ГлавнаяЭкономикаДержава

Бюджет: є приводи для обережного оптимізму

Після схвалення МВФ нової програми для України у березні, тема бюджету одразу втратила велику частку тієї популярності, якою вона користувалася деякий час до цього. Замість, медійний простір захопили відставка Коломойського, погаслі свічки Патріарха, відпустка депутата Мірошника, травневі свята, пригоди Шкіряка та багато інших «важливих» тем. Іншими словами, якщо не «припікає», то бюджетом мало хто цікавиться. Ситуація і справді стабілізувалася. Утім, багато з існуючих проблеми нікуди не ділися і розслаблятися ще дуже й дуже зарано.

Фото: Макс Требухов

Перший квартал 2015 року дійсно виявився напрочуд благополучним на фоні попередніх періодів. Доходи зведеного бюджету зросли на 25.0% у порівнянні із першим кварталом 2014 року. В той же час, видатки, якщо не враховувати видатки на обслуговування боргу і на оборону, залишилися на рівні січня-березня 2014 року (якщо враховувати – зросли на 12,9%). В результаті, профіцит зведеного бюджету сягнув 14,0 млрд грн (зокрема, профіцит державного бюджету – 4,2 млрд грн¸ профіцит місцевих бюджетів – 9,8 млрд грн), або близько 4,0% ВВП (ВВП – оцінка НБУ).

* В співставних умовах без врахування випуску ОВДП-ПДВ у 2014 році.

Джерело: Мінфін

Утім, що стосується доходів, на жаль, немає серйозних підстав, аби стверджувати, що зростання відбулося завдяки позитивній політичній, соціальній та/або економічній динаміці. Так, за оцінкою НБУ, реальний ВВП у першому кварталі 2015 року скоротився на 15,0%. Скоріше за все, основними причинами зростання доходів бюджету були девальвація та наступна інфляція, а також зростання податкового навантаження. Споживча інфляція за підсумками січня-березня 2015 року склала 20,3% (січня-квітня – вже 37,1%), базова – відповідно 19,8% та 25,3% (базова інфляція розраховується із виключенням короткострокових нерівномірних змін цін як, наприклад, зростання комунальних тарифів).

Девальвація та наступна інфляція, зокрема, стали причиною зростання непрямих податків. Надходження ПДВ з вироблених в Україні товарів у першому кварталі 2015 року зросли на 32,1% у порівнянні з відповідним періодом минулого року, з ввезених на територію України товарів – на 71,9%. Надходження акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів зросли на 41,7%, з ввезених на територію України підакцизних товарів – на 94,6%.

Свій внесок в зростання надходжень зробили і нові податки. Наприклад, за січень-березень 2015 року до державного бюджету надійшло 1,9 млрд грн ПДФО із доходу у вигляді процентів, 1,8 млрд грн військового збору та 2,7 млрд грн додаткового імпортного збору (діє, починаючи з 26 лютого 2015 року). Акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів приніс за цей період 1,2 млрд грн до місцевих бюджетів. Також, останнім часом неодноразово підвищувалися ставки існуючих податків: акцизного податку, рентної плати за користування надрами, тощо (до речі, не зважаючи на це, надходження рентної плати за користування надрами у І кварталі 2015 року зменшилися на 5,9% у порівнянні із першим кварталом 2014 року).

Джерело: Держказначейство

Варто згадати й, що у першому кварталі 2014 року до держава отримувала деякі «одноразові» доходи. Наприклад, у березні до бюджету надійшло додатково 6,1 млрд грн від продажу 3G-ліцензій.

Що стосується видатків, то урядові таки вдалося «заморозити» більшість з них на рівні минулого та позаминулого років. Так, видатки зведеного бюджету, окрім видатків на обслуговування боргу та оборону, у першому кварталі 2013 року складали 102,2 млрд грн, у першому кварталі 2014 року – 100,1 млрд грн, а у першому кварталі 2015 року – 100,8 млрд грн. В той же час, через знецінення гривні видатки на обслуговування боргу зросли у першому кварталі 2015 року порівняно із відповідним періодом минулого року вдвічі. Військові дії збільшили оборонний бюджет у першому кварталі 2015 року у два з половиною рази.

Джерело: Мінфін

Джерело: Мінфін

Отже, безумовно, протягом першого кварталу 2015 року було багато позитивних моментів: зросли надходження до бюджету (навіть враховуючи девальвацію та наступну інфляцію, 25,0% - це гарний результат); було «заморожено» більшу частину видатків; було обмежено монетарне фінансування державних видатків (простіше кажучи, за рахунок емісії гривні).

Саме уповільнення «друкарського верстату» було одним з тих факторів, які позитивно вплинули на обмінний курс гривні.

З іншого боку, невідомо, наскільки стійкими є ці успіхи. Дійсно з впевненістю дивитися у майбутнє можна буде тільки тоді, коли вдасться якісно провести структурні реформи, серед яких «справжні» податкова і пенсійна реформи, скорочення бюджетних видатків, мінімізація корупції, підвищення ефективності НАК «Нафтогазу України» та інших державних підприємств та багато іншого.

Юлія ШибалкінаЮлія Шибалкіна, економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram