Владимир Застава, Институт Горшенина: Добрый день, коллеги. Первый вопрос в режиме «блиц» к уважаемым экспертам: когда все-таки пройдут выборы мэра Киева, стоит ли ожидать, что они состоятся в этом году?
Александра Кужель, народный депутат от фракции «Батькивщина»: По закону выборы мэра Киева должны были пройти уже давно, крайний срок – весна этого года. Очень мало надежды, что для этой власти существует понимание закона. Поэтому три оппозиционные силы будут отстаивать вместе с киевлянами необходимость выборов. Оставлять Киев без власти является уже просто преступлением.
Олег Ляшко, народний депутат України: Я думаю, що вибори будуть у цьому році, і все залежатиме від того, хто із кандидатів отримає підтримку від влади. Якщо, наприклад, Порошенко домовиться і з владою, і з опозицією, то «регіоналам» буде вигідно провести вибори, щоб мати свого мера.
Цілком очевидно, що Попов не переможе, Партія регіонів не переможе, тому сьогодні вони шукають людину, яка номінально начебто буде не їхньою, але насправді буде їхньою. Отака гра зараз там відбувається. І якраз від того, чи знайдуть вони цю людину, залежить, коли будуть вибори. Якщо не знайдуть, виборів може не бути. Правильно пані Кужель сказала, що закон для цієї влади неписаний.
Валерій Карпунцов, народний депутат України, фракція УДАР: На моє переконання, вибори мусять відбутися у цьому році – і київського міського голови, і Київської міської ради. Тому що, як пані Олександра вже відзначила, у нас реально мера немає уже роки три, і Київрада не представляє та не репрезентує киян.
Терміни призначення виборів плавають у межах місяця – чи то кінець травня, чи то червень. Влада, як казав пан Олег, буде намагатися підлаштовувати дату виборів під себе, але я не думаю, що їх будуть перетягувати на 2015 рік.
Звичайно, юридичні причини не стануть головною засторогою для цього, але все ж таки тиск громадськості уже є немаленький, а чим ближче до виборів, тим він буде більшим. Тому думаю, що вибори пройдуть у цьому році.
Василь Горбаль, народний депутат України VI скликання: Тема виборів мера Києва і Київради обговорюється з 2008 року. Мені здається, непотрібно обговорювати проведення виборів на правовій підставі, як це не дивно. У нас Верховна Рада уже достатньо давно приймає політико-правові рішення – рішення, які є не досить чисті з точки зору права, але які можна пояснити суспільству з точки зору політичної доцільності.
Чи є політична доцільність проводити вибори у цьому році? Напевно, є. Кажу «напевно», бо це залежить від ситуації в парламенті. Поки що він заблокований.
Основна проблема в тому, що для всіх політичних сил тема Києва завжди була другорядною. Згадаймо, що до 2010 року мер Черновецький влаштовував фактично усі політичні сили. Крок із розмежування повноважень київського міського голови був зроблений вже Януковичем, хоча це можна було зробити і раніше.
Олександр Черненко, голова Комітету виборців України: Треба розуміти, що після 28 травня цього року, коли пройде 5 років з минулих виборів, у Києві не буде легітимної влади. Легітимного міського голови в столиці нема вже майже рік. А 28 травня закінчаться повноваження депутатів міської ради, включно з виконуючою обов’язки міського голови Герегою. Тобто кожен день після 28 травня означатиме, що у Києві немає легітимної влади. Тому вибори мають відбутися якнайшвидше.
Наступна неділя після 28 травня – це 2 червня, і це, як на нас, ідеальна дата для проведення виборів міського голови і міськради. Для цього потрібна відповідна постанова Верховної Ради. Такий проект зареєстрований, але треба, щоби робота парламенту відновилася.
Мій прогноз: у червні, максимум липні цього року мають відбутися вибори, і вони мають відбутися якомога раніше після 28 травня.
Володимир Застава: Дякую. Переходимо до обговорення. Пані Олександро, Ви кажете: будемо намагатися, є громадська думка. Ми знаємо, що за законом вибори вже мали відбутися. Це зараз залежить від ВР, ми всі розуміємо, як там проходять рішення. Чому Ви вважаєте, що влада зараз піде на те, щоб проводити вибори? От Ви згадуєте громадськість. Але чи Ви реально вважаєте, що люди вийдуть на вулиці Києва, аби відбулися вибори мера?
Олександра Кужель: Я кажу про право і про Конституцію України. Все, що проходить у країні, повинно відповідати Основному законові і чинним законодавчим актам. Те, що зараз відбувається у ВР, це унікальне і дуже важливе, бо це вимога виконання Конституції – щоб у нас у майбутньому не було посилання на те, що у парламенті приймаються політико-правові рішення, коли 50 людей голосує замість 200.
Для того і стоять сьогодні три опозиційні сили, щоби мати можливість впливати в подальшому на прийняття рішень, в тому числі які стосуються Києва. Я не згодна з паном Олегом у тому, що всім був дуже вигідний пан Черновецький. БЮТ завжди був з ним на ножах, як і УДАР.
Я хотіла би наголосити, що для нас дуже важливо перед виборами 2 червня – я повністю підтримую цю дату – прийняти закон, який змінить статус мера. Бо в сьогоднішньому вигляді мер нікому не потрібен – його посада гірша, ніж будь-яка представницька. Мер з чинними повноваженнями не може нічого вирішувати, ні на що впливати, але має дуже велику відповідальність перед громадою.
Також обов’язково треба повернутись до питання обрання мера у два тури. Це питання дуже важливе, бо столиця – це серйозна відповідальність країни перед майбутнім. Колись Катерині розказали, що Потьомкін робить якісь бунти на місцях. Їй говорять: «Царице, революція!» А вона відповідає: «Ні, революція робиться у столиці, а все інше – це бунти». Тому всі опозиційні партії дуже серйозно відносяться до виборів влади – а не тільки мера – в Києві. Це оплот демократії, європейської столиці, це є відповідність запитам киян.
Я впевнена, що ми вирішимо питання персонального голосування – хоч руками, хоч ногами, хоч бюлетенями, як завгодно – і проголосуємо не тільки за постанову про дату виборів, але й за закони про повноваження мера і про вибори мера у два тури.
Володимир Застава: Пане Олеже, всі погоджуються, що треба вибори проводити. Але ж влада не знаходить свого кандидата. Тоді що, Рада не проголосує за постанову про вибори, і вони будуть відтягуватися до безкінечності?
Олег Ляшко: Не знайде свого кандидата, який би зміг перемогти, або, наприклад, не знайде грошей на проведення виборів. Наприклад, у Львівській області мали відбутися вибори, але не відбулись під приводом того, що немає коштів на їх проведення.
Партії регіонів, нинішній владі не можна програвати Київ, бо це стратегічний плацдарм перед президентськими виборами: хто візьме Київ, той матиме великий вплив на результат президентських виборів. Якщо влада не матиме абсолютної, 200-процентної гарантії перемоги на виборах у Києві, то вона начхає на будь-який закон і не буде проводити ніяких виборів.
Влада сьогодні шукає конструкцію, як зробити так, щоб протягнути свого кандидата. Це може бути вовк в овечій шкурі, який декларуватиме не те, чим є насправді. Так було на парламентських виборах: ішли масово самовисуванці у округах, розказували, що вони ні від кого, але як тільки зайшли до парламенту, тут же побігли у Партію регіонів. Я не виключаю, що такий самий варіант буде у Києві, що прийде якийсь там, наче сам по собі, великий господарник, який насправді матиме домовленості із ПР. От я вже згадав прізвище Порошенка, який саме так може домовитися. Я застерігаю опозицію: з Порошенка такий же опозиційний кандидат, як Янукович єдиний опозиційний кандидат на президентських виборах у 2015 році.
Що ж до питання, хто стане мером, то все залежить від того, які будуть повноваження. Розумієте, якщо сьогодні мер як весільний генерал, то який дурень балотуватиметься на цю посаду. Наприклад, влада програє вибори, я стану мером, чи Горбаль, чи Кужель – очевидно, у неї є такі амбіції, – але Попов продовжить керувати ресурсами, бюджетом.
Олександра Кужель: Вы не Радикальная партия, можно, я «Ради-» уберу? За себя я сама отвечу.
Олег Ляшко: Пані Олександро, я, навпаки, Вам комплімент роблю.
Олександра Кужель: Я настолько хороша, что в Ваших комплиментах точно не нуждаюсь.
Олег Ляшко: Я не хотів би, щоб ми нашу серйозну дискусію перетворювали на базар. Може, Вам із Богословською варто поспілкуватися?
Щодо повноважень мера Києва. Київ сотні років тому мав Магдебурзьке право. І те, що сьогодні відбувається у Києві, коли фактично мер – це весільний генерал, який ні на що не впливає, - це злочин, це позбавлення київської громади можливості самоврядно вирішувати свої питання. Ви ж подивіться: треба було прибрати Черновецького – поставили Попова, прийняли зміни до закону. Якщо вони протягнуть свою людину на мера, вони знову приймуть зміни і скажуть: мовляв, ми повернули назад повноваження меру. А цей мер фактично буде працювати на владу.
Шановна пані Кужель казала про те, що БЮТ завжди був на ножах із Черновецьким. Але всі ж знають історію. Скільки людей від БЮТу пройшло в Київраду? 35. Скільки сьогодні залишилось у тій фракції? 8 людей. Де інші 27 людей ділись? Візьмемо голосування щодо земельних питань, хто за що голосував. Хто розтягнув тисячі гектарів землі в Києві, хто розтягнув майно у столиці? А сьогодні вони плачуться, мовляв, у бюджеті грошей нема. А їх знайти дуже просто – треба скасувати всі рішення Київради про виділення землі, повернути її, а потім продати. Не роздати «на шару», а продати.
А щодо того, що всі підтримували Черновецького, як каже пан Горбаль, то чого його підтримували? Бо кожен, незалежно від політичної орієнтації, отримав свій кусок землі, чи майна, чи ресурсу.
Володимир Застава: Ви будете балотуватиметесь на мера?
Олег Ляшко: Рішення з цього питання не прийнято. Хоча Радикальна партія буде брати участь у виборах. Вчора у нас була конференція, ми прийняли таке рішення, і я думаю, 10-12% візьмемо. А якщо нам робитимуть ще рекламу, то всі 20%.
Владимир Застава: Господин Карпунцов, мы говорим о том, что для должности мэра Киева очень важны возможности реализации. В частности, чтобы мэр также занимал должность главы администрации, потому что без ресурсов ничего не сделаешь. Как Вы сможете этого добиться?
Валерій Карпунцов: Є багато варіантів. Об’єднання повноважень мера і голови КМДА може бути перехідним варіантом. Але взагалі інститут адміністрації у Києві зайвий, як і зайві адміністрації у районах. Ці органи не представляють громаду, ними в основному керують люди, які не кияни, а «варяги» з інших областей. Більш того, голова КМДА виконує не властиві йому функції.
Звичайно, можлива наявність посади голови адміністрації, але ця посада має бути префекторного типу, на кшталт як у Франції. Голова адміністрації має лише контролювати бюджетні гроші, координувати роботу органів виконавчої влади і мати право на зупинення актів місцевої ради, але за певних умов. Лише це голова адміністрації має робити, більш нічого. Все інше – це самоврядні функції, вони у нашому законодавстві прописані.
На жаль, особливості, які містяться в законі про столицю, зводяться до посилення двовладдя в Києві. Тобто це не особливості щодо створення належних умов для виконання функцій столиці, як мало би бути. А двовладдя призводить до конфлікту і як наслідок до занепаду соціально-економічного стану Києва.
Треба приймати глобальніші зміни у законодавство, зовсім іншу редакцію закону про столицю, і перерозподіляти ці повноваження на користь громади, а не тих чи інших представників чи то Президента, чи то виконавчої влади, які до громади не мають жодного відношення.
Володимир Застава: Зрозуміло. Все ж таки, повернемось до виборів. Всім зрозуміло, що якщо опозиція не висуне єдиного кандидата, то шансів перемогти владу не так і багато.
Валерій Карпунцов: У опозиції буде єдиний кандидат.
Володимир Застава: І хто це може бути?
Валерій Карпунцов: Коли визначиться опозиція, вона оголосить спільне рішення разом.
Олександра Кужель: Це буде не просто опозиційний кандидат. Я хочу, щоби ви зрозуміли нашу стратегію. Ми хочемо, щоб не просто ми сказали, хто йде у мери, ми хочемо представити командний пул. Тобто хто з цим мером з трьох опозиційних сил йде поруч: хто буде відповідати за ЖКХ, хто за дороги, хто за охорону здоров’я. Тобто ми покажемо команду трьох опозиційних сил (може, інші ще партії з нами будуть), яка йде з цим кандидатом у мери. Бо один мер нічого не зробить. Кияни повинні бачити команду.
Ми говоримо про вибори в Київраду, але є ще й вибори в райради столиці. Ми відчуваємо, що їх повернення хочуть кияни. Треба ліквідувати райадміністрації, які не мають права сьогодні представляти киян і не відповідають їх вимогам щодо створення умов життя. Тобто треба відновити райради, це наші плани.
А щодо того, хто від опозиції буде йти у мери, то у нас є чітка, зрозуміла, прозора процедура. Для нас найголовніше, щоб ця людина сприймалася киянами. Крім того, це не має бути клоун – кияни ж розумні люди, вони все зрозуміють. Нам потрібна людина, яка знає, що робити після обрання. Він повинен розуміти, як організувати роботу команди, що таке управління, як працювати з бюджетом, розуміти державний менеджмент.
