На розгляд справи по суті суд виніс три питання: чи був літак збитий "Буком"? звідки стріляла система? і яку роль у цьому всьому відіграють чотири обвинувачених: росіянин Ігор Гіркін, який на час скоєння злочину був так званим міністром оборони самопроголошеної ДНР, його заступник Сергій Дубинський, Олег Пулатов, який тоді керував відділенням розвідки, та його підлеглий українець Леонід Харченко.
Інформація, зачитана в суді, є висновками слідства, зробленими на підставі аналізу зібраних у справі матеріалів, а не рішенням чи висновками суду. Справа налічує приблизно 65 тисяч сторінок, сотні аудіо- та відеофайлів.
Цього разу матеріали справи зачитувала суддя Хелейн Керстенс-Фокенс. «Перш за все суд обговорюватиме, чому саме слідство прийшло до висновку, що «Бук» був запущений з поля неподалік від Первомайського. Після цього ми розглядатимемо інші можливі місця. Ми сфокусуємося на слідстві та його результатах», – вказала вона.
Суддя попередила, що в матеріалах справи багато наочної інформації про те, як саме працює система «Бук», які дії слід виконати для того, щоб запустити ракету, і які ознаки запуску боєголовки можна знайти на місцевості.
Є чимала кількість свідків, які, «відповідно до слідства, вказують на запуск ракети з місцевості неподалік від Сніжного, Тореза та Первомайського».
«Спостереження цих свідків були зафіксовані в особистих заявах. Ряд свідків опитаний слідчою групою та слідчим суддею. З 20 свідків 12 сказали, що 17 липня вони бачили стежку диму. Вісім з них сказали, що бачили ракету чи подібний об’єкт у повітрі – бачили чи чули – і пов’язали це зі стежкою диму. Щодо того, звідки саме йшла стежка диму, то ряд свідків вказав на південь від Сніжного, у напрямі на Савур-Могилу та Первомайський, який розміщений між Сніжним і Савур-Могилою. Також у матеріалах справи є заяви свідків, які чули гучний вибух перед тим, як літак зазнав катастрофи. Також вони говорили, що бачили систему "Бук" у той день чи чули про неї», – зачитала матеріали справи Керстенс-Фокенс.
Вона зупинилася на свідченнях трьох свідків: Х48, С40 і М58. Усі троє заявили, що були поблизу місця запуску ракети – сільськогосподарського поля неподалік від Первомайського, на півдні Сніжного.
Перший свідок бачив машину з бойовою ракетою, яка проїжджала через пропускний пункт, який контролювався проросійськими бойовиками. Також він засвідчив, що саме ця боєголовка завдала удару по MH17. Другий свідок підтвердив дані та показав на мапі місце розташування СЗРК.
А от найцікавіші свідчення надав якраз третій свідок, М58 – «доброволець, який приїздив із Росії для того, щоб допомогти «повстанцям» і захистити росіян в Україні».
«Він воював на стороні терористів проти України і заявив, що в день катастрофи МН17 був на перехресті ґрунтових доріг між Сніжним і Маринівкою. Приблизно о 16:00 він побачив, що була випущена ракета, а пізніше того дня почув, що це була ракета «Бук». Він був у групі, підпорядкованій Харченку – одному з обвинувачених. Група прибула на день раніше на перехрестя з інструкцією щось охороняти. Він заявив, що чув звуки танка, і сказав, що в затінку дерев бачив «Бук». М58 також почув гучний вибух і побачив, як летить ракета, залишаючи позаду стежку смогу. Ракета летіла по прямій лінії приблизно 20 секунд, вибухнувши поблизу кабіни пілотів літака, який був у небі, потім вдарила літак, після чого літак почав падати».
Водночас М58 повідомив, що «ще до вибуху бачив, що літак був цивільний, і не бачив ніяких військових літаків».
«Цивільний літак більший за військовий винищувач, і цей лайнер летів на висоті від 9 до 10 км. Він був дуже здивований, що по літаку стріляли. Після того як він це побачив, він пішов у напрямку перехрестя, подивився на поле і побачив "Бук", з якого зникла одна ракета», – йдеться в матеріалах справи.
Свідок також розповів, що «спочатку люди (терористи) навколо нього раділи, тому що думали, що був збитий військово-транспортний літак ЗС України».
«Частина групи, яка була на перехресті, пішла на місце падіння літака, а коли вони повернулися приблизно через півтори години, то сказали, що це був не транспортний, а цивільний літак. З цього приводу всі дуже засмутилися. Вони швидко підготувалися до відходу, і через дві години свідок разом з цією групою повернувся на базу в Донецьку. Він завершив свою заяву, висловивши співчуття всім родичам, які втратили своїх близьких, і він хотів, щоб про це сказали під час слухань», – зауважила суддя.
У матеріалах справи також є рапорт щодо перевірки надійності заяви свідка М58.
Далі суддя перейшла до обговорення фотографій. Зокрема, через три години після того, як був збитий МН17, у Twitter з’явилося фото вертикальної стежки смогу, стосовно якої було сказано, що це з ракети, яка збила МН17.
«Фото було зроблено 17 липня о 16:25 жителем Торезу з балкона його квартири на 9 поверсі. Слідча група отримала фото, його опитали, були проаналізовані дані фотокамери, якою він зробив фото, і пару фотографій з картки пам’яті. Нідерландський інститут судової експертизи прийшов до висновку, що фото не є підробкою», – йдеться в матеріалах справи.
Крім того, Нідерландський інститут метеорології зробив експертизу, яка констатувала, що це не хмара чи слід літака.
Далі в слуханнях були матеріали про місце запуску з чисельними фото та відеоматеріали. Також у справі є посилання на допис від 22 липня на сторінці посольства США у Facebook. Американці оприлюднили супутникові зображення. «Зображені місце запуску, траєкторія «Бука» і шлях польоту МН17. Сайт посольства повідомляв, що приблизно у час, коли МН17 утратив контакт із диспетчером, з місцевості, підконтрольної бойовикам, спостерігався запуск ракети «земля-повітря». Була висловлена підозра, що це була ракета «Бук». 23 серпня 2016 року Офіс директора національної розвідки США в меморандумі підтвердив, що було помічено запуск ракети за 6 км на південь від Сніжного», – йдеться в матеріалах справи.
Слідство констатувало, що, базуючись на перевіреній інформації, місце запуску було ідентифіковане за 5 км на південь від Сніжного, 21 км на південний схід від місця падіння МН17.
Далі суд зупинився на специфіці використання «Бука», адже не кожна локація придатна для запуску. «Колишній командир екіпажу СЗРК «Бук» сказав, що система повинна бути розташована на відстані від 100 до 150 метрів від дерев, люди з метою безпеки повинні перебувати на відстані від 80 до 100 метрів, не повинно бути електричних дротів, до того ж ставити СЗРК потрібно на найвищій точці місцевості. Для того, щоб СЗРК могли заховати, це місце потрібно було обрати завчасно – задовго до моменту запуску», – озвучила матеріали Керстен-Фокерс.
Згодом суд перейшов до розгляду зібраних доказів, які стосуються розслідування альтернативних місць запуску.
Для початку він вивчив проросійську версію, яку раніше озвучували з території РФ два біженці із села Сніжного, що ракетний удар нібито здійснювався з території Амвросіївки, де базувалися підрозділи української армії та Нацгвардії. Слід зазначити, що слідча група зі самого початку, на підставі інформації виробника СЗРК, прийшла до висновку, що максимальний діапазон ракети "Бук" – 36 км, а отже, Амвросіївка не могла бути місцем, з якого було випущено ракету.
Другим місцем альтернативного сценарію названо Зарощенське. Суд сфокусувався на чотирьох супутникових зображеннях, продемонстрованих на пресконференції міністерства оборони РФ від 21 липня 2014, на яких зображено установки «Бук». Одна була розташована в окупованому Донецьку, а дві – на полі поблизу Зарощенського.
«Прокурор 15 жовтня 2014 року запросив від РФ оригінальні зображення, проте у відповідь вони відправили тільки копії. Після повторного запиту в РФ відповіли, що фото Зарощенського були знищені відповідно до правил. Слідча група наголосила, що російська влада не відповіла належним чином на запит», – зазначила суддя.
Також у матеріалах справи вказано, що, порівнявши фото міноборони РФ із даними системи Google Earth, слідство прийшло до висновку, що фото, продемонстровані російським оборонним відомством, значною мірою відредаговані у Photoshop.
«Тому слідча група вважає, що дата фото СЗРК у Донецьку була змінена на пізнішу дату, а фото із Зарощенського, ймовірно, були предметом маніпуляції», – повідомляється в матеріалах справи.
Крім того, суд, попри маніпулятивні звинувачення міноборони РФ та російського оборонного концерну «Алмаз – Антей», продемонстрував документи, які вказують, що «Бука», з якого саме завдано удару по MH17, в розпорядженні української армії не було.
Водночас слідство показало, що "Бук" має на озброєнні російська армія – в суді продемонстрували фото, зроблені в період з 2008 по 2015 рік. На першому, викладеному в соціальній мережі "ВКонтакте" військовослужбовцями 53-ї бригади РФ з Курська, сфотографовано 9М38М1, на другому - президент Росії Володимир Путін в оточенні військових високих чинів, а на задньому плані – ракетні системи «Бук».