Ностальгія за 80-ми
Події фільму переносять у жовтень 1988-го року в американське містечко Мідлсекс. У розпалі президентська кампанія Джорджа Буша-старшого та Майкла Дукакіса. 2 жовтня старшокласник Донні Дарко прокидається посеред ночі, виходить з дому і бачить двометрового кролика Френка. Він каже, що до кінця світу лишилось 28 днів 6 годин 42 хвилини 12 секунд. На ранок, повертаючись додому, Донні бачить, що на його кімнату впав реактивний двигун літака. Слідчі не знають, звідки взявся цей двигун.
Стрічка знята про 80-ті – часи, коли режисер фільму сам був підлітком. Річард Келлі ностальгує за своєю юністю та дорослішанням, як це роблять в стилі «поп» брати Даффери у «Дивних дивах».
Бунтарство «не такого, як усі»
Донні Дарко – втілення бунтарства. Він розумний та сміливий, однак у нього плутаються емоції та є схильність до агресії. Каталізує бунтарство Донні ексцентричний і зарозумілий коуч Джим Каннінгам, у виконанні Патріка Свейзі. Джим концентрує в собі образ лицемірних дорослих, які усе знають та розуміють, нав’язуючи свої погляди як істину.
Завершити образ підлітка-бунтівника мала б сім’я, що не розуміє героя. Однак батьки та старша сестра підтримують Донні та розуміють всі прояви його можливого безумства. Автор фільму наче хоче сказати, що юність – чи не єдиний період життя, коли бажання бути собою не створює відчутних обов’язків та наслідків. У цій свободі полягає і страх героя, бо справжній Донні може спричинити забагато труднощів його сім’ї та оточенню. У цей момент ностальгія за тим, що я у школі була не такою як усі, стає ще більш відчутною. Дилема «залишитись собою і розчарувати інших, аніж стати таким, як всі» знаходить свій розв’язок.
Успіх, який ще не вдалося повторити
«Донні Дарко» – дебют режисера Річарда Келлі та поки що його найуспішніша робота. Фільм написав після завершення кіношколи, і хотів зняти його сам. Келлі боявся, що стрічку точно перепишуть, або перенесуть події у 2000-й рік. Події фільму відбувались у 88-ому – це час юності режисера, за якою він ностальгує.
Прем’єра «Донні Дарко» на фестивалі «Санденс» 19 січня 2001 року провалилась. Фільм показали через рік після масових вбивств у школі Колумбайн – коли двоє учнів вбили 13 та поранили 21 людину. «Донні Дарко», в якому підліток стріляє по інших з вогнепальної зброї, не міг знайти прокатної компанії протягом 4 місяців після фестивалю.
У цей момент входить Крістофер Нолан і однією дружньою порадою допомагає фільму вийти в прокат. Річ у тім, що на Санденсі у 2001-ому, разом з «Донні Дарко» показували майбутнього номінанта на «Оскар» – «Пам’ятай» (Memento) Нолана. Прокатником «Пам’ятай» стали Newmarket Films ще після першого показу фільму у Венеції восени 2000-го. Компанія придбала стрічку за 4,5 млн доларів, а після релізу у березні 2001-го – отримали 25 млн доларів національних зборів.
Тим часом «Донні Дарко» знаходиться в тіні. Прокатники не розуміють, як продати фільм та легко пояснити, про що він. Пізніше актори Сет Роген та Джейк Джилленхол зізнаються, що теж не розуміли, в чому вони знімаються. Кіно має чудовий саундтрек, однак Келлі радять вирізати як мінімум 30 хв фільму. Все ж, продюсер Newmarket Films вирішує представити стрічку компанії та запрошує на зустріч Нолана разом з його дружиною та кінопродюсеркою Еммою Томас. Використавши свій вплив шаленого успіху «Пам’ятай», після перегляду вони порадили прокатнику взяти «Донні Дарко». Урешті-решт, показ відбувся у Гелловін, тоді, коли відбуваються події фільму.
Кіно у прокаті зібрало лише 7,5 млн доларів, адже зачіпало занадто чутливі теми. Стрічка, в якій авіакатастрофа є частиною сюжету, вийшла на екрани через півтора місяця після теракту 11 вересня 2001. І тільки після релізу на DVD, як і свого часу «Бійцівський клуб», «Донні Дарко» знайшов аудиторію і став культовим.