Єдине, що, я бачу, у Києві точно вже буде – це буде поява, крім влади і опозиції, серйозного пулу «противсіхів», яких готує та ж таки влада. Так робили з Ющенком на парламентських виборах восени. Він приїжджав і 90% свого виступу витрачав на те, щоб виступати проти Юлії Тимошенко. І зараз ми чуємо тут виступ, який Порошенко поганий, БЮТ поганий, всі погані. Я це вже чула, але дякую Богу, що Київ – це не окраїни, села, яким дуже подобається чути риторику проти всіх. Відповідальність за столицю, за країну кияни усвідомлюють.
Олег Ляшко: Я так розумію, пані Кужель, говорячи про «противсіхів», посоромилася сказати прізвище Ляшко, але має на увазі мене. Я хотів би задати зустрічне питання: а хіба не правда, що депутати Київради роздерибанили всю землю? А хіба не правда, що розвалилася фракція БЮТ? А коли ви говорите про загальні речі, про те, що ви будете робити, то перед тим розкажіть, що ви вже зробили. Опозиційні сили у 2007 році на дострокових виборах отримали більшість у Київраді, але «завдяки» вам Черновецький розграбував весь Київ.
Так, я проти тих, хто грабує Київ. Я за киян, на відміну від Вас, пані Кужель. І коли Ви згадуєте Ющенка, що поливав Тимошенко брудом, то Ви так само, як Ющенко, це робили. А коли Вам треба було отримати мандат, Ви почали Юлю захищати. До цього Ви розказували, що Тимошенко така-сяка і закликали Януковича брати владу в руки і наводили в країні порядок. Тобто треба мати передовсім якусь одну політичну позицію, а не так, що Ваша політична позиція залежить від того, де Ви отримуєте преференції.
Александра Кужель: В связи с тем, что господин Ляшко сам отреагировал на мои слова о «протывсихах», могу напомнить пословицу: «На воре и шапка горит». Я говорила не только о Вас, Вы на себя слишком много берете.
Ви один з них, не думайте, що єдиний. Ви просто підтвердили це своєю реакцією.
А щодо слів про «роздерибанили», то не тільки про землю і комунальну власність йдеться, а й про роботу підприємців. Питання незадоволення роботою Київради є. Чи є розуміння зради у опозиції? Та це зрозуміло. Не можна навіть вимагати від людей витримати перебування в опозиції, тим паче із такою владою, яка всіх просто в асфальт закатує. І перший приклад – це пан Ляшко, який втік з опозиції і зайняв позицію проти всіх, який був при Юлі і казав, як він її любив, навіть по-чоловічому, а сьогодні здивований, що інші люди її захищають.
Повертаючись до теми дискусії: дійсно, треба приймати такий закон, щоби була прозора київська влада.
Володимир Застава: Коли команда опозиції, про яку Ви, пані Кужель, сказали, буде публічно представлена?
Олександра Кужель: Коли буде оголошена дата виборів, буде представлена і команда. Не можна сьогодні підставляти людей.
Валерій Карпунцов: Давайте не кривити душею: ніхто не думає на коротку перспективу, бо це було б політиканство. Зараз зрозуміло, що найближчий рубіж – це 2015 рік, президентські вибори. І опозиції їх потрібно виграти, тому у цьому розрізі і розглядається це питання.
Владимир Застава: Господин Горбаль, как Вы считаете, на ближайших выборах мэра Киева у кого больше шансов победить: у единого оппозиционного кандидата, у представителя власти или у непартийного кандидата?
Василь Горбаль: Я спочатку відреагую на те, що вже було сказано, зокрема, щодо питання «противсіхів». Ми повинні розуміти, що це насправді «комунальні вибори», вибори, під час яких не тільки політична приналежність кандидата впливатиме на вибір людей, але й певне розуміння комунальних проблем. Згадаймо, що у багатьох містах і регіонах – це і Дніпропетровськ, і Одеса, і Київ – обирались до місцевих рад локальні проекти. Такі проекти будуть і під час майбутніх виборів. До цього потрібно спокійно ставитися і розуміти, що таке також буде. «Блок Черновецького» був одним з таких локальних проектів, як і ГАК.
Кілька слів про зради у БЮТі. Вони, насправді, були не при цій владі, вони були до 2010 року. Я пам’ятаю, як формувалися райради у 2006 році. Найбільш енергійними тоді були пани Мартиненко і Дорошенко. Маючи контакти із Черновецьким, вони поділили тоді Київ, визначили квоти, представники яких політичних сил очолять які райони. Пізніше до них приєднався БЮТ. Чому? Тому що рішення у БЮТі приймалися повільніше. Поки Семинога добігав до Тимошенко, проходив час, він не встигав. Єдине, що вони встигли, це добігти до Шевченківського району. У цьому районі Віктора Пилипишина підтримала широка коаліція, де були навіть ми, «регіони», правда, наших там було три каліки. І найбільше все-таки себе дискредитували перед киянами райради.
Але дійсно, потреба у місцевих депутатах – я сам відчував це під час парламентських виборів – звичайно, є. Тобто відновити місцеве самоврядування у Києві потрібно. Але у даному випадку ми говоримо про те, що неефективно працювали і райради, і депутати Київради.
Що ж до закону про столицю, то його ніхто не міняв, був виданий указ. Закон про столицю, який свого часу лобіював Олександр Омельченко, передбачає особливий статус столиці, але крім цього там більше нічого не написано. Столиця виконує столичні функції. Що це таке, це питання для дискусій науковців, політиків і все. Тобто, дійсно, є потреба хорошої роботи над цим законом, хорошої дискусії під час парламентських слухань стосовно того, як взагалі має адмініструватись столиця.
Можливо, ми дійдемо до думки, що столиця взагалі має адмініструватись напряму з Кабінету міністрів. Свого часу була ідея створення єдиного столичного регіону з огляду на постійні конфлікти щодо меж міста Києва. Тобто у нас є дві невирішені проблеми: як повинна адмініструватись столиця і яке має бути у ній місцеве самоврядування. Відповідно, з огляду на це, які мають бути взаємини градоначальника і керівників центральних органів влади. У нас це ніде не прописано.
Зі свого досвіду керування Львівською областю я скажу, що у губернатора зараз значно більше повноважень, ніж у голови КМДА, і навіть ніж у мера з повноваженнями, які були до розділу. Те, що мер зараз як весільний генерал, пов’язане із домовленостями із Черновецьким, який себе ніяк не проявляв.
Для влади, звичайно, найкращий момент був для проведення виборів – це одразу після Євро-2012. Треба було йти на вибори, тоді Попов взяв би друге місце і був би достатньо політично легітимним головою КМДА з огляду на той достатньо вагомий результат, який би він набрав. Питань було би значно менше, розрядилась би ситуація у столиці. Але був інший ризик, який завадив ПР прийняти таке рішення, - те, що програш виборів мера столиці став би темою парламентської кампанії. Тому на цей крок не пішли. Знову знехтувавши ситуацією у столиці, поставили пріоритетом парламентські вибори. Тому ми зараз є свідками невирішеності питання керівництва столицею.
