Об’єднання зусиль відносно новоствореного «Національного корпусу» і «Правого сектору» із «немолодою» «Свободою», яка вже побувала в уряді, рішення репутаційно неоднозначне.
Ще за президентства Януковича на парламентських виборах 2012 року, «Свобода» отримала 10, 44% голосів виборців, тобто 30 місць у тодішній ВР.
А після Майдану, під час створення нової коаліції, партія увійшла до парламентської більшості і зайняла місця в уряді. Тоді, Ігор Швайка очолив міністерство аграрної політики та продовольства, Ігор Тенюх став міністром оборони, а Андрій Мохник - міністром екології і природних ресурсів.
Та найбільш одіозним представником «Свободи» був генпрокурор Олег Махніцький, якій на посаді «прославився» не одним скандалом, примудрившись стати чи не більш одіозним, ніж його попередник Віктор Пшонка.
Білецький пояснює: таке об’єднання зі «Свободою» було нелегким, але необхідним. А те, що десь там ще присутній «Правий сектор», депутат згадує й зовсім між словом: «Організації ми (з ВО «Свобода», - ред.) і зараз різні. Вони - «Свобода», ми - «Національний корпус», є ще «Правий сектор», безумовно. Але у ідеологічному плані ми - українські націоналісти. Такі речі як об’єднання зусиль - дуже непрості для будь-яких організацій. Нам було надзвичайно складно переступити ці речі. Але ми зробили це сьогодні, щоб об’єднатися навколо світоглядних речей, не довкола єдиного списку, чи якихось посад. Світоглядних розбіжностей у нас немає, є організаційні.. Та сперечатися хто більший націоналіст ми точно не будемо», - пояснює Білецький журналістам у кулуарах парламенту. Він тут гість не частий – за два з половиною роки Раду відвідав тільки тричі. Та сьогодні у нього за спиною – «криша» у кілька тисяч хлопців, а у руках вимоги до парламенту (частиною якого він і сам є) і до влади.
Із Білецьким під парламент прийшли і лідер «Правого сектору» Андрій Тарасенко, і лідер «Свободи» Олег Тягнибок. Трійця повідомляє: «Українські націоналісти вирішили об’єднатись, щоб знищити владу».
Попри те що об’єднання «на трьох», у світлі софітів сьогодні купається в основному лідер «Національного корпусу». З поведінки нардепа можна подумати, що «Свобода» і «ПС» - тільки масовка, що має додати трохи електорату і допомогти пробитись у владу. До того, ж подейкують, що у Білецького президентські амбіції.
Вимоги націоналістів досить відверті: провести парламентські і президентські перевибори, на тлі цього твердження Білецького про те, що вони не гоняться за списками і посадами, викликає недовіру.
Кооперація націоналістів, двоє лідерів якого навіть не є членами парламенту, виглядає не надто загрозливо, принаймні на нинішньому етапі.
Тягнибок, у свою чергу, порадив теперішній Раді підготувати все необхідне для того, аби у разі дострокових, націоналістам було легше до неї пройти. А саме, на його думку, парламент мусив би ухвалити закон про вибори за відкритими списками та про імпічмент і призначити нових членів ЦВК.
Якщо ж такі вимоги депутатам не до вподоби – під вікнами їх чекають більше семи тисяч радикальних юнаків.
"Ми, українські націоналісти, об'єднані і рішучі як ніколи. І я вам обіцяю, що якщо ви не наважитесь це виконати (вимоги націоналістів – ред.), у нас вистачить сміливості, сили і рішучості саморозпустити цю Верховну Раду. Повірте, ми це зробимо. Ми зібралися для того, щоб почати боротьбу за владу, за те, щоб вона була не крадійська, а українська", - звертається Білецький до депутатів з трибуни парламенту. Виступає сам без нових союзників.
Окрім перевиборів, праві апелювали до таких гострих на сьогодні тем, як високі тарифи і торгівля з ОРДЛО.
«Самопоміч», яка є головним ініціатором блокади залізничних сполучень, через які перевозять вугілля з окупованих територій, спробу правих доєднатись до їхніх закликів оцінює скептично: «Говорити можуть багато. Потрібно йти у парламент і голосувати за відповідні закони», - каже нардеп від «Самопомочі» Єгор Соболєв.
Сама "Самопоміч" днями раніше організовувала мітинг на Майдані з вимогою прийняти власний закон про окуповані території і звинувачуючи владу у корупції.
А за день до маршу правих все із тими ж закликами дострокових перевиборів під Радою виступала партія «УКРОП» із кількома позафракційними депутатами.
Власне, перманентна вимога перевиборів – вже майже правило доброго тону. Білецький і Ко в цьому не оригінальні.
«Вони пройшлися і показали, що їх готові підтримати кілька тисяч хлопців. Думаю, це було основною ідеєю акції. Але у нас демократична країна, кожен має право висловити власну позицію», - розмірено розтягує депутат від БПП Олексій Гончаренко.
А от Олегу Ляшку така радикальність Білецького не сподобалась. Опозиціонер закликав об’єднуватись, а не дестабілізувати країну:
«Заяви Андрія мені нагадали, коли в 17 році матрос Железняк прийшов і сказав «Караул устал», і розпустили держдуму Росії. Чим це закінчилось – більшовицьким переворотом і всім іншим. Я думаю, що сьогодні не перевороти треба робити, бо це тільки на руку ворогу, а треба об’єднуватись всім патріотам заради того, щоб відбити російську агресію. Будь-яка дестабілізація - на руку Росії».
Взагалі Ляшку якось не до Білецького. У кулуарах тільки й шепочуться: формальні опозиціонери РП активно підіграють владі. За два дні до маршу, 20 лютого Радикальна партія, БПП і НФ підписали декларацію про солідарність. У ній три фракції погодилися на єдність «заради перемоги», що фактично означає укріплення більшості, а також – президентської влади.
Певно, в офісі СКМ в цей момент відкоркували пляшку шампанського.