Два місяці українська влада вустами своїх найпереконливіших представників доводила Україні, що рух окремих товарів через лінію розмежування з ОРДЛО — це невід'ємний елемент системи національної безпеки держави. Що Україна не проживе без донбаського антрациту, що спроби заблокувати торгівельні шляхи остаточно відріжуть від нас тимчасово окуповані території, що парасюки й семенченки розхитують човен саме в інтересах Москви, а припинення торгівлі з “ДНР” та “ЛНР” — це найкращий подарунок Путіну. Коли на сьогоднішньому форс-мажорному засіданні РНБО слово взяв Петро Олексійович Порошенко, здавалося, ніби позиція влади все так само непорушна. Президент довго говорив про “безвідповідальну антидержавну поведінку” та втрачені податки з окупованих підприємств, про гроші на пенсії та контрактну армію — й синхронізовані з терористами дії організаторів блокади... Аж тут, розставивши всі трикрапки після “Б” та довівши, що “негативний ефект блокади для всієї України абсолютно очевидний, але кардинально вплинути на окупантів вона не здатна”, Президент пропонує відповісти промосковським дестабілізаторам... блокадою! Повною законною блокадою всього того, на що задирав свою ніжку безвідповідальний хуліган Вовочка Парасюк!
Найнесподіванішим у цій пропозиції Петра Олексійовича, миттю підтриманій РНБО, виглядало формальне обґрунтування цього нелогічного кроку: блокада діятиме “доти, поки окупанти не повернуть назад під юрисдикцію України вкрадені українські виробництва”. Зрозуміло, що визнавати своє безсилля проти радикальних вуличних ультиматумів кишенькових “революціонерів” Коломойського, хай навіть і підтриманих українським суспільством, для Президента надто важкий удар по самолюбству. Краще обладнати виконання вимог Парасюка своїм ультиматумом до терористів, щоб ніхто, бува, не подумав, що кожен авантюрист сльозами й матюками може нагнути Петра Олексійовича в непристойну позу. Але який, до дідька, ультиматум, якщо ти сам щойно розповів, що “кардинально вплинути на окупантів блокада не здатна”, а терористи вже радісно женуть ешелони віджатого антрациту на Москву?!
З огляду на кумедність “ультимативної легенди”, спробу врятувати обличчя “сильного президента” можна вважати проваленою: оголошена РНБО блокада всього лише легалізує встановлений парасюками та терористичними експропріаторами статус-кво. І те, що за пару днів до засідання РНБО влада продемонструвала своє “а могла би і полоснуть” в Кривому Торці, ситуації не міняє — Порошенко не здатний опиратися тиску вулиці, навіть зрежисованому професійними провокаторами. Хоча принаймні відтягувати неминуче він уже навчився — якщо фейковий “Майдан” вкладників банку “Михайлівський” поклав Президента на лопатки вже за 10 днів, то проти блокувальників “торгівлі на крові” він протримався майже 2 місяці.
Найцікавіше в цій історії — що тепер співатимуть Парасюк, Семенченко й Соболєв, які, гнівно вимагаючи блокади, схоже, анітрохи не вірили в те, що Порошенко таки наважиться її запровадити. Бізнес-інтереси Коломойського, якщо вони справді були визначальними в цій історії, уже давно були в безпеці й без рішення РНБО, тож очікувати, що одноденні “майдани” саме тепер враз припиняться, не варто. А хлопці в розхитуванні ненависного режиму за ці два місяці набрали таких обертів, що зупинитися й оголосити “Перемога! Кривавий тиран-зрадник Порошенко покаявся та очолив нашу блокаду! Розходимось!” для них тепер — не менша ганьба, ніж для самого Порошенка капітуляція перед їхніми вимогами. Тож доведеться терміново шукати якусь іншу масштабну зраду — бо, скажімо, симпатичний для чергового повстання кейс із російськими банками Президент, слід нарешті віддати йому належне, знешкодив на випередження на тому ж самому засіданні РНБО.
Якщо ж нічого нового найближчим часом так і не намалюється, доведеться витискати з напівмертвої теми блокади залишки: залишити редути для “контролю за виконанням рішення РНБО” та щодня з матюками, бійками та сльозогінним газом оголошувати, що влада блокує транспортне сполучення не там, не так і не для того, і взагалі — не за те стояв редут! Хоча за що насправді той редут стояв, зараз уже, напевно, не зможе впевнено відповісти навіть Коломойський.