Володимир Застава: Тобто Ви вважаєте, що зараз у господарника більше шансів виграти вибори мера Києва?
Василь Горбаль: Ні. Чим ближчою ставатиме президентська кампанія, тим більше вибори мера Києва будуть забарвлені політикою.
Олег Ляшко: Я думаю, що все-таки мером Києва має бути людина, яка захищатиме інтереси киян. Історія Києва знає господарників, зокрема один із них отут сидить, Іван Салій. Я думаю, що кияни пам’ятають цю людину, і він доволі багато зробив для Києва. Але то була інша ситуація. Сьогодні Київ, тим більше в переддень президентських виборів, має мати керівника, який захищатиме інтереси киян. Звичайно, у цього лідера має бути команда, яка знає труби, каналізацію, Бортницьку аерацію тощо. Але обличчям команди має бути політичний яскравий діяч, який вирве зубами повноваження для Києва, захистить бюджет, який, врешті, буде сваритися з Президентом і з прем’єром заради інтересів Києва.
Щодо райрад, то я вважаю, що треба скорочувати всю цю чиновницьку братію. У нас сьогодні в Київраді 120 депутатів. Для чого вони треба? Там вистачить і 30. Для чого ті районні ради, де по 50-70 чиновників? Порахуйте: на утримання кожного треба гроші, приміщення, машини тощо. Ці гроші краще направити на розвиток Києва. А щоб представляти інтереси киян, не обов’язково бути у Київраді, є самоврядні квартальні організації тощо. А бюджет має іти на вирішення проблем Києва, а не на те, щоб чиновникам давати кабінети, машини та преференції.
Володимир Застава: Пане Салій, от ми розпочали говорити про те, як має адмініструватись столиця. За яку модель ви виступаєте? За те, щоб мер і голова адміністрації – це була одна людина, чи за те, щоб повноваження були розділені?
Іван Салій, екс-голова КМДА: Я перш за все хотів би попередити опозицію, що у неї немає монополії на прихильність і підтримку. На попередньому круглому столі було сказано, що опозиція забере 100% на виборах у Київраду. Я попереджаю: не буде такого.
Я також хотів би наголосити на тому, що Київ робити відверто заручником президентської кампанії вже досить. Київ був заручником такої маніпулятивної технології, як «гречка», і ледве цього здихались, тепер він заручник політичної доцільності. Київ повинен вимагати виборів, і це повинні робити депутати передусім депутати, які пройшли у ВР від столиці. Я сподіваюся, що наступного разу блокувати парламент будуть депутати від Києва з вимогою прийняти постанову про дату виборів.
Треба покроково змінювати законодавство про столицю. Першим кроком повинно бути негайне прийняття постанови про оголошення виборів. Поки буде виборча кампанія, треба поправити закон про Київ. При цьому повністю партії з виборчого процесу виключати не можна, це буде крок назад на 20-30 років.
Я прошу киян і всіх домогтися виборів у два тури. Бо якщо мер обраний більшістю киян, ним центральна влада не зможе нехтувати. Якщо ж виборів у два тури не буде, то буде 40 кандидатів, переможець набере 15-20%, і на нього завжди зможуть давити.
Олег, ти мій друг, але ти неправий, райради треба відновити.
Олег Ляшко: Чим менше чиновників, тим більше порядку!
Іван Салій: Ми не у ВР, зі мною не сперечайся! І взагалі, коли ми почнемо обговорювати реальний стан в Києві?! Ви розумієте, що сьогодні плата за відсотками по кредитах – 1,2 млрд? Ця сума поглинає 300 млн, виділених на метро, 300 млн, виділених на міст на Троєщину, 186 млн – на дороги. Розумієте, ми вже платимо стільки за боргами! І ніхто ж не згадує, що в грудні взяли кредит. Тобто ми не знаємо реальної фінансової ситуації. І прошу, щоби всі наші депутати від Києва у ВР зібралися у бюджетному комітеті та розібралися із фінансами.
Київська влада каже: верніть нам 8 млрд [податку з прибутків фізосіб, який вилучається до держбюджету]. Але сьогодні проголосували бюджет, де передбачено зростання надходжень до бюджету на 35%. Звідки візьметься зростання надходжень від фізичних осіб на 17%?
Я займаюся галуззю будматеріалів і можу сказати, що падіння будівництва в Києві – 21%. Навіть в плані соціального розвитку Києва на 2013 рік написано, що буде і подальше падіння будівництва, бо нема фінансування. То звідки доходи збільшаться?!
Планується, що доходи від оренди землі будуть на 50% більші. Багато підприємств мають великі земельні площадки, і вони просто збанкрутують. Тобто прописані абсолютно нереальні надходження.
Якщо ти хочеш повернути 8 млрд, чого ж ти бюджет приймаєш, де приріст доходів – 35%? Микола Азаров візьме всі бюджети міст України і скаже: «Знайдіть мені ще міста, де ростуть доходи». Нема ніде такого. Тому в Києві ситуація абсолютно неконтрольована. Лунають безпідставні заяви про те, що здадуть метро «Теремки» до Дня Незалежності. Але я ж кажу: виділили 300 млн, з них 200 повернуть як відсотки за кредитами за минулий рік, залишиться 100 млн. А для того, щоб розвивати будівництво метро, треба мільярд. Для того, щоб міст на Троєщину будувався, треба теж не 300 млн, а мільярд, бо 300 млн тільки на Поштову площу треба.
Тому я хотів би наголосити, шановні: треба дуже швидко закінчити організаційні питання. Мені здається, що їх спеціально розкручують, щоб ніхто не думав, де ми є. А якщо не думає столиця, якщо столиця втратила свою місію, то нема і держави. Інтелектуальна складова у Києві була, є і, сподіваюсь, буде.
Я оце послухав… Я вам чесно скажу: якщо вас всіх послухати, то кращої кандидатури на мера, ніж я, немає. Хто може урівноважити все те, що ви наговорили? Я пройшов це все, було набагато гірше. Я знаю всі ваші 17 законопроектів. Я чесно вам скажу: якщо не буде мером людина, рівна або більша за мене за масштабом… Не може олігарх бути мером. Уже був Черновецький. Геніально зробив - продав банк, а все, що в Києві, бюджет, земля, стало його банком.
Тому я думаю, Олег перший, хто мене підтримає, потім опозиція...
Олег Ляшко: Іване Миколайовичу, перед тим, як підтримувати, можна питання: скільки Вам років?
Іван Салій: Ти мені скажи, скільки я працював!
Олег Ляшко: Скільки Вам років, я питаю? При всій повазі до Вас, ідіть няньчити онуків, дайте дорогу молодим.
Иван Салий: Олег, я тебе скажу: тебе нельзя Киев давать, потому что ты только должен вилами работать. И там сосредоточься, на родине.
