Дні, коли все почалося
23 січня 2020 року голова Китаю Сі Цзіньпін закрив на карантин місто Ухань через стрімке поширення нового коронавірусу SARS-CoV-2. Ці дії стали першим серйозним сигналом для інших держав упроваджувати власні протиепідемічні заходи в аеропортах і на кордонах, особливо у країнах, що межують із КНР.
Однак як з’ясувалося згодом, було вже запізно, адже перші випадки захворювання почали ще раніше фіксувати в усьому світі: 13 січня - у Таїланді, 15 січня - у Японії, 20 січня - у США, 24 січня - одразу три випадки у Франції і так далі. До кінця січня 2020-го на COVID-19 захворіли більш ніж 10 тисяч людей, 200 з яких померли.
Наприкінці 2020 року видання The New York Times опублікувало хроніку 25 днів, які передували рішенню китайського лідера заблокувати Ухань на карантин. Матеріал був створений на основі офіційних документів уряду КНР, внутрішніх джерел журналістів, наукових досліджень, а також цензурованої публічної інформації. Автори розповіли, що китайські вчені вже у грудні знали про стрімке поширення нового вірусу, але їх ніхто не слухав, а політики тривалий час не хотіли бити тривогу. Коли китайська влада почала вводити перші карантинні обмеження й інформувати решту світу про небезпеку SARS-CoV-2, вже минуло кілька тижнів, як науковці виявили коронавірус та описали його геном.
Через чотири дні після того, як Ухань закрили на карантин, інформаційне агентство «Сіньхуа» повідомило, що науковці Китайського центру контролю та профілактики хвороб зібрали 585 різних зразків довкілля з уханського ринку морепродуктів і виявили, що 33 з них мають сліди білків нового коронавірусу. Своєю чергою, тридцять один зразок з тридцяти трьох учені взяли з місця, де продавали диких тварин. Часто їх незаконно виловлювали у природі і забивали безпосередньо перед покупцем.
Коли ринок визначили як ймовірне джерело розповсюдження інфекції, ученим стало простіше вибудовувати теорії, звідки ж вона взялася. Вірусологиня та технічна директорка ВООЗ з питань COVID-19 Марія ван Кергове у коментарі The Guardian говорила, що за клінічними проявами хвороби в пацієнтів було відразу зрозуміло, що спалахи нетипової пневмонії викликає новий коронавірус тваринного походження. На основі генетичних досліджень учені виявили зв’язок між SARS-CoV-2 і коронавірусами, відомими раніше. Наприклад, епідемію тяжкого гострого респіраторного синдрому (ТГРС, англійською SARS) у 2002 році спричинив коронавірус, який через 15 років науковці виявили в кажанів. Однак оскільки взимку кажани залягають у сплячку, а подібні хвороби можуть переносити й інші дикі тварини, які продавалися на уханському ринку, підозри почали падати на панголінів і змій.
Досі немає чітких доказів того, що SARS-CoV-2 міг перекинутися від тварин людям. Так само як немає чітко вибудованого ланцюжка передачі — науковці припускають, що між дикими тваринами з ринку і людиною все ж має бути «проміжна ланка». Саме через те, що походження коронавірусу лишається загадкою, у світі почали циркулювати інші версії. Наприклад, що вірус штучно створили в китайських лабораторіях, звідки він якимось чином «витік». Або що ковід насправді вперше з’явився не в Китаї, а в Ухань SARS-CoV-2 потрапив через заморожені продукти.
З’ясувати правду мають розслідувачі ВООЗ, які прибули в Китай 14 січня. Однак не все так просто.
Місія ВООЗ. Чи здійсненна?
Це не перша місія ВООЗ до Китаю. Влітку 2020-го експерти мали дослідити, як Китай реагував на спалах коронавірусу. Але тоді ВООЗ так і не вдалося відвідати Ухань.
Другий виїзд експертів ВООЗ до Китаю супроводжувався скандалами. Тривалий час китайська влада не видавала вченим дозволу на в’їзд. Знадобилося кілька тижнів і великий розголос, аби комісія ВООЗ змогла потрапити в Ухань. Після того як вчені провели ще два тижні на карантині, 28 січня вони зрештою розпочали свою роботу. Керівництво ВООЗ при цьому багато разів наголошувало в медіа, що метою поїздки є не пошук винних, а виключно наукові дослідження, які дозволять уникнути подібних випадків у майбутньому.
Звісно, визначити джерело інфекції експертам ВООЗ у Китаї навряд чи вдасться. По-перше, тому що минуло вже надто багато часу — понад рік із часу початку пандемії у світі. По-друге, тому що ринок в Ухані, з якого все почалося, швидше за все, був неодноразово продезінфікований, а отже, жодних слідів заражених кажанів чи панголінів там немає. По-третє, тому що досліджувати щось у Китаї без участі самого Китаю неможливо.