Продюсеркою фільму виступила Дрю Беррімор, яка зіграла викладачку англійської мови та літератури Карен. Вона пропонує школярам розібрати новелу британського письменника Ґрема Ґріна «Руйнівники». Це історія про банду хлопчиків, які вирішують знищити двохсотрічний будинок, усередині якого згодом заходять матрац з грішми та спалюють їх. Вона розуміє Донні та, здається, вірить його переконанням. За сюжетом фільму, після інциденту з затопленням школи, на батьківських зборах підіймають питання цензурувати новелу. Згодом, через це Карен звільняють. Наостанок, вона вирішує обговорити новелу «Небезпечні мандри» Річарда Адамса – роман про пригоди групи кроликів, які живуть у природному середовищі, але мають власну мову і легенди. Карен каже Донні, що можливо це допоможе краще зрозуміти королика Френка. Річард Келлі спершу створив набагато старшого викладача, перед яким поставала дилема: «захистити книжку чи втратити соцзабезпечення», однак коли у проєкт увійшла Дрю Беррімор, персонажа переписали.
Після успіху «Донні Дарко» Річард Келлі зняв кілька посередніх фільмів, однак не створив нічого нового з 2009-го року. У 2016-ому, за даними IndieWire, режисер заявив, що близький до розробки свого нового фільму. Річард Келлі волів працювати лише з бюджетом, який він вважає необхідним для реалізації свого бачення. За його словами, у 2016-ому зібрати 12 мільйонів бюджету на авторське кіно було в рази складніше, ніж у 2006. Питання лише в тому, чи починати знімати з половиною необхідного бюджету, чи почекати, щоб зібрати всю суму. Як і перед Донні Дарко, у режисера постає вибір між можливістю бути собою і страхом розчарувати інших.
Кінець світу, який він є
Темою фільму, яка з роками стає тільки актуальнішою – ідея апокаліпсису. На початку листопада 2021 року на сесії Конференції ООН про зміну клімату промова амбасадора Всесвітнього фонду дикої природи Сера Девіда Фредеріка Аттенборо супроводжувалась словами «Невже так має завершитись наша історія?» Аттенборо прозоро натякає, що кліматична катастрофа – це реальний сценарій кінця світу.
Щоб повернути зберегти свою реальність, Донні Дарко досліджує подорожі в часі. Донні запитує у вчителя фізики про таку можливість, ставлячи питання детермінізму нашої долі. Чи все наперед визначене? Однак якщо у всесвіті фільму існує шанс, що кінець світу настане лише в паралельній реальності, у нашому випадку все значно серйозніше. «Донні Дарко» заграє з невідворотністю кінця усього з таким же рівнем байдужості та прийняття, як це зробить у 2011-ому фон Трієр у «Меланхолії». Неочікувана іронія на спроби людства зупинити кліматичну катастрофу створює додатковий сенс подорожей у часі в реальності «Донні Дарко».
Завершується кіно під пісню «Mad world», а з нами залишається купа питань. Чим закінчується світ: нашою смертю чи кінцем усього? Чи все, що ми робимо в конкретний момент часу – наш максимум?
Подивитись «Донні Дарко» зараз – це як подорожувати у часі. У фільму є дві версії, одна з них режисерська і дає більше пояснень. Так само «Донні Дарко» можна сприймати двома шляхами: нескінченно розбирати на деталі подорожі в часі та паралельні реальності чи переглядати його заради емоцій про шкільне бунтарство та дорослішання. Це хороше кіно, варте того, щоб подивитись його один раз, ідеально – двічі.
«Донні Дарко» – наочний посібник підручник з інтертексту – ідеї зв’язку будь-якого тексту з широким культурним текстом поза часовими межами. В одній зі сцен мама Донні читає роман Стівена Кінга 1986-го року «Воно». У 2011-ому, Стівен Кінг випустить роман «11/22/63» – історію про кролячу нору, через яку можна повернутись в часі та відвернути вбивство Джона Ф. Кеннеді. Ідея дуже перегукується з елементами сюжету «Донні Дарко». В одній зі сцен Донні разом з Гретхем ідуть в кіно. На афіші вони бачать фільм Мартіна Скорсезе «Остання спокуса Христа» разом з «Зловіщими мерцями». Образ Донні Дарко можна сприймати як образ Христа, який у момент свого дорослішання зіштовхується зі спокусами. Тільки у випадку Донні, це буде алкоголь, наркотики і секс. Однак, режисер Річард Келлі у Твіттері написав, що ідея додати фільм Скорсезе поряд зі «Зловіщими мерцями», який вийшов 12 серпня 1988 року, з’явилась в останню хвилину.