакуації. Це правда. Вони офіційно повідомляли іноземні посольства про це, починаючи з початку 2021 року. У багатьох держав була можливість вивести своїх громадян завчасно. Всі сподівалися на Вашингтон. А останній рятував тільки своїх, причому найнеобхідніших.
Можна, звичайно, говорити, що країни самі винні в тому, що раніше не схаменулися. Це, почасти, правда. Але ж ніхто з американських високопосадовців до моменту захоплення Кабула (хоча б за півтора місяці до закінчення всіх термінів для виведення військ) не вийшов і не сказав: «збирайте речі і тікайте!». А США, нагадаю, були, згідно з домовленостями в Досі, гарантами афганської безпеки.
Байден каже, що США прийшли до Афганістану лише з однією метою – знищити тероризм, – вони не хотіли і не збиралися там будувати демократичну й економічно розвинену державу. Брехня!
Ось цитата президента, який розпочав війну, Буша-молодшого: «Ми заохочуємо економічні можливості, верховенство закону, урядову реформу і розширення свободи в усьому регіоні».
А ось його заява від 4 січня 2004 року: «Демократичний Афганістан служитиме інтересам і справедливим сподіванням усього афганського народу та допоможе гарантувати те, що терор більше не знайде притулку на цій гордій землі. Ця нова конституція знаменує собою історичний крок уперед, і ми продовжуватимемо надавати допомогу афганському народу в міру того, як він будує вільне і процвітаюче майбутнє».
А ці слова сказав сенатор Джо Байден у 2001 році: «Ми сподіваємося, що побачимо стабільний уряд в Афганістані, який ... забезпечує фундамент для майбутнього відновлення цієї країни».
У 2003-му його позиція навіть стала жорсткішою: «Альтернативою будівництву нації є хаос, хаос, який породжує кровожерливих польових командирів, торговців наркотиками і терористів», – вказав він журналу Politico.
***
США не приховують, що пішли на угоду з талібами і вивели американський військовий контингент для того, щоб сконцентрувати свої зусилля на китайському напряму. Про це говорив і Радник президента Сполучених Штатів з питань національної безпеки Джейк Салліван. Цікаво, та зараз китайці щосили орудують на колишніх американських базах, «запозичуючи» військові технології США. Ба більше, ті ж китайці нині активно збирають всю фінансову, торгову документацію, дані про розробки різного роду родовищ, якими раніше володіла союзна Вашингтону афганська адміністрація.
Зараз практично весь Афганістан перейшов до рук талібів. Вони стали дружити з тими, кого США називають суперниками – з Росією, Іраном і з Китаєм (а також з їх союзниками). Всі названі країни спробують використати афганський фактор для посилення свого впливу в Центральній Азії. Це означає одне – дестабілізацію і нову терористичну загрозу. Європа теж не зможе почуватися спокійно. Нова міграційна криза (абсолютно неминуча) призведе до чергових терактів, а, отже, до радикалізації суспільства. Ось це – підсумок американської війни.
Що ж буде зі США? Нині афганську історію багато політичних оглядачів порівнює з ганебним виходом Сполучених Штатів із В'єтнаму. Після того як американці покинули цю азійську територію, вони на десятиліття припинили активні іноземні кампанії. Чомусь здається, що і цього разу нас чекає американська ізоляція. Якщо тільки глобальна ситуація вкрай не погіршиться.