Влада робить усе, щоб продемонструвати світу ідеальну картинку та відволікти увагу від КНР. Наприкінці грудня минулого року АР опублікувало дослідження, в якому йшлося про те, що Китай засекретив усі дослідження про походження ковіду. Також у грудні китайський суд виніс вирок громадській журналістці Жань Жан, яка повідомила про початок коронавірусної епідемії в місті Ухань. Її засудили до 4 років ув'язнення та звинуватили в «пошуку приводів для розбрату».
Китай уже тривалий час поширює різні теорії походження ковіду. Є парочка навіть таких, яким можна повірити. Наприклад, що вірус походить не з Уханя, відповідно, джерело зараження може бути не в КНР. Нещодавно на сайті одного з найбільшого репозиторію наукових досліджень і статей SSRN (Social Science Research Network) з’явився матеріал групи вчених, які стверджували, що до того, як потрапити в Китай, вірус міг поширюватися в Індії. Після розголосу наукової спільноти статтю швидко видалили, а з людьми, які її опублікували, так і не вдалося зв’язатися.
Ще одна теорія, яку підтримував Китай, була про те, що коронавірус дістався до країни через заморожені продукти, зокрема через лосося. Через заяву старшого епідеміолога Центру контролю та профілактики хвороб Зена Ґуанґа, що сліди SARS-CoV-2 були виявлені на обробних дошках для риби на оптовому ринку, почалася паніка і серед постачальників лосося, і серед рестораторів. Лосось вилучили з полиць великих супермаркетів Пекіна. Але згодом китайські чиновники все ж визнали, що імпортний лосось не міг стати причиною поширення коронавірусу.
Комісія ВООЗ взяла до уваги версію про те, що пандемія могла початися не в Ухані, але, здається, лиш заради того, щоб влада КНР допустила вчених у країну. Утім інші версії виглядали ще менш переконливо і більш конспірологічно. Наприклад, про те, що насправді ковід має італійське походження, а не китайське, або що у КНР коронавірус завезли американські військові.
Однак ученим украй важливо побачити місця, де все почалося. Протягом 12 днів у Китаї місія ВООЗ відвідала ринки живих тварин в Ухані, лікарні, різні центри контролю за захворюваннями та лабораторії, зокрема Уханський інститут вірусології, де досліджували коронавіруси кажанів.
Не біологічна зброя. Точно-точно?
Експерти ВООЗ уже розповіли деякі попередні дані, які їм вдалося зібрати в Китаї. Зокрема те, що коронавірус не походить із лабораторії. Після відвідування Уханського інституту вірусології керівник групи ВООЗ Петер Бен Ембарек повідомив, що враховуючи всі протоколи безпеки, вкрай малоймовірно, що вірус міг поширитися через витік з лабораторій.
Перші припущення про те, що коронавірус має лабораторне походження, з’явилися після березневої публікації The Washington Times. У ній колишній офіцер ізраїльської розвідки та доктор у галузі медичної мікробіології Тель-Авівського університету Дані Шогама заявив, що Уханський інститут вірусології досліджує різні небезпечні віруси. Пізніше редакція оновила публікацію, додавши, що немає доказів того, що вірус саме виготовляли в лабораторії, а не лише вивчали.
Пізніше про те, що коронавірус розробляли в лабораторії в Ухані, заявив ексголова Державного департаменту США Майк Помпео. Він розповів, що американська розвідка навіть має докази і продовжує збирати додаткову інформацію на підтримку цієї версії. Але жодних фактів так і не представив.
Про те, як улаштована лабораторія в Ухані, де вивчають найбільш патогенні мікроорганізми, ще у 2017 році писав науковий журнал Nature. Зокрема, у кабінетах для досліджень діють заходи найвищого, четвертого рівня захисту біологічної безпеки. Це означає, що всі працівники зобов’язані носити всередині засоби індивідуального захисту, митися в душі перед виходом назовні, а сама будівля оснащена спеціальними фільтрами для води, повітря та різних відходів. Крім того, лабораторія здатна встояти під час семибальних землетрусів. 2020-го публікацію оновили, додавши дисклеймер, що немає жодних доказів того, що ковід поширився з цієї лабораторії. У ВООЗ це також підтвердили.
Але все ж експерти ВООЗ не змогли визначити, як коронавірус потрапив на ринок в Ухані. Вони також не знають, яка тварина могла стати «проміжною» між кажанами, які є природним джерелом вірусу, та людиною. Адже найближчий родич таких кажанів мешкає за тисячі кілометрів від Уханя. Крім того, учасник місії зоолог Петер Дашак розповів у коментарі Bloomberg, що на початку пандемії багато людей хворіли або безсимптомно, або з легким кашлем, що не відрізнявся від звичайної застуди. Таким чином шляхи передачі можуть бути більш заплутаними і складними, ніж припускали вчені. Враховуючи ці дані, може знадобитися не один рік, щоб з’ясувати правду про походження хвороби, яка охопила планету менш ніж за кілька місяців.