Мені 70 років, але вже Черновецький показав, що таке молода команда, Тігіпко, Ющенко. Я молодим прокладу дорогу і тебе навчу. Будеш тоді великим державним діячем, коли будеш мати честь зі мною попрацювати. А на виборах мера переможе політик і господарник, тобто я!
Володимир Застава: Передаю слово пану Черненку. Хто може перемогти на виборах мера: політик, підтриманий владою, опозицією, чи господарник?
Олександр Черненко: Дійсно, у Києві виборці настроєні опозиційно, і єдиний кандидат від опозиції матиме дуже велику тут перевагу і дуже велику гарантію перемоги. Але є дуже багато «але». Є парламентська опозиція, є позапарламентська опозиція, є псевдоопозиція. Може піти кілька політиків під опозиційними гаслами і потрохи відбирати голоси.
Крім того, давайте не забувати, що чинний закон про місцеві вибори, за яким відбулися вибори 2010 року, дозволяє просто не допустити перемоги опозиційного кандидата – шляхом зняття з реєстрації, через голосування на дому, використання незахищених бюлетенів. Згадайте 2010 рік, як проходили місцеві вибори у всій Україні. Тобто треба не лише призначити вибори, а й змінити закон про місцеві вибори, і, дійсно, ввести голосування у два тури (хоча я не вірю, що більшість у парламенті на це готова піти).
Треба хоча би добитися прийняття якісних процедурних поправок до цього закону, бо опозиційний кандидат може не виграти вибори через фальшування, через недопуск до виборів.
Знову ж таки, треба знайти гроші. У бюджеті сьогодні немає. Вибори в Києві – це 50, максимум 70 млн гривень. Знайшлися мільярд гривень на відеокамери, ЦВК он прозвітувала, що зекономила 30 млн гривень на парламентських виборах, тобто ці гроші знайти можна. Але всі ці питання треба вирішувати в комплексі: не просто призначити вибори, але й змінювати законодавство.
Ми говоримо зараз про конфлікт на виборах мера, але давайте не забувати про вибори в міськраду. Якщо збережеться мажоритарна складова, багато політиків, які не потрапили у парламент, захочуть у Київську міську раду. У нас концентрація на київських округах людей багатих та відомих. Плюс багато зараз політтехнологів без роботи сидять. Тобто треба розуміти, що вибори на округах будуть дуже конфліктні, гострі та брудні.
Якщо ставити питання, політична чи ні посада мера Києва, то правильно сказав Василь Горбаль: перед президентськими виборами це політична посада. Навіть якщо обраний міський голова буде у конфлікті із головою КМДА, навіть якщо він не матиме підтримки у міськраді, він все одно використовуватиме цю площадку для своїх президентських амбіцій. Тому зараз буде битва не за Київ, а битва за Україну.
Василь Горбаль: Я хочу торкнутися виключно виборчого процесу, тих питань, які мають бути, напевно, акцентовані політиками у ВР при допрацюванні виборчого законодавства. Давайте скажемо декілька слів про ейфорію, яка зараз спостерігається у опозиційних сил, стосовно «гречки» або так званих мережевих технологій. Опозиція вважає, що ці технології вже не працюють у Києві. Як не працює?! Працює, показала дуже хороші результати.
Виграла не опозиція, а програла влада технологічно. Я стверджую, що якби технологічно певні речі влада зробила по-іншому: познімала б певних кандидатів за 2 тижні до виборів тощо, то була б ситуація 5 на 7 округів. І вже би дискусія була у зовсім іншому руслі. Згадаймо результат Пабата на Святошино – під 40 тис. голосів він набрав. Вадим Столар на Оболоні скільки набрав? Але в нього був в суперниках і Гурєєв, і інші - 4 офіційних «регіонали». Тому говорити про те, що виграла опозиція, не можна. Просто програла технологічно влада.
Штаб очолював відомий політичний технолог, депутат від «Нашої України», що перейшов у ПР, Валерій Борисов. Ну, він бачив таку конструкцію. Тому ейфорії не повинно бути стосовно того, що технології «гречки» не будуть працювати. Абсолютно нормально будуть працювати!
З приводу двох турів. Я не розумію, чому у столиці мають бути 2 тури. В інших містах не мають бути, а столиці мають. Це тому, що політичні сили не можуть домовитись? Це штучний механізм, щоб змусити політичні сили домовлятися. А якби Черновецький був ефективним мером, чи говорили би ми взагалі про 2 тури? Напевно, ні. Людина перемогла в одному турі, ефективний мер, всім подобається.
На виборах в Раду були два проблемні округи у Києві з протистоянням: округ Гереги і округ Пилипишина. Були ще протистояння на округах Ляпіної, Терьохіна. Тобто в Києві було достатньо протистоянь. Ми говоримо про можливість зараз застосування технологій фізичного захисту результатів виборів усіма кандидатами до Київради. Тобто нам потрібно чітко пропрацювати питання силових протистоянь на виборчих дільницях. Тому що можливі 120 протистоянь!
Володимир Застава: Пане Карпунцов, ви готові до захисту результату силовим способом?
Валерій Карпунцов: Звичайно, готові. Нами опрацьовуються різні технології протидії технологіям влади. Дійсно, ота «гречка» Черновецького, та його мережа пішла в небуття, тому що за цей час якісь бабусі вмерли, якісь постаріли, якісь зневірились. Але напрацювались нові мережі, про які говорив пан Горбаль. Це Столар, це Пабат, це Аделаджа, це Шлапак.
Неправда, що опозиція в ейфорії – нема ейфорії. Подивіться на округ Чумака. Довгий працював не рік, не два і не три на тому окрузі, там була його голова адміністрації, туди було закинуто під 10 млн доларів. Але об’єднаний кандидат виграв! Що було дійсно сенсацією, тому що ніхто не сумнівався у перемозі Довгого при такому ресурсі.
Що буде на цих виборах? Будуть продукувати міні-проекти. Це будуть «противсіхи», господарники. Подивіться: 15 фракцій у Київраді. Там є фракція Шлапак, інші, які наплодилися після розпаду фракції Черновецького. Де-юре ж фракції Черновецького немає у Київраді, хоча кияни обрали цей проект. І от такі міні-проекти будуть намагатися набрати 3%, спонсоруючись владою, для того щоб об’єднатися знову у провладну більшість.
Зрозуміло, що усім цим проектам опозиція буде протидіяти, а фізичний захист результатів виборів буде одним із елементів. Він потрібен, я послідовний прихильник саме фізичного захисту результатів, тому що маємо у 2008 році практику, коли фізично ми відбивали оці всі «світлофори», які робили деякі кандидати, псевдоопитування. І жодної заяви у міліцію не було! І ми десь після другої години – о 12-й почали фізично захищати результати виборів – вже домоглися зупинення цього вкидання.
