ГлавнаяБлогиБлог Юлии Орловой

«Думай і дій як кіт 2» Стефана Гарньє. Уривок із книги

Довгоочікуване продовження історії про те, чого варто повчитися у котиків вже вийшло у видавництві Vitat. Автор безстселлеру написав його разом з пухнастим другом Зі. На сторінках книжки — 101 урок про те, як жити задля свого задоволення, вірити в себе та залишатися не просто білим і пухнастим, а ще спокійним, розважливим, незламним, незалежним, допитливим... Ця легка котяча методика розмиє бар’єри між світом людей і тварин та допоможе нам стати кращими. Кількома помахами лапки Зі і залишив нам безцінні, але такі прості у виконанні поради, з яких складається цілісна філософія життя щасливого кота.

ВІД ТРУДНОЩІВ ДО МОЖЛИВОСТЕЙ

Я волів би, щоб моє письмо було таке ж загадкове, як коти. Едгар Аллан По

Знайдіть час для життя, знайдіть час для виконання будь-яких справ, пірніть з головою в цю мить теперішності, відчуйте кожну хвилину життя, яка спливає і більше ніколи не повернеться й навіть не спиниться. А ще зрозумійте життя й полюбіть його, щоб використати кожну хвилину правильно та з радістю, не змарнувавши жодної.

Мої три місяці в гіпсі під доброзичливим поглядом Зі і, який слідував за мною всіма кімнатами, наче доглядальник, щоб я, не дай боже, не впав і не вдарився, були для мене найбільш плідним періодом з-поміж останніх десяти років за обсягом сторінок і кількістю книжок. Я пристосувався. Однак адаптація вартувала великих труднощів, що їх мені довелося здолати, як-от сходити в душ чи просто вдягнутись. Я навіть пристосувався писати геть по-іншому, навчився бути ефективним і прямим, сягаючи самої суті кожного свого руху, сягаючи головного, бо, попри все, я таки страждав. Хотілося інакше звертатися до людей, змінювати тон і водночас бути корисним для тих, хто вже завтра, можливо, прочитає мене.

Протягом усіх цих тижнів Зі і лежав на стосах моїх файлів й аркушів, накопичених на підлозі біля канапи. Тож я почав спостерігати, як він спить то на одному, то на іншому стосі, і зміг заново відкрити для себе свої давно забуті рукописи, зазвичай вони були не завершені, тим часом кіт на них по черзі вилежувався. І я дійшов фантастичних висновків: торкнувся тих ідей, які колись давно відкинув подалі… Я бачив усе під новим кутом, тож почав писати, наче кіт перед ніркою мишки, завзято, ніколи не дозволяючи собі розслабитись або відволіктись від своєї справи, не відриваючи очей від предмету своєї праці, допоки нарешті не завершував.

When you think

you’ve tried every road

Every avenue

Take one more look

At what you found old

And in it you’ll find something new.

10 ПРИНЦИПІВ КОТА В СТАВЛЕННІ ДО РОБОТИ (КОРИСТУЙТЕСЬ ДОСХОЧУ)

Існують люди, які перекроюють світ

з допомогою сили або сварок,

а кіт — він просто дрімає,

а світ навколо нього перекроюється самостійно,

спокійно та мирно,

відповідно до його потреб і бажань.

Аллен та Айві Додд

Спостерігаючи за котами щодня, я доходжу думки, що навіть у ставленні до своєї роботи і способів її виконання ми справді навчилися всього саме в котів!

Перед вами 10 принципів кота, що дають йому змогу відчувати насолоду від життя, а нам їх варто запам’ятати, щоб зуміти бодай на хвилю спинитись і відпочити від усього, що нам здається конче потрібним чи навіть щонайпершим у нашому існуванні.

1. Те, що можна виконати просто зараз, може почекати й до завтра.

2. Те, що потрібно зробити, може зробити хтось інший.

3. Уміти делегувати свою роботу — означає вміти цінувати свою команду.

4. Якби можна було зробити неможливе, я б цього на себе не брав.

5. Невідкладні справи залежать від певних часових відтинків, які мене зовсім не стосуються.

6. Важливо пам’ятати, що всі людські поняття підпорядковані законам відносності.

7. Якщо вам нічого не потрібно — не вагаючись, кличте мене!

8. Кожен проєкт складається з п’яти частин: одна частина — процес роботи, одна частина — знання, одна частина — майстерність, одна частина — новий досвід і одна частина — сієста!

9. Якщо менше ніж століття тому потребу працювати не вважали цінністю, то як узагалі нині робота перетворилася на рушій прогресу й запоруку успіху?

10. Починайте без мене, я підійду!

Часом працювати понаднормово — означає бути жадібним. Хіба ви не вірите?

Якщо вже кіт переосмислює слова на свій штиб, то варто створити невеличкий котячий словник.

