Ми зустрілися із Надією Парфан, як продюсеркою фестивалю, щоб поговорити про програму 7+7, її досвід як режисерки, а також статус жінок у кіноіндустрії.
Говоримо із співзасновником Kristi Films, продюсером Дмитром Мінзяновим про роботу з музикою у «Королях репу», оскарівську кампанію «Поганих доріг» та майбутні проєкти.
Поговорили з Аліною Горловою про те, чому після ігрових короткометражних фільмів вона обрала документальне кіно, наскільки документальний фільм може бути поетичним.
Усі спортивні історії зазвичай закінчуються великим тріумфом. Фільм Надя, батерфляй канадського режисера Паскаля Планта руйнує канон — це парадоксально антиспортивний фільм про спорт…
В рамках Інтенсиву кінокритиків Кирило Пищиков зустрівся з режисером, щоб поговорити про різницю між глядацьким та авторськім кіно, спільну з Олегом Сєнцовим стрічку «Номери», та ставлення…
Анастасия Буковская рассказала о работе над своей первой картиной, сотрудничестве с гуру европейского кинематографа, месте кино в осмыслении войны и мейнстримных фильмах с авторской…
Інтерв'ю з українською акторкою Оксаною Черкашиною про її роботу над роллю, розуміння суті акторства, а також про важливість визначення меж актора в роботі з режисером та партнерами…
Інтерв'ю з українським режисером Віталієм Гавурою. Його короткометражний фільм «Чачьо», центральним персонажем якого є гей із традиційної ромської родини, отримав приз ФІПРЕССІ на…
Поговорили з режисеркою фільму “Земля блакитна, ніби апельсин” про роль Юрія Іздрика у її новому проєкті, живу українську мову у кіно та прокат стрічки.
Цей фільм нагадує нам про старі, до болю знайомі істини, які для всього людства донині так і лишились невивченими уроками: жорстокий бунт бідних проти багатих завжди страшний і безсенсовний…
Все у дебютній стрічкі Деї Кулумбегавшвілі не вписується у звичні межі. Осередок Свідків Єгови не відповідає традиціям маленького грузинського містечка, а головна героїня почувається…
Фільм про межі нової жіночності та спроби відшукати себе в іншій людині за рахунок романтичних відносин, вибудовуючи тіло сценарію через історію виходу з токсичних стосунків.
Оскільки тема «землі кочівників» тепер так гучно увійшла у поле кіно, є сподівання, що вона продовжиться цікавими обговореннями та міждисциплінарними дослідженнями.
Ціль «Повільної машини» полягає у тому, щоб затягнути глядача в стан невизначеності. Фільм малює реалістичний світ мегаполісу, водночас вкрапляючи в нього типові сюрреалістичні елементи…
Ця стрічка складається з протяжних кадрів та демонструється без субтитрів. Проте боятися не варто – «Дні» допоможуть знайти комфорт в усамітненні, не вдаючись до вербалізації.
“Ещё по одной” – это не “Мальчишник в Вегасе”, а невеселая история о кризисе среднего возраста и о примирении с самим собой. А алкоголь – это так, просто как будто к слову пришлось…