У мене таке трапляється, коли я готуюся до змагань. Я так втомлююся, що одного ранку прокидаюся і розумію, що не хочу вставати і йти на тренування. Не йду, а потім цілий день думаю про те, як я полінився і став на крок далі від своєї мрії стати чемпіоном. Фактично, я й не відпочиваю, а тільки гризуся.
Коли мене запросили на TEDxKyiv, я був страшенно радий. Мені сказали підготувати й надіслати текст свого виступу. Тоді до мене й завітала Лінь. Вона ніжно обійняла мене і сказала: "Уяви, скільки тобі потрібно витратити на це часу й енергії. Іди поспи". І на півтора тижні я пішов спати, доки мені вчергове не написали організатори. Тоді, на щастя, я згадав, чого насправді хочу.
Для боротьби із Лінню найважливіше заматися тим, чим хочеш.
Люди лінуються, тому що бояться
Вони бояться втратити можливості, час, а натомість втрачають усе.
Одного разу я лежав удома із травмою, і мені захотілося вийти на прогулянку. Я знав, як класно на вулиці, але я не знав, чи вдасться мені нормально спуститися сходами. Мені було страшно. І тоді прийшла лінь.
Рік тому ми з Марго Гонтар започаткували ініціативу "Доступно.UA" і почали змінювати громадський простір на доступний для всіх та мотивувати людей з інвалідністю до активного життя.
Пізніше народилася ідея зробити #ДоступноЧелендж. Ми зняли відео того, як я піднявся на львівську ратушу, здолавши 400 сходинок. Це був виклик людям з інвалідністю. Когось він змотивував просто вийти з дому, а когось – сходити в ресторан.
#ДоступноЧелендж ми втілили в життя за три дні. Бо тоді я вже був знайомий зі своєю лінню і розумів, що якщо відкладу навіть на трохи, то запал мине. Вже в той день, коли ми знімали відео, мені не дуже хотілося підніматися. Добре, що все вдалося.
Де виникає «треба», там виникає лінь
Британці дали нам грант на "Доступно.UA". Здавалося б, все чудово, де тут ліні взятися.
Але поки я займався тим на волонтерських засадах, мені все подобалося, і лінь мене не чіпала. А коли з’явився грант – обов’язок, то мені перехотілося працювати, незважаючи на те, що моя робота зараз і до того нічим не відрізнялася. Здавалося б, навпаки – я отримав додаткову підтримку.
Тому іноді буває важко сказати собі: «Не змушуй себе, а бажай!» Однак це необхідно.
Лінь приходить тоді, коли вирішуєш змінити все і одразу
Якось напередодні змагань я вирішив тренуватися тричі на день. Перше тренування було о шостій ранку. І, звичайно, я на нього не прокинувся. На друге тренування я також не йшов. Самі розумієте: який сенс, якщо заплановане вже й так не вдасться втілити.
Ввечері я шкодував про те, що не пішов на друге тренування, але все одно пропустив третє і вирішив почати все спочатку наступного дня. Там минув тиждень.
Врешті-решт, я все одно почав тренуватися по разу на день і потроху збільшував кількість навантаження.
Знайди мету – подолаєш лінь
Цього року я мав їхати на Паралімпіаду в Ріо зі стрільби з лука і з плавання. Але в один момент мені сказали, що коштів ні на одне, ні на інше не вистачає. Тож я лишився тут.
У мене зникла мета, і я цілий тиждень не виходив з дому, тому що із моєю лінню не було кому боротися. Не знаю, скільки б ще це тривало, якби тоді нам не пощастило із грантом на "Доступно.UA". А я згадав, що не за горами – мої запливи на Чемпіонаті України.
Отже, найголовніше – це усвідомлювати, навіщо ти щось робиш і що ти втрачаєш, коли ти цього не робиш. Адже лінь – це не причина, лінь – це наслідок.