Абетка маленьких задоволень кота. Літера Р

Радість. Радість бачити вас, радість відкривати нове, радість гратись, радість полювати… Усе це дає лише радість нам у житті. Можливо, саме через це ви нам аж так заздрите?

Різдво. Якщо ви нас любите, ніколи не забувайте ставити різдвяну ялинку наприкінці року! По-перше, щоб ми розважались, по-друге — щоб ви веселились, спостерігаючи за тим, як ми розносимо її вщент!

Розсудливість. На рівні інстинктів наша розсудливість, як і наші думки, у ставленні до речей та всіх істот (чи то тварин, чи то людей) нерідко допомагає нам уникати чималої кількості проблем, ризиків і розчарувань.

Розумний. Бути розумним також означає вміти берегтися. Це стосується проблеми керування силами, і я гадаю, що ми, коти, посідаємо в цьому одне з перших місць серед усього світу тварин, Homo sapiens — це sapiens спантеличений.

САМОТНІСТЬ

Жоден з нас не створений, щоб жити на самоті — ані ви, ані ми. Ви ставитесь до нас як до істот вільних та незалежних, і ми справді такі, однак, попри все, ми любимо товариство наших одноплемінників, а ще вас, людей. Любимо ділитися з вами своїм щастям і відчувати, що ви поряд.

Доки ми можемо виходити з дому, гасати, відкривати світ і загалом жити своїм звичним життям, доти ми щоразу неймовірно раді вертатись додому й бачити вас наприкінці дня. Утім, буває й так, що іноді дні тягнуться надто довго, коли ми зачинені у квартирі й у нас є тільки вид на невеличкий відтинок тротуару, куди виходять вікна, але в ньому нема нічого аж такого веселого.

У такому маленькому світі існуєте тільки ви, лише вас ми чекаємо щовечора з нетерпінням, прислухаючись до кроків на сходах, допоки не впізнаємо вашу ходу. Іноді ви, прирікаючи нас на довгі хвилини самотності чи нудьги, штовхаєте нас на різноманітні дурощі: ми висимо на фіранках або розмотуємо туалетний папір, щоб заспокоїти нерви, позбутися негативу, розважитись, але насамперед — щоб хоч якось згаяти час, ось і все.

І якщо ви час від часу бачите, як ми сидимо на одному місці, нерухомо, то це ще не означає, що в нас нема потреби рухатись і досліджувати довколишній світ, у якому безкінечно щось відбувається.

Уявіть собі бодай на мить такий простір, у якому вас зачиняють щодня, у кімнаті, де нема до чого вдатися, час плине дуже повільно і панує тиша, яка душить вас. Місце, де не існує нічого, що можна дослідити, — є лише надія, що наприкінці дня двері відчиняться і в них з’явиться улюблене обличчя. Без ваших книжок, музики, смартфонів, комп’ютерів, ігор, телевізора — хіба ви самі не збожеволіли б?

Чи треба нам бути терплячими й заради вашої любові втішатись легенькими обіймами наприкінці дня?

Ми часто намагаємося розвіяти вашу самотність і нестачу любові, особливо це помітно, коли настає темна пора доби. Але пам’ятайте: решту дня ви пробули на вулиці — працювали, зустрічали людей, розважались, а от ми… нам більше нема чого робити, окрім тривалих годин чекання.

Тому іноді думайте про нас і про те, щоб залишити нам якомога більше простору і свободи, поміркуйте, чи можете залишити увімкненим радіо, з оцим його муркотінням, як подобу чиєїсь присутності. Поміркуйте про те, щоб прихопити нас до лісу чи парку на вихідних, залишити нас на час відпустки у своїх друзів, які мешкають на природі, щоб ми могли там розважитись. А взагалі — чом би й ні — коли берете нас жити до себе, перш ніж обрати одного з-поміж багатьох кошенят, найкраще візьміть ще і його братика чи сестричку. І поки вас не буде вдома, кіт ніколи не сидітиме на самоті, коли підете на роботу.

Самотність — це потрібна зірка, у світлі якої ми можемо купатись, щоб підзарядити свої батареї. Проте користі самотність не дає — як для нас, так і для вас, — якщо тільки не збігається із солодкими митями, котрі можна розділити з кимось іще.

ЗАКОНИ КОТА, ЩО СТОСУЮТЬСЯ РОБОТИ

Коли я сумніваюсь у своїх можливостях,

кіт мені радить:

«Ми найкращі не тоді, коли нам цього хотілося б,

а тоді, коли ми в цьому щиро впевнені».

***

Коли я вагаюсь і мені хочеться все покинути,

кіт мені радить:

«Найголовніше — не просто робити щось,

а не падати на дусі».

***

Коли через свій страх я залишаюсь у тіні,

кіт мені радить:

«Шанують лише тих, хто вміє проявити себе».

Юлія Орлова Юлія Орлова , Генеральний директор видавництва «Віват» (ГК «Фактор»)
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram