Путін багато чого понаписував у статті, згадавши весь набір давніх пропагандистських кліше про «спільне існування українців і росіян від Київської Русі до наших днів». Спочатку виникло навіть бажання відповісти на кожен пункт: розповісти, як київські князі колонізували північ, як Андрій Боголюбський спалював Київ, розповісти про петровську анексію української церкви, про знищення Гетьманщини та русифікацію півдня та сходу України за часів Катерини II, про Голодомор, про Великий терор Сталіна, трійки, НКВС, ГУЛАГ - загалом, багато чого можна було б сказати Путіну.
Однак його текст - це не пошук історичних відповідей. Суть путінської статті зводиться до кількох фраз. Перша з них - Україно, віддай Донбас.
Президент РФ говорить, що Києву Донбас у його нинішньому стані не потрібен, він сам визнає той факт, що українська влада не піде на інкорпорування окупованих частин Донецької та Луганської областей за російськими лекалами.
«Судячи з усього, і все більше переконуюся в цьому: Києву Донбас просто не потрібен. Чому? Тому що, по-перше, жителі цих регіонів ніколи не приймуть тих порядків, які їм намагалися і намагаються нав'язати силою, блокадою, погрозами. І по-друге, підсумки і Мінська-1, і Мінська-2, що дають реальний шанс мирно відновити територіальну цілісність України, безпосередньо домовившись з ДНР і ЛНР за посередництва Росії, Німеччини і Франції, суперечать усій логіці проєкту «анти-Росія», - пише президент РФ.
Що це означає? Те, що Росія погрожує легалізувати своє загарбання. Яким чином? Поки що за допомогою м'якої анексії - провівши думські вибори вже цієї осені на території ОРДЛО. Якщо хто не знає, на окупованих територіях нині щосили розгортаються виборчі дільниці і проводиться посилена паспортизація. Згідно з останніми даними, за минулі пару місяців РФ змогла там роздати понад 130 тисяч документів. На жаль, президента Зеленського факт проведення Росією виборів на Донбасі мало хвилює. Він так про це і сказав, відповідаючи на питання LB.ua під час нещодавньої пресконференції.
Друга фраза, яка обумовлює суть статті Путіна, звучить приблизно так: якщо хочете окрему державу, віддайте землі, отримані за часів СРСР.
Путін стверджує, що Україна як держава може існувати тільки в тих територіях, якими вона володіла до 1922 року - до моменту підписання Договору про утворення Радянського Союзу.
«Хочете створити власну державу? Будь ласка! Але на яких умовах?... Республіки-засновники Союзу після того, як вони самі ж анулювали Договір 1922 року, повинні повернутися в ті межі, в які вони вступили до складу Союзу. Усі ж інші територіальні надбання - це предмет для обговорення, переговорів, тому що анульовано підставу», - вказує Путін.
Тут йдеться не лише про Західну Україну, Буковину та Закарпаття (лідеру РФ плювати, що вони свого часу були окуповані). Згадаймо слова Путіна, сказані у 2016 році про довільний розподіл територій більшовиками, - тоді він акцентував, що «Україні Донбас передали». Зараз він показує, як це відбувалося - шляхом створення більшовиками альтернативного проєкту УНР - Донецько-Криворізької радянської республіки. Вона включала сучасні Донецьку, Луганську, Харківську, Дніпропетровську та Херсонську області.
Нинішня стаття Путіна - це заявка на нові територіальні претензії Росії до України. І його мало турбує, що в 1919-1920 роках значна частина нинішньої Ростовської області з містами Таганрог, Каменськ і Шахти входила до складу УРСР, що остання вела з Москвою суперечки щодо ряду районів Слобожанщини (нині в складі Бєлгородської та Курської областей РФ).
Ось чому дивують слова, сказані окремими представниками Офісу президента України, про непослідовність Путіна, який, як вважають чиновники, мав би засудити створення самопроголошених адміністрацій в ОРДЛО. Але для російського президента тут усе логічно - він просто говорить, що спроби подальшої окупації України неминучі.
Третя ж фраза Путіна, що описує якомога краще всю суть його політики, ставлення до України, звучить приблизно так: ви - малороси, ваша мова - говір, а ідентичності у вас жодної бути не може, ви - частина імперії.
В одному з пасажів президент РФ вказує, що українська мова - говір, що виник у результаті регіональної особливості і завдяки таким письменникам, як Шевченко та Гоголь. Причому перший, як каже Путін, чи не російський поет із самої колиски, а другий - «патріот Росії, уродженець Полтавщини». Втім нічого іншого від людини, яка плутає твори російських письменників Толстого (уродженець Тульської області) і Буніна (уродженець Воронезької області), очікувати не доводиться.
Турбує інше - те, як Путін розподіляє території України: він це робить на імперський манер. «Південно-західні землі Російської імперії, Малоросія та Новоросія, Крим розвивалися як різноманітні за своїм етнічним і релігійним складом», - пише президент РФ.
Усе це говорить про те, що Путін не збирається відновлювати Радянський Союз. Він хоче відновити імперію. Однак це навіть і добре, тому що окремі українці, які застрягли в радянському минулому і бажають відновлення СРСР, у сучасну концепцію російського президента не вписуються. А значить - з часом імперський проєкт Путіна програє. За умови, що українці самі не здадуть позицій.