Стосовно бюджетних коштів і закидів пана Олега щодо «держиморд» хочу сказати, що так само зараз влада каже: от, блокуєте ВР, 2 млн кожного дня збиток. По-перше, це брехня відверта, а по-друге, за один день роботи парламенту можуть прийняти Кримінальний процесуальний кодекс 40 депутатів, можуть збільшити пенсійний вік, можуть створити нову монополію, яка мільярди витягне із кишень наших людей. Так що не треба очі замилювати, це зовсім інше.
Олександра Кужель: Мені дуже сподобався виступ пана Салія, що торкався економіки. Я наголошувала багато разів, що на сьогодні ніхто не знає до кінця фінансову заборгованість столиці. Більше 15 млрд сьогодні є боргу, ще взяли 3 млрд, тобто вже 18 млрд, можна вважати. Це те, що вже публічно оголошено. А це у перерахунку на кожного киянина страшні суми. І нема розуміння, куди ці гроші вклали. Бо те, що робили до Євро-2012, то були вкладення Кабміну.
Я бачила, як вони покривали гору навпроти будівлі уряду найдорожчою травою! Таку траву не кожна багато людина собі дозволить на дачі покласти. Через тиждень вона висохла, і вони покладали нову. Перепрошую, з такою владою у нас ніяких грошей не вистачить.
Якщо треба допомогти Києву, показати, де взяти гроші, то я можу. В чинному бюджеті України є дуже багато програм, які відверто корупційні і на які не потрібно витрачати жодної копійки. Наприклад: до мене в комітет звернулася серйозна швейцарська фірма, яка пропонує Україні безкоштовно, за свої власні кошти, встановити по всій країні охоронний відеозапис. Найкращі новітні технології пропонуються МВС. За їх підрахунками, на це вони витратять 63-68 млн євро. Кажуть: «Ми хотіли би показати, але МВС з нами не зустрічається».
Через день я читаю стенограму засідання уряду: прийнято рішення про виділення МВС 5,9 млрд гривень на установку апаратури! При тому, що у нас її нема, нам пропонують її безкоштовно. І таких програм дуже багато!
Дійсно, проблема фінансування Києва – одна із найважливіших. Це є столиця, яка потребує серйозного фінансування.
Щодо райрад. Я хотіла би, щоби ми говорили не про відчуття, чи подобається хтось, чи ні, а до історії самоврядування. Ради з’явилися, коли об’єднання людей обирали представників, яким вони довіряли своє життя, щоб вони створювали їм умови. І тільки людина, якій я це довірила, може вирішити, чи будувати дитячий басейн, садок тощо. І я їй дала на це мандат. І представницька функція не може виконуватись людиною, призначеною Президентом, і якій сказано, скільки принести.
За 3 роки цієї влади жодного конкурсу щодо перевезення пасажирів в Києві не було проведено, в порушення всіх законів. Я запитала у пана Попова, чи знає він, що кожен маршрут кожен місяць приносить в КМДА по 50 тис. гривень. Він каже: «Я готовий говорити про це на круглому столі». І вже підтвердив цей факт депутат від Партії регіонів, який відповідає за перевезення. Досі не було проведено круглого столу. Три роки – жодного конкурсу. І ми питаємо, де брати гроші?!
Чому ми об’єднуємось? Та не тому, що нам треба боротися із ПР, а тому, що ми не можемо допустити, що її стиль управління відповідає демократичним принципам і інтересам киян.
А щодо «господарників», то мер повинен бути моральною людиною, він не має мати гачка, за який можна його тримати. Мер не може бути людиною, яка боїться, що у нього щось можуть забрати. І мер повинен бути людиною, яка зможе команду об’єднувати. І найголовніше: він повинен не тільки ставити завдання, а й контролювати їх виконання. Є сьогодні питання щодо розуміння вимог киян до посади мера. І я маю надію – серйозна ведеться робота трьох опозиційних сил – що це не буде питання емоцій, а що це буде питання відповідальності перед киянами за ту команду, яку ми представимо.
Олег Ляшко: Я думаю, що головне завдання київських виборів має бути звільнення Києва від ПР. Бо з перемоги в Києві почнеться перемога у всій Україні, от що на кону. І тут, справді, треба об’єднувати зусилля, бо якщо Київ буде окупований ПР, якщо вони внаслідок маніпуляцій і технологій матимуть більшість у Київраді, якщо влада отримає свого гауляйтера, яким сьогодні є Попов, то це означає, що вони цю свою перемогу поширять на всю країну. І тому надзавдання – це звільнити Київ від ПР. Але коли будуть ті вибори, невідомо. Також все, про що ми говоримо – два тури, зміни закону про місцеві вибори, нам, опозиційним депутатам, буде дуже важко прийняти.
А на сьогодні питання номер один, я вважаю, це притягнення до відповідальності нинішніх керівників Києва, через яких страждають тисячі киян. От недавно, згадайте, який «сракопад» був у Києві! 600 людей за одну добу потрапили у лікарні. За це Попов має нести відповідальність, і я вважаю, що його за це треба притягнути до кримінальної відповідальності, розібратися, чому не вжили заходів. А у нас так - сотні людей постраждали, а ніхто за це не відповідає, обмежилися зняттям голів райадмінстрацій. А хто людям компенсує витрати на лікування?
Тобто я вважаю, що до виборів має бути чітко поставлене питання про притягнення до кримінальної відповідальності Попова. І взагалі, я вважаю, що Попов, якщо він справді вболіває за інтереси киян, має вийти на Майдан Незалежності і спалити квиток Партії регіонів, членом якої він є. Він має вийти з ПР, якщо він розказує, що ця партія грабує Київ. Чого він продовжує у ній перебувати? Тобто це люди, які сьогодні шкодять нашій країні і шкодять столиці. І завдання Радикально партії – можливо, і з вилами – вичистити Київ від ПР.
Олександра Кужель: А ви знаєте, що у Києві є новий податок? Називається податок на стічні води. З підприємців збирають гроші на люки, на прибирання калюж і снігу. Це податок, який не передбачений законодавством, його просто збирають.
Олег Ляшко: Так само, як колись збирали за вхід на цвинтар. Насправді проблема наповнюваності київського бюджету вирішується не за рахунок запровадження нових податків. Треба повернути у власність Києва всю землю і майно, які за ці 5 років роздали. Я 23 роки живу в Києві, я знаю, що на Печерську у нас сотка землі 2 млн доларів коштує, а нам розказують про те, що в Києві немає грошей.
Василь Горбаль: Я ще раз хотів би наголосити, що ми обговорюємо виключно політичну складову виборів у Києві, протистояння влади і опозиції. А обговорення реальних проблем управління в столиці фактично не обговорюється. Як правило, ці проблеми останнім часом піднімають у Києві виключно громадські організації, які не будуть мати шансів бути представленими у Київраді.
Щодо мережевих технологій. Я не хотів би, щоби було враження, нібито мережеві технології використовує тільки влада. Насправді є дуже велика кількість людей, яким байдуже це протистояння влади і опозиції, і будь-яка соціологія це підтвердить. Багато людей вибирають для себе якусь третю нішу, і тому вони голосують за людей, які використовують мережеві технології. Це для них є абсолютно морально. Є також багато людей прагматичних, які міняють колір своїх партійних прапорів в залежності від того, хто при владі.
Чиновники фактично у Києві не міняються, вони одні й ті ж. Деяких з них можна зустріти на фотографіях всіх партійних з’їздів – «Нашої України», «Батьківщини», Партії регіонів. Про моральність тих людей, які будуть вести провідні політичні сили, також треба говорити. Те, що у ВР мало «тушок», - це дуже сумнівна гарантія. Щоб знову не повторилося те, що було у 2006 році, 2008 році.
От мене запитували, а що роблять у Шевченківському районі бігборди з якимись невідомими обличчями. А там, я знаю, вже все поділила місцева влада, пан Федоренко – заступник голови Шевченківської райадмінстрації. Тобто цей процес повторюється, говорити про те, що хтось провів роботу над помилками, не можна – жодна політична сила цього не зробила. Вважають, що перемогти можна на політичних гаслах. Тим більше, що влада останнім часом робить багато політичних помилок. Всі достатньо розслаблені, але неготові до повноцінної роботи з управління столицею.
Олександра Кужель: Таке застереження. Якщо залишиться мер як англійська королева, то я вважаю, що для будь-якого політика стати мером – самогубство. Наприклад, якщо це буде представник опозиції, пан Ахметов, якому належить «Київенерго», відключить енергетику, а винен буде мер. Будуть казати, що його треба судити, як ось пан Ляшко про Попова. Із водоканалом, облгазом та ж ситуація. Тому тут нема політики, тут є питання відповідальності перед громадою.
Василь Горбаль: Якщо говорити про відповідальність, то «Наша Україна» і БЮТ не мають права брати участь у столичних виборах взагалі.
Олександра Кужель: І «регіони» теж.
Олег Ляшко: Так ото всі йдіть, і хай нові приходять!
Олександра Кужель: А ви новий?
Олег Ляшко: Звичайно. Новіший, ніж Ви, пані Кужель.
Володимир Застава: Шановні журналісти, ваші питання.
Журналіст: У мене питання до пана Застави як до модератора, і потім до всіх. Чому не запросили представників чинної київської влади? Зрозуміло, що Попов – небожитель, не прийде, але є його представники, представники Київради. Також чомусь не прийшов представник Партії регіонів, хоча його й запрошували.
Володимир Застава: Питання риторичне, я не можу відповідати за тих, хто не прийшов. А представників київської влади ми, звичайно, запрошували.
Олег Ляшко: Я думаю, що це очевидно: їм немає чого сказати, тому вони й не ходять.
Олександра Кужель: Це вже не вперше. На жаль, в останні два місяці це стало нормою – ви бачили, що на «Інтер» жодна людина із ПР не прийшла. Тобто вони практично зробили ситуацію ігнорування публічного діалогу. Вони розрахують натомість на повне паплюження права і законів, мовляв, «говоріть, говоріть, а ми своє робимо».
Якщо би прийшли хтось із заступників Попова, було б цікаво. Але я розумію, чому вони не можуть прийти – від них нічого не залежить. В тому числі і від Попова – я його добре знаю, і не можу сказати, що я до нього погано ставлюсь. Я йому не заздрю.
Журналіст: Питання до всіх учасників. Як ви ставитеся до ідеї Єфремова про дочасні вибори на півтора року. Хто на них піде, яке коло учасників? Поки що лише Микола Катеринчук сказав, що він погоджується йти у мери.
Олександр Черненко: Я поясню питання. Оскільки вибори у Києві вже давно вийшли за межі правового поля, то зараз іде дискусія про те, чи це будуть чергові вибори, бо закінчуються повноваження Київради, чи позачергові. Чергові вибори, слід зазначити, треба одночасно призначати по всій Україні.
Якщо це будуть позачергові вибори, то київська влада буде обиратися до 2015 року, коли відбудуться по всій Україні чергові місцеві вибори. Відповідно, якщо це будуть позачергові вибори, то і мер, і Київська міська рада будуть обиратися до осені 2015 року. Це значно може вплинути на склад учасників виборів. Тобто тут є дуже серйозна правова колізія.
Валерій Карпунцов: Цю колізію зробило славнозвісне рішення «конституційного донецького суду», яке пролобіював Черновецький, думаючи, що для себе. Ясно, що політичний вихід є, не може бути ніяких позачергових виборів, закінчились повноваження київської влади.
Хочу ще звернути увагу, що від того, позачергові чи чергові будуть вибори, залежить і порядок формування територіальних комісій. Якщо це позачергові вибори, то ми залишаємо квоти тим фракціям та партіям, яких вже немає. Звичайно, що політичне рішення буде стосовно дати. Тобто мають бути чергові вибори, а потім, якщо не поміняється законодавство за 1,5 року, треба робити одночасно позачергові по всій Україні.
Василь Горбаль: Я хотів би нагадати, чому у Києві збилися з графіку проведення виборів. До цього призвела сесія Київради 1 жовтня 2007 року, резонансна сесія – на це навіть відреагували у Кабміні Януковича і сказали, що це вже занадто – коли було проголосовано 1,5 тисячі гектарів з голосу. Тоді на подив «Нашої України» та БЮТ фракція ПР покинула зал - а думали, що ПР залишиться, і знову все на неї можна буде списати. Ми вийшли із залу, і я в тому числі. Це було моє особисте рішення, яке я не йшов ні з ким погоджувати, але потім переконався, що воно було правильне. В результаті цієї сесії було оголошено про дострокові вибори. Тоді, до речі, фракція Блоку Кличка була розколота на дві частини. Тобто перед виборами треба трохи підчитати історію.
Олександра Кужель: Я би хотіла Вам нагадати, яка зараз ситуація у ПР, щоб Ви відчували час, який минає. Те, що сталося із Балогою та Домбровським, - це сигнал вам всім, хто у ПР. Не кажіть, що у нас розпадалося, дивіться під власні ноги. Бо сьогодні, коли вже забрали у нас все, починаєте ділити між собою.
Подивіться, що робиться зараз у фармацевтиці! Всю галузь трясе, тому що Бахтеєва бореться із Богатирьовою за розподіл ринку. У Шуфрича забрали бізнес! Тобто дивіться, що у вас відбувається, а ми собі раду дамо, бо ми розуміємо відповідальність не тільки перед киянами – перед Україною.
Іван Салій: Шановні друзі, ідея, що вибори мають відбутися в один день, не є світовою практикою і не є правильною. У Німеччині по землях вибори проходять, у Франції третину парламенту кожні два роки міняють. Що ми тут дебатуємо? Прямий обов’язок гаранта Конституції оголосити вибори.
Хто повинен вимагати вибори? Герега? У неї повноваження закінчуються. Вона повинна десь у березні написати заяву, як і всі депутати Київради, що в зв’язку з тим, що їх повноваження завершуються, вони складають із себе повноваження. Як це зробити? Ми повинні спокійно заблокувати роботу Київради, у нас є досвід.
На жаль, в Україні у політиці діє формула «гроші – влада – ще більші гроші». Поки ми не відділимо бізнес від влади, держава буде доганяти Молдову за розвитком. Київ займає 91-е перше місце серед столиць! Я не знаю навіть, від кого ще би відстати.
Олеся Остафієва, помічник заступника голови КМДА Руслана Крамаренка: У мене не запитання, а радше репліка. Тут говорилось, що ніхто не знає, скільки боргів у Києва. У Києва 10,5 млрд гривень боргів.
Олександра Кужель: Я читала інтерв’ю Мазурчака, було два місяці тому 15 млрд гривень. 5 млрд вони ніяк за два місяці не могли погасити. А зараз взяли ще 3 млрд. Я не буду сперечатися, а зроблю депутатський запит і отримаю офіційну інформацію.
Олеся Остафієва: Зараз 10,5 млрд боргів, половина – євробонди, інша половина – внутрішні займи. Цього року на їх обслуговування треба направити 1,3 млрд гривень.
Валерій Карпунцов: Але є ще комунальні підприємства, на яких висять борги!
Олеся Остафієва: Є 52-га стаття Бюджетного кодексу – місцеве самоврядування має тільки 4 податки: це туристичний збір, це збір з парковок…
Олександра Кужель: Я знаю, але я готова Вам листи показати від підприємців, що з них збирають гроші.
Володимир Застава: Хочу попросити кожного учасника коротко підсумувати нашу дискусію.
Олександр Черненко: Я думаю, громаду Києва сьогодні найменше турбує, на якій підставі будуть призначені вибори, чи вони будуть позачергові, чи чергові, і будь-яка дискусія щодо дат не має значення. Вибори у Києві мають відбутися. Всі розмови, що це дорого, неадекватні – демократія взагалі коштує грошей.
Я на цьому тижні вже четвертий захід відвідую, присвячений виборам у Києві, і це добре. Сьогодні у суспільстві ця дискусія піднялася. Влада не хоче призначати ці вибори, її влаштовує ситуація, яка сьогодні є в Києві, але, думаю, тиск громадськості, журналістів все-таки призведе до того, що вибори відбудуться. Але самі по собі вибори не самоціль. Треба міняти закон, треба прийняти цілий пакет рішень, і я думаю, що це для ВР має бути першочерговим.
Валерій Карпунцов: Вибори будуть у цьому році, мером стане той, кого оберуть кияни, але я переконаний, що це буде представник опозиції, який буде узгоджений всіма опозиційними силами, і прийде команда, яка знає, що і як робити.
Щодо фракції партії УДАР і в Київраді, і зараз у ВР, то наша позиція послідовна. З 2008 року нема що закинути фракції УДАР у Київраді, ми послідовно свою позицію демонстрували і демонструємо далі. Ми не будемо давати грабувати киян, як і не давали до цього часу.
Кому вигідний перенос виборів? Зрозуміло – владі. Кому вигідно, щоб опозиція не домовилась? Теж владі. Хто хоче контролювати Київ? Влада. Але не буде, а буде контролювати опозиція.
Олександра Кужель: Ми розуміємо, що сьогодні у Києві живуть представники практично всіх регіонів України. Історичних киян стає все менше. Київ – це дуже серйозний економічний майданчик, який для держави є дуже важливим. Для нас найголовніші вимоги киян, що вони очікують від влади Києва.
Вони не хочуть, щоби руйнувалася історична частина. Вони втомилися від того, що біля їх домівок будують нові висотки. Вони не хочуть руйнування парків. Вони не хочуть тої медичної реформи, яка зараз проводиться в Києві, бо вона зруйнувала нормальні умови поліклінік, дитячих лікарень тощо. Вони хочуть, щоб не було злочинства щодо підприємців і просто до пересічних громадян. Вони хочуть, щоб їх діти спокійно виходили на вулиці, не було такої криміногенної ситуації, яка є сьогодні. Вони хочуть, щоб Київ відповідав вимогам європейської столиці.
І впевнена, що кияни будуть активно голосувати, дивитись на справи, які кандидат у мери робив у минулому, на команду, яка з ним іде. Емоцій тут не буде, я впевнена, що ці вибори не будуть схожі на парламентські, обов’язково кияни будуть вимагати професійності від кандидата у мери. Але все-таки я впевнена, що у партії влади не буде можливості чесно отримати перемогу.
І я хочу їх застерегти: силовий варіант з киянами не пройде. Хай загадають царицю Катерину, яка говорила, що революції починаються у столиці. Якщо не буде прозорих виборів, то буде не іскра – вибух.
Олег Ляшко: У нас останні 22 роки – за всі роки незалежності – відбуваються регулярні, позачергові, чергові тощо вибори. Десятки тих виборів відбулося, але нічого не міняється. Чому? Я думаю, що відповідь на це питання очевидна: тому що політичні сили не несуть жодної відповідальності за те, що вони декларують.
От ми маємо ситуацію із київськими виборами: знову йдуть одні й ті ж, ті, які до цього 5 років грабували Київ разом із «злочинною владою», яку вони сьогодні критикують. Люди добрі, ви спочатку прозвітуйте, що ви зробили, будучи 5 років у Київраді! Я адресую цю вимогу до тих політичних сил, які були представлені у Київраді. До тих пір, поки не буде відповідальності політичних сил за наслідки своєї діяльності і роботи, до тих пір ні в Києві, ні в Україні нічого мінятися не буде. Політичні сили мають відповідати за свою роботу.
Василь Горбаль: У мене залишилася тривога з приводу того, що у нас, можливо, будуть протистояння на всіх 120 округах Києва, тому що всі говорять про силовий варіант захисту виборів. Це говорить про те, що якщо між двома кандидатами на окрузі буде невелика різниця, буде значна напруга емоцій. Вже всі зрозуміли, як це робиться, запрошуються нібито журналісти, народні депутати. А на питання, як провести спокійні вибори, жодна з політичних сил відповідати не хоче.
З думкою, що затягування з призначенням виборів вигідно тільки владі, я не погоджуюсь: воно вигідно і опозиції. Тому що тему непризначення виборів можна спокійно тягнути аж до президентської кампанії і спекулювати на цьому. У випадку виборів і перемоги опозиційного кандидата можуть говорити, що влада не дає йому нормально працювати, і нічого не робити. І перший, і другий варіанти для опозиції вигідні.
Володимир Застава: Дякую шановним експертам. Судячи з того, як розвивалася дискусія, можна сказати, що кампанія вже розпочалася, і точно буде запеклою. На все добре.